Золоті оплески Буковини. День четвертий

Так сталося, що нове і випробуване вперше в рамках театрального фестивалю «Золоті оплески Буковини» організатори репрезентували не на ювілейному, а на черговому, 11-му, фесті.

А новацій немало. Скажімо, авторитетне журі фестивалю вперше очолює народна артистка України Валентина Зимня, яка багато років виходила на сцену Чернівецького театру. Вперше у програмі фестивалю – довгоочікувані, зокрема, й мною особисто, дитячі вистави і також кілька моновистав, а відповідно, й додаткових сценічних майданчиків. Всього має відбутися 21 вистава за 11 фестивальних днів.

Вперше в рамках фестивалю запрошені гості. Це, зокрема, Львівський академічний театр «Воскресіння» з величною вуличною виставою у постановці Ярослава Федоришина «Глорія». Це Національний академічний театр оперети з гала-концертом «Осіння феєрія». Це, нарешті, наша легендарна народна артистка України Лариса Кадирова, яка привезла в Чернівці моновиставу за твором Марії Матіос «Не плачте за мною ніколи».

Золоті оплески Буковини. День четвертий

Отже, як і годиться, перший день театрального свята видався дуже емоційним та насиченим: у програмі чотири театральні роботи – дуже різні і водночас захоплюючі. Щоправда, дощ вніс певні корективи, і на вуличну виставу Львівського академічного театру «Воскресіння» «Глорія» прийшло небагато глядачів. А шкода – дійство справді було гідне уваги. Восьмеро акторів на ходулях під колоритну гуцульську музику за годину показали просто всю історію людства від перших кроків людини на Землі до сьогоднішньої насправді апокаліптичної дійсності. Вони завершили таки перемогою Добра над злом. І звісно ж – це те, на що й ми наразі надіємося. І повторюся про дощ. Він, як не дивно, став вдалим доповненням до антуражу дійства.

Можливо, на місці організаторів, я залишила б виставу театру «Воскресіння» на вечір, аж опісля опереткової «Осінньої феєрії» – вогняні мізансцени на тлі нічного неба виглядали б ще більш феєрично, та й вуличні міми порадували значно більше коло чернівчан.

Приємним сюрпризом для мене стала казка В. Смєхова з музикою бардів С. Нікітіна та В. Берковського «Алі-баба і розбійники» у виконанні Тернопільського академічного театру актора і ляльки.

Ця казка як і, приміром, відома всім версія «Бременських музикантів», прислужилася не одному поколінню малюків і буквально розібрана на цитати. Тернопільці залишили в українському перекладі перський колорит і порадували як дітей, так і дорослих. Виконавці були веселими й органічними. Словом – браво, акторам і лялькам Тернопільського театру!