Начальник ДФС у Чернівецькій області Михайло Сеничак почав реальну роботу щодо створення народної армії України.
У зв’язку з тим, що виникли проблема з мобілізацією солдатів, які потягнули за собою ще ряд супутніх недоліків, Михайло Сеничак пропонує набирати до війська тих, хто хоче служити, і за нього платитиме громада чи підприємство.
– У нас є десятки, соні молодих, здорових юнаків і чоловіків, котрі хочуть і можуть служити Україні, – каже Михайло Ярославович. – Але через різні причини не можуть йти до війська чи їх не беруть. А беруть тих, хто не хоче і не вміє воювати, і не може відкупитися. Не будемо закривати очі на хабарництво у військкоматах. Подивіться тільки, як за останній рік працівники військкоматів придбали собі нові авта, купили квартири і будинки. Звідки такі статки? Звичайно, від хабарів. Ще є лікарі у призовних комісіях… Отож пропоную: у селах головам, депутатам знаходити тих людей, котрі хочуть служити. За це платити щомісяця 10 000 гривень (окрім того, що платить армія). Гроші накопичувати у спеціальних фондах. Сподіваюся, сільська громада навіть найменшого села спроможна фінансувати хоч одного воїна. Великі і багаті села фінансуватимуть десятки таких добровольців. За таких умов виникне навіть конкуренція. Воєнком повинен допомогти громаді вибирати найкращих воїнів і тих спеціалістів, які потрібні українській армії. І той же воєнком мусить обіцяти, що більше з цього села він не буде призивати. Таким чином перестануть «виловлювати» хлопців і вручати їм повістки. Навпаки, майбутні вояки самі проситимуть громаду відправити себе до війська.
Родина такого воїна повинна бути пошанована громадою та сільським керівництвом. Їй надаватимуть пільги та ставитимуть у приклад іншим. Зарплату від громади воїн може одержувати самий чи згідно написаної власноруч заяви щомісяця передавати його сім’ї.
Подібна ситуація може бути й на підприємствах. Аби воєнні комісари щодня не «штурмували» заводи, фабрики і не висмикували від виробництва потрібних спеціалістів, керівники самі підшукують тих, хто хоче служити, має навички та відповідну спеціальність. Це можуть бути спортсмени, безробітні, колишні військові і т. д. Колектив бере таких добровольців на утримання та платить йому 10 000 гривень зарплати щомісяця. А військовий комісар більше на завод не приходить і не створює напругу.
Відпадають причини дачі і взяття хабара.
Зі свого боку, податківці таким підприємствам, котрі утримують воїнів, надають різного роду податкові пільги. Для експерименту першими подібні умови могли б виконувати ті колективи, де держава відшкодовує ПДВ. І з цього безболісно виплачувати б зарплату воїнові у сумі 10 000 грн.
Таким чином ми зможемо творити професійну порядну українську армію. Позбудемося хабарників у військкоматах та у медичних призовних комісіях.
Петро Кобевко
peredplata
