УНА-УНСО готує журналістів на війну

Добре і корисне свято для журналістів влаштували члени УНА-УНСО та Головне управління фіскальної служби України у Чернівецькій області.
Напередодні Дня журналіста, разом з акулами пера і мікрофону, воїни та податківці виїхали на Памір. Ця гора знаходиться у підніжжі найвищої вершини Буковинських Карпат гори Яровиці, яку гуцули ще називають Паном Іваном. Над рівнем моря Памір височіє на 1565 м. Там досі ще залишилися куполи радіолокаційної станції, котра у часи СССР могла контролювати увесь повітряний простір Східної Європи. Від часу і недогляду вся міць радянської військової машини руйнується. Офіцерський будинок з 8 квартир вже не схожий на житло, казарми розвалюються, солдатська лазня зникла… Руйнування триває. І нікому до того нема діла.
На кілька днів ожила гора Томатик (там знаходиться «Памір»). Юні воїни УНСО тут розбили табір за всіма нормами військової справи. Вони обладнали територію, спорудили кухню, розіклали намети, виставили… зброю.

УНА-УНСО готує журналістів на війну

А потім до них приїхали журналісти. Не витрачаючи часу, унсовці відразу приступили до навчань. Вони зі знаннями справи розповіли журналістам, як поводити себе у зонах боїв, як не наражати себе на зайву небезпеку. Воїни вчили цивільних всім азам низки виживання на війні. Навіть показували, як пересуватися у період бою, що одягати, де зупинитися коли починаються атаки. А на завершення, уже в умовах приближених до бойових, розіграли операцію — звільнення заручників з полону сепаратистів. Заручниками були журналісти, сепаратистами – податківці, унсовці були унсовцями.
Гори тоді здригнулися від пострілів. Навіть на якийсь час їх оповили димові завіси. Ситуація для тих, хто не знав повністю була бойова. Тільки зброя навчальна і набої з м’якої пластмаси.

Після звільнення «заручників», відпочиваючи від напруги, викликані справжніми бойовими діями, емоції переповнювали тих, хто на кілька годин занурився у пекло війни.
Можливо, тоді вперше тим, хто не був на фронті, прийшло усвідомлення всієї гидоти, яку несе війна для українського народу. Ненависть до путінсько-фашистської Росії уже була справжня.
А потім унсовці вчили журналістів як зупиняти кров, як надавати першу медичну допомогу на полі бою собі і тим, хто потребує. На завершення хлопці показали прийоми самозахисту.

Голова податкової області Михайло Сеничак від імені колективу вручив журналістам комплекти військової форми зі словами «Аби вона ніколи не знадобилася у військових діях…».

І, насамкінець, коли унсовці повернулися до своїх ротних справ на фронт і на Вінницький військовий полігон, журналісти з податківцями зробили відчайдушний вчинок: марш-кидок від «Паміру» через гори й долини до Сарати. Звідти вниз по річці до Перкалаби. І за течією Білого Черемоша на «Буковинське око».

УНА-УНСО готує журналістів на війну

УНА-УНСО готує журналістів на війну

Дорогами Карпат ми зустріли не один і не два лісовози, які вивозили нечіпований ліс-кругляк кудись на низи. Їх пропускали прикордонники. На них не звертали уваги мєнти і прокурори. Перед ними відкривали шлагбауми лісники.

Гори грабують. Ліси вирубують. І нема на це ради. Коли журналісти почали фотографувати цей грабунок і тих, хто грабує, вони поскаржилися прикордонникам. А ті, у свою чергу, почали нас пригноблювати: вимагати різні дозволи і документи. Перед цим вони й до унсовців відповідно ставилися. І тут у нас виникло питання: чому ліс-кругляк через пости возять без проблем, а воїнам, котрі завтра-післязавтра їдуть на Донбас вмирати за Україну ці проблеми створюють?!

Але це вже тема іншого матеріалу…
Петро Кобевко
Памір-Чернівці

Новини Партнерів