25 жовтня відбудуться вибори в місцеві органи самоврядування. Для того щоб оцінити як працює місцева влада, окремі депутати та служби які слідкують за забезпеченням життєдіяльності міста з 21 по 25 вересня було проведено соціологічне опитування «Чернівчани та міська влада». Дослідження ставило перед собою мету визначити коло основних проблем чернівчан та висвітлити ставлення жителів міста до міського голови, губернатора, окремих політичних діячів та партій.
Дослідження проводилося Центром соціологічних досліджень філософсько-теологічного факультету ЧНУ імені Юрія Федьковича та Громадською організацією «Інститут місцевого самоврядування».
Розмір та спосіб формування соціологічної вибірки враховував, що генеральна сукупність складає близько 190 тисяч осіб (чернівчани віком від 18 років і старше, які мають право голосу), обсяг вибірки становив 1 600 осіб. Вибірка була двоступеневою, стохастичною, стратифікованою (із PPS на першому і квотним скринінгом на другому етапі). Вона репрезентувала генеральну сукупність за основними соціально-демографічними показниками (стать і вік). Респондентів рівномірно відбирали в усіх 42-х виборчих округах Чернівців.
Методом опитування було особисте формалізоване інтерв’ю «face to face» за місцем проживання. Рівень досяжності респондентів становив 76 %. Збір даних здійснювали близько 70-ти осіб, здебільшого студенти-соціологи. Обробка та аналіз даних опрацьована за допомогою програми SPSS.
Оцінюючи за 5-ти бальною шкалою стан різних аспектів міського життя Чернівців, чернівчани визначили найбільш нагальні проблеми міста передусім було відзначено ті проблеми, на розв’язання яких безпосередньо може вплинути міська влада. Це – стан доріг, тротуарів, дворів і прибудинкових територій, громадського транспорту, збору сміття, каналізації і водопостачання, як і робота на округах депутатів.
Як свідчить опитування, чернівчани так оцінили за п’ятибальною системою, нищевказані аспекти міського життя:
Зазначено й такі проблеми, які опосередковано стосуються міської влади – це можливість працевлаштування, умови для ведення бізнесу, діяльність міліції, медичне обслуговування чернівчан. І якщо створення патрульної поліції, розпочате у Чернівцях, може змінити ситуацію з міліцією, то стан медицини набагато складніший.
Нагальною проблемою для всіх чернівчан, на яку, на жаль, не може вплинути міська влада, є загальне зубожіння населення. 90 % респондентів вказали, що витрачають понад 50 % доходів на їжу та комунальні послуги. Зокрема, 16 % респондентів витрачають 100 і більше відсотків; 18 % респондентів – 90-99 %; 17 % респондентів – 80-89 %; 17 % респондентів – 70-79 %; 9 % респондентів – 60-69 %; 11 % респондентів – 50-59 %; і лише 10 % респондентів – до 50%. Середній відсоток по всіх респондентах, які відповіли на це питання, складає майже 75 %, тобто ¾ своїх доходів чернівчани витрачають на їжу і комунальні послуги.
Дослідження показали, що чернівчани мало залучаються до управління громадою, що в подальшому може вирішити децентралізація. Так близько 82 % респондентів-чернівчан вважають, що потрібно залучати громадян до прийняття рішень міською владою. Водночас 58 % жодного разу за останній рік не брали участі у самоврядних заходах, а 31 % – приймали участь у таких заходах до 5 разів, тобто дуже рідко. Лише 11 % респондентів регулярно беруть участь у самоврядних заходах, що характерне для більшості міст України:
Рік тому в Чернівцях було обрано нового міського голову, тому в анкеті було поставлено питання «Чи відомо вам, хто це?» Опитування жителів міста показало, що понад 87 % чернівчан обізнані з тим, що рік тому обрано нового міського голову – Олексія Каспрука:
Таким чином, 62 % респондентів вказали, що за останній рік в міському господарстві Чернівців не змінилося нічого:
Водночас 22 % респондентів побачили зміни на краще, а 13 % – погіршення ситуації. Відтак наявна позитивна тенденція, позаяк кількість задоволених вдвічі переважає кількість незадоволених.
Для порівняння нагадаємо, що в жовтні 2010 р. (мер М.Федорук), 33% заявили, що ситуація в місті не змінюється; 17% заявили про погіршення і 42% – про покращення ситуації в місті за останні роки. А в липні 2011 р. (декілька місяців після зняття М.Федорука): 81% чернівчан заявляли, що не відчули жодних змін у місті після відставки М.Федорука, 12% відчули зміни на гірше і 6% – зміни на краще.
Серед чинників, які, на думку респондентів, ускладнюють роботу міського голови, 56% зазначили «застарілу та забюрократизовану систему управління міським господарством»; 49% – «нестабільну ситуацію в країні, обумовлену війною»; 34% – «пасивність міської громади»; 33% – «протидію з боку деяких депутатів міської ради» і 26% – «недостатність повноважень міського голови»:
Як бачимо, нагальним завданням міської влади є оптимізація менеджменту управління містом, чому може допомогти підготовка кадрів спеціальності «Місцеве самоврядування», ліцензована на філософсько-теологічному факультеті.
Враховуючи те, що в суспільстві проходять процеси демократизації, чернівчанам було представлено питання, наскільки відкритим є мер міста для спілкування з громадянами. Як показали дослідження, 72% респондентів вказали про доступність (повну або часткову) міського голови і лише 21% вказали про його недоступність для спілкування з чернівчанами.
Зауважимо, що все пізнається в порівнянні. В опитуванні пропонувалося оцінити за 5-тибальною шкалою діяльність державних та місцевих посадовців та інституцій. Загалом середній бал оцінки кожного з них коливався в межах двох-трьох балів. Найвищу оцінку – 2,82, отримав діючий міський голова Чернівців О. Каспрук. Позитивну оцінку його діяльності (4-5 балів) дали майже 30% респондентів. Для порівняння: позитивна оцінка Президента України П. Порошенка склала 20%, Прем’єр-міністра А. Яценюка – 13%, Голови Верховної Ради В. Гройсмана – 11%, Голови облдержадміністрації О. Фищука – 9%, Голови облради М. Гайничеру – 8%:
Можна стверджувати, що на початку виборчої кампанії О. Каспрук має найбільші шанси знову стати міським головою. На чому це базується? По перше, 77% респондентів наразі не бачать гідного конкурента діючому міському голові Олексію Каспруку. Серед тих 14% чернівчан, які бачать конкурента діючому меру, половина (7%) поки не можуть визначитись з конкретною особою. Ще близько 3% визначили конкурентом В. Михайлішина (63 респонденти), ще по 1% отримали М. Федорук (15 осіб), Н. Якимчук (13), 2% ділять між собою В. Бешлей (7 осіб), М. Харабара (6), В. Дорош (6), М. Сеничак (5).
По друге, із тих людей, які є потенційними кандидатами на посаду міського голови Чернівців, більшість – маловідомі чернівчанам. Так, із 15 зареєстрованих кандидатів на посаду міського голови в дослідженні визначено рейтинг пізнаваності семи. Зокрема, кандидата від партії «Батьківщина» О. Пуршагу знають лише 11% респондентів; самовисуванця і одночасно керівника податкової М. Сеничака знають 14%; В. Мельничука, висунутого партією «Свобода» – лише 26%; кандидата від БПП «Солідарність» Н. Якимчук, яка рік тому балотувалася від Чернівців у парламент, знають 34% респондентів; секретаря міської ради Я. Кушнірика знає понад 41% чернівчан. Виключення складають діючий міський голова О. Каспрук, «пізнаваність» якого складає 91% і колишній секретар міської ради В. Михайлішин, якого знають 86% чернівчан.
Також зауважимо, що чернівчани у своїх електоральних преференціях проявляють гендерну рівність, позаяк 66 % респондентів вказали, що для них немає різниці, якої статті кандидат. Ці дані корелюють з результатами всеукраїнського опитування «Динаміка суспільно-політичних поглядів в Україні» , проведеного з 10 по 30 липня 2015 року соціологічною групою «Рейтинг». Там немає різниці, якої статті кандидат, – для 60% і гендерні преференції поділилися порівну – по 17%, крім цього – 6% невизначених.
У контексті майбутніх виборів дослідників цікавило, як оцінюється робота місцевих депутатів на округах (критерій «впізнаваність») Цікаво, що лише 6% респондентів вказали, що знають прізвище депутата міської ради по своєму округу.
Цікавим є розподіл відповідей на питання про те, на що в першу чергу, буде звертати виборець при обрані депутата. 40 % опитаних вказали, що вони передусім будуть звертати увагу на особистість кандидата, 18 % – на партію і 32 % – однаковою мірою на обидва фактори.
Враховуючи те, що нинішня система місцевих виборів – пропорційна за своєю суттю і виборець передусім обирає партію, а вже потім – за конкретного кандидата, було визначено партійні преференції чернівчан і зроблена спроба змоделювати виборчі рейтинги. Отож, вимальовується трійка лідерів: «Самопоміч» – 15,2 % «симпатиків», БПП «Солідарність» – 13,4 % і «Батьківщина» – 11,9 %. Враховуючи похибку вибірки, всі вони зараз мають рівні позиції. Також шанс пройти у міську раду нині мають ще 3 партії, з рейтингом понад 5 %: «Правий сектор» – 5,8 % (не приймає участі у виборах у міську раду), «Радикальна партія» – 5,3 % і «Свобода» – 5,1 %. «Опозиційний блок», який має значний загальноукраїнський рейтинг і деякі нові партії, наразі мають дуже слабкі шанси увійти до міської ради. Зауважимо, що рейтинг «Самопомочі» порівняно з минулими парламентськими виборами 2014 р. зріс у Чернівцях у 1,5 рази; рейтинг «Батьківщини» – у 3 рази; «Правого сектору» – у 3 рази; «Радикальної партії» – у 2 рази. Водночас рейтинг БПП «Солідарність» і «Народного фронту», який рік тому був понад 50, нині впав у 2,5 рази і складає 20%. Практично не змінився з минулорічним рейтинг «Свободи» і «Опозиційного блоку».
Втім до виборів є ще місяць, за який політичні уподобання можуть кардинально змінитися.
Докаш В.І., керівник Центру соціологічних досліджень Філософсько-теологічного факультету Чернівецького національного університету ім. Юрія Федьковича
професор
peredplata
