Гриневич, Яценюк і Бурбаки – у Чернівцях не приймаки

В останні дні літа до Чернівців навідався прем`єр-міністр України (2014-2016 рр.) Арсеній Яценюк з міністром освіти і науки Лілією Гриневич. Програма перебування і роботи у столиці Буковини нерозривно пов`язана з дітьми, молоддю та студентами.

Спочатку високі гості відкрили дитячий садочок «Лідер». Мер міста Олексій Каспрук говорив на відкритті про великі проблеми. Адже не всі діти мсають можливість відвідувати дитсадки.

– На 100 місць у дитсадках Чернівців -147 дітей. Це – проблема.
З болем про це говорила й міністр Лілія Гриневич.
Мер обіцяв ще у цьому році відкрити кілька дитсадків. Це забезпечить до 20 додаткових груп малюкам.

Арсеній Яценюк подарував дитсадку спортивний куточок для фізичного розвитку дітей. Міський голова – книги.

Гриневич, Яценюк і Бурбаки - у Чернівцях не приймаки

Згодом високі гості побували в ЧНУ імені Юрія Федьковича. Вони мали зустріч з педагогами та викладачами, взяли участь у посвяті першокурсників. Цього року наш університет поповнився більш ніж шістьма тисячами студентів різних форм навчання. Це один із найкращих університетів України.

– Найкращі університети отримають збільшене державне замовлення від попередніх показників, які ми їм дозволили, – зазначила Лілія Гриневич. – Наприклад, ЧНУ отримав ще близько 10 відсотків, а це 169 державних місць.

З цим міністр вітала ЧНУ. Адже в країні тепер є вузи, де недостатня кількість абітурієнтів. А до нас йдуть вчитися з усієї України.

Для перебивки. Раніше зазначалося, що всі учасники АТО і їхні діти зможуть вчитися у вузах на держзамовленнях. Під час здачі ЗНО не кожен з них мав для цього відповідну кількість балів. У зв`язку зі збільшенням держзамовлення держава виконає свої зобов`язання перед воїнами АТО. Всі вони чи їхні діти таки навчатимуться безкоштовно у вузах України. Зокрема, у чернівецьких вузах.

На завершення візиту було урочисте відкриття 8-го корпусу університету по вулиці Сторожинецькій. Його починали зводити ще за часів СРСР наприкінці 80-х років. Ректор ЧНУ Степан Мельничук розповідав:

– Згідно з першим проектом, це мав бути інженерно-лабораторний корпус, в якому мали готуватися кадри для підприємств радянського військово-промислового комплексу. Були розпочаті роботи з відновлення блоку 5-поверхової коробки, який простояв більше 15 років.

Зараз тут збудований великий 7-поверховий навчальний заклад, де навчатимуться педагоги, психологи, соціологи, фахівці комп`ютерних наук.
На відкритті корпусу Арсеній Яценюк нагадав, як він у студентські роки ділив аудиторії з педагогами і соціологами. Він навчався в ЧНУ на юридичному факультеті.

– Цей корпус – не просто стіни, – сказав прем`єр-міністр. – Він має дати багато для нашого краю. В цьому корпусі будуть вчитися IT-технологіям. Світ настільки швидко змінюється, і у світі настільки швидко рухається прогрес, що ми повинні стати форпостом цього прогресу. Ті держави, які покладалися виключно на власні корисні копалини, нафту, газ і руду, втратили лідерство у світі. Сьогодні лідерами є ті, хто має наукові досягнення, хто створює наукову думку, нову ідею. Отож ці стіни мають стати місцем народження нових лідерів, наших буковинських нобелівських лауреатів.

А міністр освіти і науки Лілія Гриневич прирівняла цю подію до військового параду в Києві. Значення для країни воно має не менше, аніж показ військової могутності держави. Ми могутні скрізь і в усьому: у зброї, у науці, в людях…

Знову ж таки, Арсен Яценюк подарував студентам і викладачам новітні електронні дошки. Але й господарі не залишилися в боргу. Вони подарували міністрам вироби, виготовлені власними руками, і професорка ЧНУ Марія Пірен передала єдину в світі книгу «Епітологія», яку написала у стінах ЧНУ.

Гордий за факультет, професорів та студентів декан педагогічного факультету Ігор Зварич. Адже він краще за всіх усвідомлює важливість нового корпусу. Бо довелося йому роками ходити приймаком то до юридичного факультету, то до військової кафедри, то навіть до студентських гуртожитків. Тепер він і його факультет – господарі прекрасної споруди, де вчитимуть кращі професори кращих студентів, які стануть кращими викладачами та педагогами.

У зв`язку з цим і виникло у мене питання до міністра Лілії Гриневич:
– Чому Буковина, яка готує кращі педагогічні кадри в Україні, цього року показала найгірші оцінки ЗНО з української мови, літератури та історії?
Міністр традиційно відповіла про те, що в румунських селах недостатньо годин для цих предметів. І діти там не мають доброї мовної підготовки. А тому в них менше шансів вступити до вузів саме в Україні. Це специфічна проблема нашої області. Її треба вирішувати.

Окрім цього, у школах, де навчаються нацменшини, вчителюють в основному випускники неукраїнських ившів. Старше покоління педагогів одержувало освіту в Кишиневі. Молодше – у Бухаресті. Це також є проблемою, на яку досі не звертає уваги департатмент освіти і науки Чернівецької ОДА. І особисто керівник Оксана Палійчук.
Петро КОБЕВКО