Що пов‘язує угоду між Україною та Європейським Союзом щодо реалізації Енергетичної стратегії, Кіотський протокол, дозволи на викиди парникових газів та Глибоцький район Чернівецької області з населенням в 74 тисячі мешканців?
Поєднує це все міжнародна допомога, яка надходить в Україну з різних держав та об’єднань, – 60 мільйонів, які мали би піти на енергозбереження, утеплення садочків, шкіл, лікарень.
Проте, як виявилось, частина цих коштів просто не була освоєна, школи залишились без систем обігріву, а перевірити якість виконаних робіт з утеплення неможливо, бо документів ні у навчальних та медичних закладах, ні в місцевої адміністрації немає, акти прийому-передачі товарів та послуг ними не підписувались, і роботи вони не приймали. Про все це в розслідуванні, підготовленому за підтримки Freedom House.
810 екологічних гривень мали піти на кожного мешканця Глибоччини
Україна, українські регіони, міста, прифронтові території щороку отримують мільярдні вливання із закордоння. В 2016 році тільки від народу США, як заявив посол України Валерій Чалий, отримано 658 мільйонів доларів. Куди ці кошти витрачаються, ким і як освоюються, чи кошти, які чітко скеровані на вирішення конкретних проблем, не розчиняються в українському бюджеті для проїдання (виплат зарплат, пенсій, соціальних допомог, утримання курсу гривні), — це все важливі і надзвичайно потрібні питання. І їх у першу чергу мають задати собі донори, так само як запровадити методи реального контролю.
У Глибоцькому районі функціонує з півсотні шкіл та садочків. Так склалося, що на цей район протягом 2011-2012 років випало аж два великих екологічні проекти. Те, що району так пощастило, можна пояснити або тим, що тодішній голова обласної ради Михайло Гайничеру, нардеп Михайло Бауер, заступник голови Чернівецької ОДА Георгій Галиць були вихідцями з цього району, або ж тим, що район румуномовний (45,3% населення, згідно з переписом, визнали себе румунами, а румуни переважно активно підтримують представників влади на виборах, які якраз мали бути восени 2012 року), чи завдяки активності місцевого управління освіти або ж завдяки сукупності всього переліченого.
Глибоцький район протягом цього часу мав отримати близько 60 мільйонів “зелених” коштів (розуміємо, коштів, які мали бути скеровані на енергоефективність). Один із “зелених” проектів стосувався встановлення систем електричного теплоакумуляційного обігріву в 10 навчальних закладах Глибоччини (23,6 млн.грн.), а інший — утеплення фасадів, дахів, заміна вікон і дверей в навчальних та медичних об‘єктах району (37,6 млн.грн.). Кошти — іноземні, освоєння, звісно ж, – українське. Двічі кошти проходили через спеціально створені держагентства, одне з яких вже ліквідоване. Ми об‘їздили всі об‘єкти і перевірили стан виконання робіт. З‘ясувалось, що систем теплоакумуляційного обігріву замість 10-ти встановили тільки у 2-х школах, а роботи з утеплення робили фірми-невидимки, документи відсутні, роботи на частині об‘єктів не завершені.
9 листопада 2016 року Міністерство економічного розвитку і торгівлі України виклало “Перелік діючих проектів міжнародної технічної допомоги за підтримки країн-донорів, що реалізуються в Україні та пройшли державну реєстрацію (перереєстрацію) у Міністерстві економічного розвитку і торгівлі України”. За словами Олени Трегуб, директорки Департаменту міжнародних програм в Міністерстві економічного розвитку, за останні два роки (стаття вийшла в листопаді 2016 року, тому розуміємо 2015-2016 роки) західні і східні партнери, щоб допомогти Україні реформуватися, витратили майже 3 млрд доларів. Тобто, за курсом 26 грн. – це 78 мільярдів гривень. На офіційному порталі координації міжнародної допомоги України можна простежити, хто і на що виділяв кошти, а також стадію реалізацію проекту. Наразі в Україні, відповідно до даних Порталу, реалізовується 249 проектів, загальна сума допомоги — 9,2 мільярди доларів.
Графік з “Офіційного порталу координації міжнародної допомоги Україні”
Тільки в розділ, що стосується проектів енергонезалежності та реформи енергетики, внесено 90 проектів, які реалізовувались у 2010-2016 роках. Суми йдуть на сотні мільйонів доларів.
На противагу, маємо на сайті “Наші гроші”, який спеціалізується на антикорупційних викриттях, в розділі “екологія” 270 новин, які, в тому числі, стосуються привласнення або корупції під час освоєння коштів, цільово виділених на ті чи інші енергоощадні екологічні програми.
У Глибоцький район, як вже зазначалось, гроші прийшли з двох екологічних програм загальною сумою 60 мільйонів гривень.
Між Україною та ЄС з 29 вересня 2008 року діє Угода про фінансування програми “Підтримка виконання Енергетичної стратегії України в галузі енергоефективності та відновлювальних джерел енергії”. В рамках цього проекту ЄС надає кошти, які надходять до спеціального фонду державного бюджету.
1 березня 2010 року було затверджено Державну цільову економічну програму енергоефективності і розвитку сфери виробництва енергоносіїв із відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива на 2010-2015 роки (потім продовжено до 2016 року). В рамках цієї програми передбачається з державного бюджету витрати 5 мільярдів, з місцевих — 15 мільярдів і інших джерел отримати 323 мільярди гривень. Частина коштів, як вже зазначалось, “розчинялась у спецфонді держбюджету.
Відповідно до даних ревізії, проведеної Державним фінансовим аудитом щодо ефективності реалізації цієї програми, який доступний лишень за 2010-2011 роки, встановлено, що за вказаний період з усіх джерел фінансування передбачалося спрямувати коштів на суму 45,8 млрд грн. Фактично за цей період профінансовано заходів на 9,6 млрд грн, або 21 % від передбаченого. Показники Програми загалом були виконані менше ніж наполовину – 33 % від запланованого. Тим не менше, тільки у 2012 році Європейський Союз планував надати 325 мільйонів гривень на реалізацію заходів цієї програми.
У програмі був такий пункт як впровадження технологій, які передбачають використання теплових насосів, електричного теплоакумуляційного обігріву та гарячого водопостачання на підприємствах комунальної форми власності та у бюджетних установах. Поспіхом, наприкінці 2011 року були проведені державні закупівлі для впровадження вказаних систем. На основі рішення конкурсної комісії, засідання якої відбулося 6 грудня 2011 року, прийнято рішення щодо фінансування в межах коштів, передбачених у 2011 році на виконання Програми енергоефективності проектів в Чернівецькій області, впровадженню технологій електричного теплоакумуляційного обігріву на загальну суму 23, 624 мільйони гривень в 10 школах Глибоцького району (від 1 до 3 мільйонів гривень на одну систему). Тодішнє управління освіти Глибоцької районної державної адміністрації вирішило оминути конкурентні торги і віддати 23,624 мільйони гривень фірмі, яка належала тодішньому депутату Чернівецької обласної ради від провладної Партії регіонів та мешканцю Глибоки Василю Бічеру СТОВ “Надія”. Тоді було встановлено, що вартість встановлення подібних систем від інших підприємств була удвічі меншою.
У відповідь на наш інформаційний запит управління освіти Глибоцької РДА повідомило, що у вересні – грудні 2012 року проведено Казначейською службою оплату коштів у сумі 5 435 663,1 грн. і на цю суму закуплено обладнання та передано на відповідальне збереження СТОВ «Надія».
“З 2012 року агентство зупинило фінансування по вищевказаній програмі. З метою виходу з кризисної ситуації, в якій знаходяться котельні закладів освіти, та уникнення можливих втрат бюджетних коштів, на виконання заходів за програмою «Реалізація Державної цільової економічної програми енергоефективності на 2010-2015 роки», прийнято рішення спрямувати перераховані підряднику кошти в сумі 5 435 663,10 грн. на проведення робіт по двох закладах: Карапчівському та Старововчинецькому ліцеях , що дало змогу завершити роботи по реконструкції котелень . За погодженням з підрядною організацією ТзОВ «Надія», обладнання, яке було закуплено для десяти закладів у 2011 році і зберігалось у нього на відповідальному збереженні згідно з договорами, було йому повернуто, а договори розірвані додатковими угодами. На даний час будівельні роботи підрядником ТзОВ «Надія» по Карапчівському та Старововчинецькому ліцеях виконано у повному обсязі. Котельні готові до експлуатації”, – йдеться у відповіді на наш запит.
Таким чином, замість 10 шкіл, які мали б отримати системи теплоакумуляційного обігріву, таку розкіш мають тільки 2.
Тим часом, ситуація навколо використання цих коштів вже має кримінальні провадження. Зокрема, 28 квітня 2015 року набрав законної сили вирок Глибоцького районного суду щодо заступника генерального директора СТОВ «Надія» Білика В.К.. У вироку йдеться, що 30 грудня 2011 року вказаний заступник, будучи у попередній злочинній змові з начальником Глибоцького комунального підприємства капітального будівництва Скутара М.А. та начальником Управління освіти Глибоцької районної державної адміністрації Чернівецької області Швеця В.Г., діючи умисно, достовірно знаючи, що жодних робіт по впровадженню технологій електричного теплоакумуляційного обігріву в навчальних закладах Глибоцького району Чернівецької області не виконано, в актах приймання виконаних будівельних робіт поставив свій підпис та відтиск печатки, які містили завідомо неправдиві відомості щодо виконання робіт по встановленню технологій електричного теплоакумуляційного обігріву у 10-ти навчальних закладах Глибоцького району Чернівецької області.
Суд вирішив, що начальник управління освіти,“будучи необізнаним про злочинні наміри заступника генерального директора СТзОВ «Надія», надавав вказівки головному бухгалтеру Управління освіти Глибоцької районної державної адміністрації Чернівецької області ОСОБА_9 перераховувати на розрахунковий рахунок СТзОВ «Надія» бюджетні кошти”, а саме 5,4 млн.грн. Тому суд встановив, що заступник генерального директора СТОВ “Надія” вчинив кримінальне правопорушення.
Що стосується тодішніх керівника комунального підприємства капітального будівництва Глибоцької районної ради та начальника управління освіти Глибоцької РДА, які теж були задіяні в цій оборудці, то суд постановив звільнити їх від кримінальної відповідальності у зв’язку із закінченням строків давності, а кримінальне провадження закрити.
Кримінальні провадження для СТОВ “Надія” – не новина. Під час освоєння так званих повіннєвих коштів у 2008 році в Чернівцях “постраждав” інженер підприємства. Його звинуватили в тому, що той не перевірив виконання робіт по будівництву дренажу та водовідведення дощових вод з території, обмеженої вулицями Кобзарського, О.Дундича та Жванецького в м. Чернівці вартістю 744.400,00 грн. Відповідно до вироку суду, який набув законної сили в січні 2013 року, в результаті, “генпідрядником у свою чергу незаконно та передчасно перераховано Субпідряднику ПП «Ремжитлогранд»бюджетні кошти всього на загальну суму 734.673,20 грн., які було використано на потреби ПП «Ремжитлогранд», а роботи при цьому, протягом трьох років не виконано”. Тоді щодо інженера СТОВ “Надія” провадження по справі закрито у зв’язку із актом амністії.
В Головному управлінні Національної поліції в Чернівецькій області нам повідомили лишень про провадження від 23 травня 2014 року, яке відкрито якраз щодо вказаного встановлення систем теплоакумуляційного обігріву.
Ми також адресували запит до Державної фінансової інспекції в Чернівецькій області.
В той час Держфінінспекцією в Чернівецькій області було проведено ревізію фінансово-господарської діяльності Управління освіти Глибоцької районної державної адміністрації за період із травня 2012 по червень 2014 року та встановлено включення підрядною організацією до актів вартості обладнання та частини робіт по впровадженню технологій електричного теплоакумуляційного обігріву у 8 загальноосвітніх школах району, які фактично виконані не були, на загальну суму 5,5 млн. грн. У відповіді йдеться, що “на даний час підрядною організацією вказані вище роботи виконано в повному обсязі”.
Розуміємо, що не в повному обсязі, а тільки 20%. Первинні документи ми так і не отримали, тому що матеріали витребувані судом або надані правоохоронцям. Однак результати відомі з відкритих джерел — відкрите кримінальне провадження, замість 10 шкіл тільки 2 школи отримали системи теплоакумуляційного обігріву.
До речі, в програмі соціально-економічного розвитку Глибоцького району на 2016 рік було записано: “заміна та реконструкція котелень у Волоцькій ЗОШ, Кам’янській ЗОШ, Нижньосинівецькій ЗОШ, Тереблечанській ЗОШ № 1, Сучевенській ЗОШ, Багринівській ЗОШ, Купському НВК”. Це саме ті навчальні заклади, які так і не дочекались систем теплоакумуляційного обігріву.
В середині жовтня 2016 року ми відвідали всі школи, де мали бути встановлені і робочі системи електричного теплоакумуляційного обігріву. Їх, дійсно, встановлено у двох ліцеях — Старововчинецькому та Карапчівському.
Тим часом, інші навчальні заклади шукають інші можливості обігріву.
В Купському навчально-виховному комплексі №1 вже встановлюють нову котельню за кошти місцевого бюджету.
В школі в селі Багринівка працює стара котельня на твердому паливі. В школі прохолодно.
В Сучевенах з нами відмовились говорити, зауважили лишень, що потрохи модернізують систему опалення.
В Стерче не дочекались систем обігріву і в 2015 році провели капітальний ремонт системи, заміну стояків, промили батареї, котел новий поставили. Кошти йшли від управління освіти.
У школі в Нижніх Синівцях теж встановлюють новий твердопаливний котел. Зараз діти в класах гріються електрокамінами, УФО. В школі в Кам‘яній будуть встановлювати новий котел.
Встановлення нового котла в школі села Нижні Синівці Глибоцького району
Освоєння кіотських мільйонів: без документів, без виконавців
Кіотськими називають кошти, отримані Україною в результаті компенсації від Японії та Іспанії квот на викид парникових газів (Україна не викидає ту кількість, на яку має квоту, а Японія, Іспанія – навпаки). Така взаємодія регламентована Кіотським протоколом – міжнародною угодою, яка є додатком до Рамкової конвенції ООН і встановлює обов’язки на зниження викидів парникових газів для розвинених країн та країн з перехідною економікою.
470 мільйонів євро отримала Україна від Японії на екологічні проекти
Як повідомляло видання “Дзеркало тижня”, до державного бюджету України у 2009-2010 роках надійшло 470 мільйонів євро в результаті продажу надлишку квот за Кіотським протоколом. При цьому, Україна взяла зобов’язання реалізувати на ці кошти проекти зі скорочення викидів парникових газів. Кабінет міністрів затвердив план реалізації 529 проектів теплової санації соціальних будівель у різних областях України і семи проектів, які передбачають використання технологій з Японії, зокрема, модернізацію вагонів метро у Києві та заміну автомобілів Міністерства внутрішніх справ України на суму 380 мільйонів гривень.
Освоєння коштів відбувалось через спеціально створене Держагентство екологічних інвестицій. Як повідомляли “Наші гроші”, так само спеціально створене державне підприємство «Держекоінвест» 14 червня 2012 року уклало низку угоду на капітальний ремонт об’єктів соціальної сфери в рамках проекту цільових екологічних (зелених) інвестицій на загальну суму 1,22 млрд грн. За рахунок коштів державного бюджету потрібно було виконати теплосанацію об’єктів у 21 регіоні України. В “Слідство.Інфо” дослідили, що кошти без конкурсу дістались фірмам Юрія Іванющенка і друзям Олександра Януковича, сина тодішнього президента Віктора Януковича. Роботи з утеплення соціальних об’єктів не були завершені до кінця жовтня 2012 року, як того вимагалось. Деякі тривали і до 2014 року, а деякі — взагалі не завершені.
Інфографіка Слідство.Інфо
Відповідно до даних Міністерства екології і природних ресурсів, загальна вартість проектів склала майже 5 мільярдів гривень. У відповідь на інформаційний запит нам повідомили, що станом на початок 2016 року завершено реалізацію 520 проектів і нас переконали, що “проводиться аудиторська перевірка щодо стану завершення зазначених проектів та фактичного виконання робіт”. Також зазначається, що Україною освоєно 70% коштів (440 мільйонів євро від японських компаній). Цікаво, що реалізація проектів, які були погоджені іспанською стороною (а вони викупили квот на 30 мільйонів євро), так і не розпочалася, хоча проектна документація була розроблена ще у 2013 році. І от до 2016 року триває “аналіз цінової складової проектів”.
14 листопада 2013 року міжвідомча робоча група зі зміни клімату почала кампанію по контролю за реалізацією в Україні проектів, на які йдуть гроші від продажу квот на викиди парникових газів згідно з Кіотським протоколом. А в мережі Фейсбук навіть була створена сторінка “Зелені інвестиції по-людськи”, яка відстежує всі події навколо кіотських коштів, та сайт http://470mln.org.ua/ , на якому можна знайти інформацію про проекти, а також долучитись до моніторингу виконання заявлених робіт.
Вже починаючи з 2014 року почались кримінальні та судові новини щодо освоєння кіотських коштів. Генеральна прокуратура України за результатами перевірки законності використання бюджетних коштів «Держекоінвест» розпочала кримінальні провадження. У фокус уваги правоохоронців потрапила Запорізька область, де було виявлено завищення обсягів виконаних робіт на 1,3 млн. грн.
У вересні 2014 року Кабмін ліквідував і Держагентство екологічних інвестицій, і держпідприємство “Держеконівест”, через які проходили кіотські мілярди.
21 січня 2016 року, за результатами роботи Національного антикорупційного бюро України, до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесли відомості за фактом замаху на розтрату державних коштів в особливо великих розмірах (480 мільйонів гривень), отриманих за Кіотським протоколом. Справа стосувалась закупівлі лед-світильників, і до неї вважають причетним в.о. міністра екології Сергія Курикіна. Корупційні скандали навколо кіотських грошей тривають і досі. Так само, як і судові тяганини.
А на початку 2016 року Україна повернула Японії 7,5 млн євро невикористаних кіотських коштів, під питанням ще мільярд гривень.
“Через певну недбалість і через те, що Україна вчасно не подала звіти, у вересні 2016 року експертний комітет Рамкової конвенції зі зміни клімату визнав Україну як невиконувача зобов’язань за Кіотським протоколом”, повідомила голова відділу зі зміни клімату Національного екологічного центру України Ірина Ставчук. І, як повідомило офіційне видання “Урядовий кур‘єр”, укладений у 1997 році Кіотський протокол передбачав для держав торгувати так званими квотами на викиди. Але в майбутньому цей механізм не працюватиме. Натомість, Україна в межах угоди про асоціацію з ЄС зобов’язалася запровадити внутрішню торгівлю квотами — між суб’єктами господарювання.
“І на тому дякуємо”, – такою є реакція деяких керівників освітніх і медичних закладів, де було здійснено утеплення за кіотські гроші, на запитання про якість робіт та матеріалів. Відповідно до виконання умов реалізації кіотських коштів, у Чернівецькій області планувалось утеплити 14 соціальних об’єктів. Вартість робіт тоді була понад 36 мільйонів гривень, роботи мало виконувати ТОВ «Стройінвест 2007» та ТОВ “Інтертехенерго”. Одеська компанія “Стройінвест 2007”, яка досить активно працювала на багатомільйонних тендерах Укрзалізниці, при цьому не маючи діючого офісу та телефонів, повинна була завершити утеплення 14 шкіл, садочків, лікарень в Глибоцькому районі до жовтня 2012 року.
Виявилось, що одеські фірми наймали субпідрядників, ті — субпідрядників, а ті й собі субсубпідрядників. В результаті — утеплення фасаду робив хтось один, вікна ставив — інший, покрівлю — третій. Що саме і якої якості мали бути роботи, невідомо. Документів ніде немає. Деякі субсубпідрядники досі не отримали кошти за виконані роботи. Та й не виконали всі роботи. В той час, як Мінекології звітує, що все виконано, всі роботи завершено.
Дізнатись, хто саме виконував роботи, ми намагались у Глибоцькій РДА. Там відповіли, що через них не здійснювалась реалізація цього проекту, а тому ніяких документів нам надати не можуть, те саме сказали в райуправлінні освіти, а в Глибоцькій центральній районній лікарні уточнили, що “документація в закладі відсутня, проектно-кошторисна документація, договори з виконавцями, акти виконаних робіт лікарнею не підписувалися”. В Мінекології нам також не надали субпідрядників, а лишень назвали підрядників.
hlyboka-tsrl
Проте самі керівники, вчителі 14 навчальних закладів називали безпосереднім виконавцем робіт СТОВ “Надія” і згадували його директора Василя Бічера (того самого, який мав встановити системи теплоакумуляційного обігріву в школах). Вони розповідали, що Василь Бічер привозив працівників, контролював роботи.
Однак те, що СТОВ “Надія” причетна до виконання робіт з утеплення за кіотські мільйони або ж отримувала якісь кошти “зелених інвестицій”, сам Василь Бічер категорично заперечує. Він запевнив, що його компанія до виконання вказаних робіт не має ніякого стосунку, що він просто приїздив і контролював виконання робіт. Ніяких документів нам надати так само не зміг. Але якщо подивитись на фасади закладів, то вони пофарбовані однаково. Мешканці сіл переконані в тому, що все зробив Василь Бічер. Той самий Василь Бічер, який активно робить собі політичну кар‘єру. Він вкотре обраний до Чернівецької обласної ради. Цього разу за списком Блоку Петра Порошенка, ще й очолює постійну комісію з питань будівництва, архітектури, інфраструктури, транспорту та зв’язку.
Окрім “Надії”, керівники глибоцьких установ згадували фірму “Ютар-2011”. Відповідно до даних Єдиного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, приватне підприємство зареєстроване в Сокирянському районі Світланою Руснак (статутний капітал 3 600 грн.). Вона була першим номером у списку від партії “Сила людей” до Сокирянської міської ради.
Керівник фірми Анатолій Романюк повідомив, що виконував роботи на чотирьох об’єктах у Глибоцькому районі за договором із підприємством “Сузір‘я “Альпіонн”. Його фірма мала зробити утеплення фасадів та дахів на об‘єктах у Кам‘янці, школі і лікарні в Турятці та ліцеї в Карапчеві. Від “Сузір‘я “Альпіонн” було отримано лишень десяту частину коштів, а решта — 3,2 млн. грн., так і не було перераховано до цього часу. Роботи, як могли, завершували своїми силами та коштами.
Ми намагались сконтактуватися з підприємством “Сузір‘я “Альпіонн”, але з грудня 2013 року воно ліквідоване і припинило діяльність. Таким чином вимальовується “хороша” схема. Багатомільйонний проект віддається генеральному підряднику, який наймає субпідрядників, які, в свою чергу, наймають багато інших компаній для виконання окремих видів робіт. Самі потім ліквідовуються – і кінці у воду. Тобто, в Одесу. Бо фірма “Сузір‘я “Альпіонн” так само одеська.
Правоохоронці та контролюючі органи не цікавились кіотськими мільйонами. У відповіді Держфініспекції йдеться, що “під час проведення контрольних заходів на території Глибоцького району не здійснювалась перевірка використання коштів цільових екологічних (зелених) інвестицій, що реалізуються у Глибоцькому районі, у зв’язку із тим, що об’єктам контролю, на яких здійснювались контрольні заходи, вказані кошти не виділялись”.
Ніякої інформації щодо освоєння кіотських грошей нам не повідомили ні в прокуратурі Чернівецької області, ні в управлінні поліції. Розуміємо, ніяких кримінальних проваджень за цим фактом там не відкрито.
Вікна, які не відкриваються, недороблені фасади
Ми проінспектували всі заклади Глибоцького району, які мали б бути утеплені за кіотські кошти.
Якщо говорити про роботи з утеплення, які мали виконуватись за кіотські гроші, то перше, що кидається в очі, — це однокамерні вікна в школах, садочках, лікарнях, 70% з яких не відкриваються. У відповідь на запитання до керівництва навчальних та медичних закладів: “як так?” лишень стинають плечима.
Коли ставили вікна в інфекційному відділенні Глибоцької центральної районної лікарні, то спершу хотіли робити один поверх взагалі з вікнами, які не відкриваються. Але керівництво лікарні наполягло, щоб хоча б у кожній палаті було вікно, що відчиняється.
Також суперечки були під час встановлення вікон у Старововчинецькому ліцеї. За словами директора ліцею Дмитра Чаплі, ніхто не питав, чи такі вікна, чи не такі. Зі 105 вікон, які привезли, тільки третина були такими, що відкривались. Директор зумів отримати лишень один документ — акт на встановлення 105 вікон на 153 362 грн.
Про якість встановлених вікон і дверей можна судити з того, що вони однокамерні. Звичайно, воно краще, що поставили їх на заміну старим дерев‘яним, і більше тримають тепла, але в таку ціну (1500 грн. вікно) на той час можна було поставити двокамерні й хоча б так, щоб половина вікон відкривалась. Питання також і до якості встановлених дверей.
В Турятській школі, за словами працівників закладу, покрівлю зробили погано, мінвату там так і не поставили. Розібрали взимку дах і залишили.
Школа в Турятці з розібраною покрівлею взимку 2012-2013 років
Працівники переконують, що “Бічер допоміг і доробив потім”. Щодо вікон, то поставили тільки 18, бо решта вже були раніше замінені.
“Нічого, ні ринв нема, нічого. Все познімали, повикидали геть. Вода прямо тече по стіні, по фасаду”, – розповідає працівник школи. В спортзалі також не відремонтували покрівлю.
Турятська школа після утеплення
Ринв досі немає і в кам’янській школі.
Директор Карапчівського ліцею Євген Товарницький розповів, що всі роботи були виконані практично без їхньої участі.
“Що ж до якості робіт, щодо термінів, то ми не мали ніякого впливу. Впритул до того, що мені казали, що директор Товарницький вмішується там, де йому не можна вмішуватись. Я не міг слідкувати за якістю, дотриманням технологій і так далі. Частково роботи не виконані”, – зауважив Євген Товарницький.
Наразі управління освіти пообіцяло допомогти завершити роботи, бо в результаті неякісних робіт будівля школи може постраждати. На північній стороні є серйозні недопрацювання, повідомив Євген Товарницький. Серед недоробок — водостоки, жолоби по всьому периметру школи, обшивка під дахом і недороблені відливи підвіконня ззовні.
В решті шкіл та садочків, хоча й документів не бачили, на якість робіт не нарікали, казали, що стало тепліше, і на якісь конкретні запитання уникали відповіді. Дарованому коню в зуби не дивляться, сказав один з керівників. Хоча варто було б. Бо, може, кінь був би кращим, якіснішим та енергоощаднішим. Але тільки одиниці пробували щось з‘ясовувати з керівництвом. Вірогідно, що решта просто боялись задавати запитання. І без тих запитань та обурень маємо незавершені об‘єкти, які документально завершені, фірми, які отримали десяту частину коштів за роботи, проте формально гроші освоєні.
У 2017 році Україна продовжуватиме отримувати фінансову допомогу від Заходу. Цілі різні — від реформ до закупівлі зброї. Чи не розійдуться вони так само через фірми-прокладки в той час, як кінцеві отримувачі допомоги залишаться ні з чим, — питання риторичне. З прикладу європейських та кіотських коштів, які агресивно освоювались за часів екс-президента Віктора Януковича, а “дірки” закривались вже нинішнім керівництвом, виходить, що безконтрольні іноземні вливання — це прекрасне середовище для корупції.
Надія Вірна
Розслідування підготовлене у рамках проекту «Блогери проти корупції», який здійснюється за підтримки «Freedom House» та Інституту масової інформації.
peredplata
