Ваше Високопреосвященство!
Мені подано було для знайомства текст листа – звернення районної ради народних депутатів до предстоятеля УПЦ МП митрополита Онуфрія.
Передаю текст цього звернення у власній інтерпретації.
Ми, депутати районної ради з Буковини, щиро вітаємо Вас і радіємо з того, що Ви, наш земляк, обраний предстоятелем Української Православної Церкви (МП), і молимо Бога, аби дарував Вам здоров`я, наснагу і сили для служіння Богу і всьому українському народу на довгі і благі літа.
Але нас, депутатів, як і громадськість всієї нашої області, турбує, непокоїть, засмучує те, що відбувається на Донбасі, Луганську. Там гинуть люди, проливається людська кров, нищиться інфраструктура українських міст і сіл. Винуватцем цих жахливих подій, крім президента РФ, є патріарх Кирил.
Цей чоловік під маркою боротьби за православ`я в Україні намагається ввести в оману ( це вже зовсім не по-божому ) світову громадськість, православних патріархів; подає неправдиву інформацію про події в Україні, українську революцію гідності, про реальний стан справ в нашій державі.
Але військові дії на сході України об`єднали українців. Люди зрозуміли, що патріарх Кирил, замість проповідування миру і злагоди між народами двох сусідніх держав, задурманює їхню свідомість ідеями «русского мира», сіє ненависть до української держави, «націоналістів», «фашистів»…
Нам дуже близькі і зрозумілі Ваші слова, Владико, сказані під час зустрічі з ветеранами – афганцями. Ви сказали, що можливо мати нову Україну, але при умові, що «ми станемо новими».
Цей процес оновлення свідомості вірних УПЦ МП вже розпочався і з кожним днем стає все відчутнішим. Люди не хочуть більше молитися за патріарха Кирила (Гундяєва), бо те, що відбувається нині на Донбасі – наслідок його пропаганди й агітації.
Навіть у Вашому рідному селі Коритному люди хочуть молитися рідною, зрозумілою українською мовою, як вчить святе Євангліє і як моляться румуни, грузини, болгари. І це незважаючи на те, що не так давно цим людям говорили, що українська мова вулична, неблагодатна. Вона, як стара, буденна куфайка, в якій іти до церкви не годиться.
Час настав збирати каміння, досить його розкидати. Релігійно-духовна єдність, правда і справедливість – наш порятунок. Українські православні церкви мають об`єднатися любов`ю до ближнього, до Бога в Помісну Українську Православну Церкву Київського, а не Московського Патріархату. Цього хочуть люди, цього хоче Бог, щоб ми єдиними устами і єдиним серцем славили Його.
Нашу Помісну Церкву обов`язково `визнає православний світ. Вона справжня, апостольського походження. Святий апостол Андрій Первозванний пророкував возсіяння Божої благодаті на берегах українського Дніпра, а не російської Москви. Своїм хрестом благословив Київські пагорби, а не мєрські болота, на яких через століття з`явилася Москва.
Ви своїм сприянням об`єднанню Православ`я в Україні заслужите нагороду від Господа Бога і вдячність українців, української держави, ввійдете в історію будівничим і творцем миру в Українській Православній родині.
Слава Ісусу Христу ! Слава Украні ! Господи, допоможи !
Олександра Попелюк, Почесна голова
Чернівецького відділу Союзу українок.
peredplata
