Рік минув – Україна жива!
А Путін і його зграя скажених собак сподівалися, що нас не буде. Ми є! І з нами Бог!
Майже два роки триває війна на Сході України.
Повністю обеззброєна, обкрадена і зруйнована Держава у 2013-2014 роках повстала, ніби Фенікс з попелу. Ожила, змужніла, набралася сил і дала ворогові по зубах.
Першими на захист Батьківщини пішли добровольчі батальйони. Вони голими руками зупинили наступ ворога по всьому фронту.
Часто босі, без мундирів, без набоїв, напівголодні, голіруч вступали у бій зі скаженими путінськими фашистами воїни «Айдару», ДУКПС, УНА-УНСО, «Азова», «Донбасу», «Карпатської Січі», «Дніпра», «Києва», «Київської Русі» та інші. Вони здобували зброю у боях і захищали рідну землю.
Не сподівалися зустріти такий опір російські окупанти. Вони думали, що пройдуть по землі Донбасу, як по Криму.
Нація встала на захист свого майбутнього. Вона перетворилася у міцний, сталевий щит. Хто не міг тримати зброю в руках, тримав лопату, молот, плуг, перо, мікрофон. Тисячі юних хлопців і дівчат стали волонтерами. Вони одягнули, обігріли і нагодували свою армію за лічені дні. Така нація непереможна і вона ніколи не годуватиме окупанта. Затямте, вороги України! Ми уже сильні! Наша армія уже могутня! Наша нація єдина!
Такий підсумок цих двох років війни. А з владою, яка ще трохи не така як нація, ми самі розберемося. Без росій і америк. Що собі вибрали, те з себе скинемо і виберемо краще. Що зготували, те й будемо їсти…
З Новим роком і Різдвом Христовим! Нехай настане мир на українській землі. Нехай запанують спокій і злагода у наших душах. Аби добро завітало до наших домівок. Нехай не буде уже жодної смерті. Не проллється жодної материнської сльозинки за загиблим сином чи донькою.
Нехай сміються діти в Україні і в цілому світі!
Будьте щасливі!
Будьте здорові!
Будьте.
Часівці
peredplata
