Якщо борг за комуналку перевищив 13 тисяч гривень, квартиру чи авто можуть заарештувати і продати.
Суми у рахунках за комунальні послуги знову зросли. Чимало людей скаржаться, що не можуть сплатити рахунки – їм не вистачає на це грошей.
Тим часом у Києві мешканці одержали попередження: навіть ті платники, у яких мінімальна сума боргу, підпадають під загрозу арешту та подальшого продажу їхнього майна.
То чим може загрожувати несплата за комунальні послуги?
Про це розповідає юрист Юрій Мінкін.
— Якою має бути сума боргу за комуналку, щоб на особу подали до суду?
— Фіксованого розміру боргу немає: заборгованість може бути від кількох гривень до кількох тисяч. Але на практиці комунальні підприємства найчастіше звертаються до суду, коли у споживача послуг є борг 3 – 5 тисяч гривень і більше.
— Як розвивається така справа?
— Спочатку людину в телефонному або письмовому режимі попереджають про те, що борг потрібно якомога скоріше сплатити. Якщо боржник не хоче або не має змоги цього зробити, то організація має право звернутися до суду. У таких справах кредитор (той, перед ким є заборгованість) має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу. Це спрощена процедура, яка застосовується на підставі ч. 3 ст. 96 Цивільного процесуального кодексу України.
До суду боржника не викликають, рішення приймається на підставі наданих позивачем документів. Копія наказу надсилається боржникові поштою, і про рішення суду першої інстанції особа дізнається постфактум, уже маючи на руках копію наказу.
Якщо ж боржника не вдовольняє рішення суду і у нього є заперечення щодо суми чи факту заборгованості, він має право подати заяву про скасування судового наказу протягом десяти днів з моменту його отримання (ст. 105 ЦПК). У такому випадку суд першої інстанції має розглянути справу у загальному порядку, тобто з викликом обох сторін.
— Що відбувається далі?
— Якщо позивач отримав остаточне рішення суду на свою користь та наказ про примусове виконання рішення, він звертається до Державної виконавчої служби. Там визначають термін, упродовж якого заборгованість має бути погашена.
Якщо впродовж цього строку рішення виконано в добровільному порядку, то виконавчий збір з боржника не стягують, до людини немає жодних претензій. Але якщо особа ігнорує рішення, то виконавча служба додатково до основної суми боргу стягує виконавчий збір в обсязі 10 відсотків суми заборгованості. Тобто, борг ще й збільшується.
Наприклад, якщо в особи борг 5000 гривень, і вона не сплачує його в добровільному порядку в зазначений термін, то сума збільшується на ще 500 гривень. Виконавча служба має право накласти стягнення на дохід боржника, накласти арешт на належне йому майно, а згодом навіть примусово реалізувати (продати) його.
— Тобто, втратити квартиру чи автівку через заборгованість цілком можливо?
— Звісно. Якщо особа добровільно не сплатить борг, то виконавча служба дістає інформацію про майно боржника, яке підлягає державній реєстрації (квартира, автомобіль, земельна ділянка тощо).
Також отримує дані про місце роботи і доходи особи. І вже тоді вирішує: чи стягувати кошти з доходів боржника, чи звернути стягнення на майно. Важливий момент: реалізувати єдине житло боржника виконавці можуть тільки у випадку, якщо сума боргу перевищує 13 300 гривень. Це регулює стаття 52 Закону України \”Про виконавче провадження\”.
Вона говорить: якщо сума, що підлягає стягненню за виконавчим провадженням, не перевищує десяти розмірів мінімальної заробітної плати, звернення стягнення на єдине житло боржника та земельну ділянку, на якій розташоване це житло, не здійснюється.
Якщо сума боргу менша, то приймається рішення про примусову реалізацію іншого майна або про стягнення частини коштів від місячного доходу людини: це 20 відсотків заробітку особи. Стягнення можуть відбуватися за рахунок зарплати, стипендії, пенсії.
— І часто бувають ситуації, коли житло боржника продають?
— На жаль, випадки непоодинокі, адже борг треба сплатити за будь-яких умов. Варто розуміти: комунальне підприємство у такому випадку отримує не квартиру, а лише кошти з продажу на погашення заборгованості за комуналку.
Ті гроші, які залишаються, повертаються боржникові. Звісно, сума залишку може бути невелика. Бо, по-перше, квартиру продають на аукціоні, а відтак нерідко за меншою ціною, ніж ринкова. По-друге, значна частина грошей витрачається на передання коштів кредитору, виконавчий збір і продаж майна.
— То що робити людині, якщо борг у неї великий, але можливості повернути його нема?
— Можна домовлятися з комунальним підприємством про відтермінування сплати. Але краще це робити ще до того, як суд прийме рішення про стягнення коштів. Деякі можливості щодо розтермінування сплати суми боргу може надати суд.
До прикладу, якщо людина доведе, що справді перебуває у скрутному матеріальному становищі, то суд може відстрочити чи розстрочити виконання рішення. До слова, при правильному підході, розгляд справи судом у середньому може тривати від півроку до року.
Тож розумний боржник матиме певний час для погашення заборгованості.
Уляна ВІТЮК,
газета \”Експрес\”
peredplata
