Чого очікувати від буковинців на Олімпіаді в Лондоні?

Чого очікувати від буковинців на Олімпіаді в Лондоні?Буковину на ХХХ Олімпійських іграх в Лондоні, які офіційно відкриваються 27 липня, представлятимуть 4 спортсмени, що є рекордом для нашої найменшої області.

До олімпійської збірної-2012 увійшли: Тетяна Дорохова (стрільба з лука, Чернівці, ШВСМ, «Динамо», тренери – Андрій Дорохов, Світлана Капанадзе, Анатолій Єгоров);

Микола Лабовський (легка атлетика, 10000 м, Чернівці (уродженець Герцаївського району), ШВСМ, «Колос», «Динамо», СК «Гешко», офіційний партнер – туркомплекс «Аква-Плюс», тренери – Денис Тищук, Ірина Ячнюк, Костянтин Степанцов);

Наталія Лупу (легка атлетика, 800 м, Чернівці/Новоселицький район, ЦОП, ДШВСМ, СК «Гешко», «Динамо», «Колос», офіційний партнер – готель «Буковина», тренери – Анатолій Якимчук, Володимир Степанов);

Лідія Січенікова (стрільба з лука, Чернівці, ШВСМ, СК «Гешко», «Спартак», «Динамо», офіційний партнер – ДК «Полюс», тренери – Олег Осипенко, Віталій Гуменюк).

Троє з чотирьох буковинських олімпійців – представники спортклубу «Гешко». Тож не дивно, що саме цей спортклуб, спільно з обласним центром «Спорт для всіх», організував у конференц-залі готелю «Буковина» зустріч з буковинськими олімпійцями та їхніми наставниками.

З місцевими журналістами поспілкувалися учасник трьох Олімпійських ігор Іван Гешко, член олімпійської збірної України Микола Лабовський, який практично «проїздом» побував на звітній зустрічі, заслужені тренери України Денис Тищук (тренер Миколи Лабовського), Олег Осипенко (тренер Лідії Січенікової) та Георгій Кіріл (головний «колосівець» Новоселицького району, який патронує Наталку Лупу). Теперішній наставник Тетяни Дорохової – старший брат Андрій – ще діючий спортсмен і перебуває на змаганнях в Румунії.

Олег Осипенко зазначив, що його вихованка Лідія Січенікова (яка, як і Дорохова, вже прибула до Лондону), готова дуже непогано, але загадувати наперед щодо ймовірних результатів не варто. Денис Тищук та Георгій Кіріл наголосили на тому, що для спортсменів участь в Олімпійських іграх є величезним стимулом не лише в суто спортивному плані, а ще й супер надія на житло у Чернівцях, яким міська влада традиційно забезпечує наших олімпійців.

А ось сказали присутні олімпійці.[/b]

Іван Гешко (учасник Олімпійських ігор 2000, 2004, 2008 рр.):

Насамперед, я хочу би привітати в особі присутнього Миколи Лабовського всіх наших олімпійців з цим великим успіхом! І побажати їм вдалого виступу в Лондоні. Участь в Олімпійських іграх – заповітна мрія кожного спортсмена. Тож те, що наші земляки здобули право представляти державу на найпрестижніших змаганнях сучасності, – це вже велика перемога!

Олімпійські ігри – це проміжний підсумок роботи спортсменів, тренерів, спортивних організацій та всіх причетних до розвитку спорту. Дуже приємно, що цього року ми маємо рекордну кількість олімпійців (у Лондоні, як відомо, виступатимуть бігуни Микола Лабовський і Наталія Лупу та лучниці Тетяна Дорохова і Лідія Січенікова). Безумовно, це досягнення, в першу чергу, самих спортсменів і тренерів, а також місцевої влади, спонсорів, партнерів тощо. Про своїх спонсорів розкажуть тренери і Микола. А я хочу сказати декілька слів про наш спортклуб («Гешко» – авт.). Ми розпочали свою діяльність у 2005 році, а офіційно зареєструвалися у 2007-му. Крім проведення різноманітних заходів і роботи зі створення в Кіцмані, спільно з владою, спортінтернату, наш спортклуб, завдяки фінансовій підтримці депутата Чернівецької міської ради Валерія Чинуша, надає певну допомогу провідним спортсменам області. Наталку Лупу Валерій Миколайович підтримує з 2006 року. А з цього року на стипендії спортклубу перебувають ще двоє олімпійців-2012 – Лідія Січенікова і Микола Лабовський. (А Дорохова, до речі, раніше теж протягом року отримувала таку стипендію від Валерія Чинуша). З тих, на кого наш спортклуб серйозно розраховував, не пробилися до олімпійської збірної бігун Олександр Борисюк та стрибунка Руслана Цихоцька. Та й те Руслана неодноразово виконувала олімпійський норматив А. І лише через, можливо, не дуже об’єктивне рішення тренерської ради Руслана не їде до Лондону. Дуже приємно, що майже всі наші сподівання виправдалися і ми можемо тепер вболівати за чотирьох земляків в олімпійському Лондоні. Причому всі наші олімпійці мають всі шанси продовжити свою олімпійську історію і після Лондону.

Далі, я думаю, цікаво буде почути Миколу і наставників наших олімпійців.

(Іван також вручив Миколі Лабовському стипендію від СК «Гешко» та керманича клубу – депутата міської ради Валерія Чинуша).

Микола Лабовський (член олімпійської збірної України):

Про олімпійські ігри я почав мріяти як тільки почав займатися легкою атлетикою. І йшов я до цього 12 років. Було багато нюансів, багато праці. А цього року я вклав особливо багато – об’єм роботи був величезний, доводилося тренуватися, як кажуть, на межі можливостей, або, іншими словами, стрибати вище голови. І, слава Богу, пішло. Я вирішив спробувати більше довгі дистанції, ніж 1500 м. «Півторачка» дуже гарна дистанція, вона мені дуже подобається. Але, на жаль, важко побудувати біг. Вона тактична. Бачите, навіть Сашко Борисюк – сильний бігун, але цього року так ніде і не зачепив олімпійський норматив. Часто у боротьбі за місця втрачається можливість показати високий результат. А тут я підготувався, взяв свій темп і виконав норматив на 10000 м і на 5000 м. На «п’ятірці», правда, я виступав з температурою, був готовий набагато сильніше бігти. А на Чемпіонаті Європи, на жаль, у мене була травма, яка просто фізично не дала виступити. Вийшов, прокульгав коло і зійшов. А далі сподіваюсь покращити свій результат на Олімпійських іграх. Хоча це, звісно, дивлячись, який біг буде, яка тактика. Тобто там вже не все від мене буде залежати. Іван (Гешко) краще знає, він вже побував у цій «м’ясорубці».
Іван Гешко: Думаю, найприємніше було б, якби Микола побив рекорд України, який тримається 39 років (Павло Андрєєв – 27,59,80 – 10.07.73, Москва, рекорд області Миколи Лабовського – 28.04,90 – 27.05.12, Ялта, ЧУ). Це для нас була би велика перемога!

Денис Тищук (тренер Миколи Лабовського): Загадувати наперед не можна, тим більше на 10000 метрів.

Микола Лабовський: Загадувати ми не будемо, тому що це спорт, в будь-який момент все може змінитися. Мене запитують, як ти готовий і таке інше, я не люблю про це говорити наперед. Пробіг, зробив справу і потім можна щось говорити.

Денис Тищук: У Байраках кажуть: «Не ймив курку – не скуби» (сміх в залі – авт.)

Микола Лабовський: Якщо ж говорити про складові олімпійського прориву, то, безумовно, я хотів би сказати велике спасибі Георгію Федоровичу Козьмі (депутат обласної ради, керівник туркомплексу «Аква-Плюс», офіційний партнер Миколи Лабовського). З точки зору фінансів він мені допоміг дуже сильно. Тому, аби готуватися на високі результати, потрібні чималі кошти. Я вдячний владі, яка надає посильну допомогу. Але… Бігати на рівні майстра спорту – це добре, але… А ось спорт вищих досягнень вимагає чималих вкладень. І Георгій Федорович допоміг у дуже потрібний момент. Звісно, дякую і всім тренерам, які допомагали і допомагають. Зокрема, велике спасибі Денис Іллічу (Тищук) і Костянтину Альбертовичу Степанцову, який, як і Денис Ілліч, зробив великий внесок у мою підготовку. Ці всі ланки утворили «олімпійський ланцюжок».

За твоїми підрахунками, який результат треба показати, щоби потрапити до числа призерів на 10000 м?

Це дуже важке питання, тому що там є дуже сильні бігуни з Кенії, Ефіопії, інших країн. Це ті лідери, які претендуватимуть, мабуть, в першу чергу на медалі. Я реально оцінюю свої сили, для мене це, мабуть, поки що не під силу. Боротьба за медалі буде вестися на рівні вищих результатів, ніж можу наразі показати я. Тобто треба пробігти приблизно на хвилину швидше, ніж рекорд України і ще швидше за мій особистий рекорд, щоби реально претендувати на призове місце.

Іван Гешко: І треба врахувати, що з Кенії буде бігти не троє спортсменів, а зо 10 – ще троє за Бахрейн, ще троє за Катар і так далі. Тому на стаєрських дистанціях кенійців, зазвичай, не троє, як представників інших країн.

Микола Лабовський: До слова, на дистанції 10000 м за незалежності України на Олімпіаді не виступав ще жоден спортсмен.

Денис Тищук: І там не буде плейсмейкерів, ніхто не полізе і не поведе на рекорд чи високий результат, будуть вичікувати фінішних розбором.
Микола Лабовський: З Європи лише 5 бігунів мають олімпійський норматив на 10000 м… Причому троє з них – африканського походження.
Якщо ж говорити про прогнозований результат, на рівні якого вестимуть боротьбу за медалі, думаю, це буде десь 27 хв. 10 сек. На мою думку, буде більше «рваний біг».

Іван Гешко: Як казав Денис Ілліч, багато залежатиме і від погоди. Не забуваймо, що це Англія. Якщо піде дощ і буде температура десь 12 градусів, це ще буде добра погода. А якщо піде дощ і буде 26-28 градусів, для бігу на 10000 м це вже катастрофічна погода. Вони можуть бігти тактично, за світовими мірками, повільно, зате останніх 2 кілометри – десь за 4 хв. 55 сек. Фарах фінішував на Чемпіонаті світу останніх 400 м за 52,5 сек.

Замість P.S.: : В олімпійському Лондоні під прапором сусідньої Росії виступатимуть ще двоє «наших» – новодністровський веслувальник Олександр Дяченко, який розпочинав свою спортивну кар’єру під керівництвом місцевого тренера ФСТ «Україна» Сергія Осипенка, та стрибун з жердиною Сергій Кучеряну, який має герцаївські коріння (його батько Михайло – уродженець с. Банчени, з 7 класу навчався у спортінтернаті в Москві, де і залишився жити).

[b]Михайло ДОБРИЙ (Фото: SportBuk.com)

peredplata