Цілий тиждень вся Україна і півсвіту перемивали кісточки нашому земляку Арсенію Яценюку. Тільки й розмов було, що про майбутню відставку прем`єра, уряду. Дули-дули цю мильну бульку аж до вечора 16 лютого. І вона луснула, обляпала політичним милом дорогі костюми нардепів, масні обличчя тих, хто хотів напитися крові прем`єра, і нову революційну зачіску Юлії Тимошенко.
Не вийшло з першого разу. Не змогли прем`єра послати. А сам він не піде. І до вересня нехай забудуть про прем`єріаду.
Якби воно так було!..
Федорук сказав: «Треба» – Бурбак відповів: «Так»
Традиційна прес-конференція двох нардепів від «Народного Фронту» Миколи Федорука і Максима Бурбака відбулася напередодні голосування за відставку уряду Яценюка. Бурбак міцно стояв на своєму. І впевнено переконував усіх, що уряд, як ніколи, український, відповідальний і непіарний.
– Впроваджувати реформи – це важка і відповідальна праця, – сказав Бурбак. – Нас не турбують рейтинги. Тільки те, що буде в Україні. Нам треба розбудувати нову європейську державу.
Прекрасні слова, високий пафос. А за ними – потрібні справи. Чи є вони? Максим Бурбак говорив про реформу поліції, освіти, самоврядування.
Але всі ці нововведення розбиваються об стіни бюрократії, заскорузлого чиновництва чи корупціонерів різного рівня, котрим ці реформи не потрібні. Коли такий настрій панує, то й ситуація хитається у різні боки. Для прикладу Максим Бурбак вибрав БДФЕУ. Цей університет об`єднують з ЧНУ. Ректор Прядко – проти. Викладачі – проти. Студенти – проти. Ляшко – проти, і навіть «Свобода» разом з Прядком – проти.
Дуже кумедна історія зі «Свободою» сталася на Майдані, коли приїжджав Ляшко. Один молодий свободівець вийшов до мікрофона і сказав, що студенти сильні, могутні і непереможні: «Разом перемогли банду Януковича, разом переможемо банду Яценюка!» – рубонув оратор.
Так говорила «Свобода». А позаду неї стояв ректор Прядко і голосно плескав у долоні. Під час Революції Гідності він активно підтримував Януковича, не дозволяв студентам виходити на Майдан і боротися з «бандою Януковича».
То хто з ким кого тепер перемагає?!
Все змішалося у Чернівцях.
Депутатський вояж на Буковині
Наше місто стало ареною, де відпрацьовувалися технології приниження уряду і самого прем`єра. Чернівцям така честь (швидше, «нечесть») випала тому, що воно є рідним містом Яценюка.
Минулого тижня добрий десяток різного штибу народних депутатів їздив по нашій землі. Хтось вчив вчених в ЧНУ як сміття переробляти, хтось вчив вчених у БДФЕУ як з владою боротися. А хтось у Хотині розхитував революційного човна.
Тільки контрабандисти вже сиділи мовчки і не виказували своїх парсун на трасах, які ведуть до кордону. Напевне, зрозуміли, що провокатор підвів їх під монастир. І після того, як вивів на дорогу нібито захищати «румунську меншину», десь заховався. А люди, які, можливо, й справедливо вийшли захищати свої економічні інтереси, залишилися біля розбитого корита і непоступливих митників, яким «за державу обідно». Відтепер контрабанда для контрабандистів вмерла.
Прядка взялися рятувати нардепи Томенко і Ляшко. Вони поклялися на…, що стоятимуть до кінця за справу ректора і його команди. Навіть не задумуючись, а для чого це їм…
– Об`єднання вузів жодним чином не буде торкатися студентства, – говорив Максим Бурбак. – Це стосується керівництва і чиновництва, яке 20 років тому всілося у м`які керівні крісла і ніяк не може звідти випасти. А ЧНУ має вищий рейтинг, ніж БДФЕУ. Більше того, є вихід. Це створення на базі цих двох університетів спеціалізованого економічно-фінансового інституту, де будуть працювати кращі професори і вчені.
А несприйняття такого об`єднання стосується тільки Прядка і його крісла. Ми не забули, як він не дозволяв студентам виходити на Майдан у 2004, 2013-2014 рр. А тепер студенти бунтують, аби захистити його місце. Але це не його місце. Це державна посада, державна установа. Це важка, але потрібна реформа.
Хотинське повстання
Ця проблема не вирішується. А навпаки, загострюється щодень. Стає традицією щотижня перекривати дорогу на мості в Атаках і вимагати повернення до Хотина прокуратури і міліції. Інші міста й села з великою радістю ці структури би прогнали від себе. Хотинчани ж навпаки, хочуть їх бачити у своєму місті, а не «у селі», як вони називають Кельменці.
Цю адміністративну реформу укрупнення місцевих громад на Буковині проводять непрофесійно і провокаційно. Хотин – приклад і непрофесійності чиновників, і провокацій політиків, котрі втягують людей у свої брудні політичні розбірки.
У нас діють і громадські організації, і платні американські агенти, і чиновники ОДА та облради, і депутати всіх рівнів. За розмови, семінари, слова про адмінреформу вони гроші одержують. І немалі. А прийти до людей і роз`яснити як, що і до чого, нікому. Це або непрофесійність діячів-грантоїдів, або зумисний саботаж чиновників і депутатів. Хіба важко розповісти, що Кельменці розташовані посередині Бессарабії й від них до Хотина і Сокирян однакова віддаль, тому поліцаю чи прокурору швидше діставатися місця ймовірного злочину хоч в одному, хоч в іншому місці?
І ніхто з чиновників та громадських діячів не знає чи не хоче знати про те, що у Кельменцях, на відміну від інших населених пунктів, найкраще збереглися соціальні заклади. Такі як лікарня, дитячі садочки, школи.
У Хотині треба потужно розвивати туристичну галузь. У неї негайно необхідно вкласти великі кошти, створити нові робочі місця з високими зарплатами і доходами громадян, які будуть зайняті в цій сфері.
Якщо чесно говорити з громадою, швидко працювати, не брехати і не провокувати людей, проблеми тут не буде. Її й нема.
Час «Ч» для Яценюка і Чернівців
На 16 лютого у Чернівцях був запланований великий антикорупційний форум. Його мав проводити сам Міхеїл Саакашвілі. Але щось там не вийшло. Форум відклали до часу, коли треба буде братися до нових виборів нового парламенту.
Чи будуть вибори? Швидше так, ніж ні. Хоча всі нам кажуть зверху, що виборів не буде. Їм би так хотілося. Але не нам. Бо з урядом і нашим життям таки щось робити треба доброго. Бо недобре зараз в Україні на кожному кроці: і долар росте, і ціни ростуть, і тарифи ростуть, і війна триває… Як ця нація в таких умовах виживає?! Цьому увесь світ дивується. Кажуть, що за таких умов уже не одного би прем`єра прогнали. А у нас і одного не можуть.
У вівторок «нагородили городенки» у парламенті і набалакали «сім міхів арештантів». І чим усе скінчилося?.. «Незадовільною» оцінкою Яценюкові та його уряду. І що, його вигнали з уряду за «неуспішність»? Ні. Залишили на другий рік. Аби виправляв оцінку.
За відставку Яценюка голосували 194 депутати. А треба було 226. Нас цікавлять голосування земляків Яценюка. Бо всім іншим можна так, як вони хочуть. А буковинцям – тільки так, як треба. По-земляцьки.
Але не всі земляки підтримують свого Яценюка. Четверо були проти нього.
Марія Матіос (БПП) – відсутня
Владислав Севрюков (БПП) – «за»
Григорій Тіміш (БПП) – «за»
Іван Рибак (БПП) – «за»
Оксана Продан (БПП) – «за»
Богдан Онуфрик (БПП) – відсутній
Віктор Король (БПП) – відсутній
Максим Бурбак (Народний фронт) – відсутній
Михайло Гаврилюк (Народний фронт) – не голосував
Микола Федорук (Народний фронт) – відсутній
Андрій Іванчук (Народний фронт) – відсутній
Олександр Дроздик (Народний фронт) – відсутній
Іван Мирний (Опозиційний блок) – відсутній
Михайло Папієв (Опозиційний блок) – відсутній
Уряд залишився. Президент залишився. Банкіри залишилися. А що змінилося?
Може, прокурор? Може. Кажуть, що Матіос з Буковини стане Генеральним прокурором. А може, не стане.
Все тепер можливо у нашій прекрасній рідній Україні. А іншої ми не маємо. Тай нам іншої не треба.
Петро Кобевко
peredplata
