ОСЬ І КАЗОЧЦІ КІНЕЦЬ!

ОСЬ І КАЗОЧЦІ КІНЕЦЬ!

Розпочався ще один важкий воєнний рік. Він обіцяє бути для українців особливим – роком прощання з ілюзіями. Чим раніше ми зрозуміємо, що сподіватися можна лише на себе і не чекати порятунку від Заходу, тим краще для нас.

Європі не до України

Минулого року розпочався розпад ЄС. Фахівці давно попереджали, що Європейський Союз іде шляхом покійного СССР, створюючи громіздку бюрократичну систему, яка погубить його так, як погубила \”совок\”. До того ж самовичерпалася система ідей, на якій базувалася сучасна євроінтеграція. Ці ідеї були відповіддю на жахи Другої світової війни, і за їхньою допомогою європейці намагалися попередити нові катастрофи світового масштабу.

В основі цієї ідеології лежали взаємна повага і довіра, послідовна толерантність і політкоректність. Чудові ідеї, якщо не доводити їх до абсурду. На жаль, довели. Подібні принципи приносять прекрасні результати, коли використовуються у відносинах між народами, що належать до європейської цивілізації й знаходяться приблизно на одній стадії розвитку. В інших випадках неминуча лише шкода. Що і сталося врешті решт.

Європу переповнили біженці з країн Азії і Африки, які в пошуках кращої долі кинулися туди, де вищий рівень життя. Більшість з них не бажає інтегруватися в нове середовище, ще й не прагне працювати, сподіваючись на соціальні виплати від урядів європейських держав. Почастішали терористичні акти, помітно зросла кримінальна злочинність на вулицях європейських міст, а на зміну європейській чистоті приходять бруд і захаращеність.

Перелякані обивателі відвертаються від урядів, що проповідували толерантність, і прислуховуються до крайніх правих, котрі обіцяють \”очистити\” Європу від \”брудних іммігрантів\”. У таких умовах розширення ЄС виглядає нереальним, а зворотний процес вже розпочався виходом Великої Британії зі складу Євросоюзу. У разі перемоги крайніх правих на виборах в інших європейських країнах цей процес продовжиться.

А українцям у таких умовах навіть не спішать давати безвіз. Щодо перспектив членства в ЄС, то практично відкритим текстом радять про них забути. Втім, самі європейці вже розглядають інші варіанти інтеграційних об\’єднань, що виникатимуть після розпаду ЄС. Нам варто над ними задумуватися також. Казочка про європейську інтеграцію для українців завершується, як свого часу завершилася для мільйонів людей казка про комунізм. Від красивих казок треба повертатися до суворих реалій.

Американцям також не до нас

Невдовзі у Білий Дім вселиться новий президент США. Він обіцяє сконцентруватися в основному на вирішенні внутрішніх американських проблем, і менше уваги приділятиме європейським питанням. У симпатіях до України Дональд Трамп помічений не був, тож не варто сподіватися на якусь суттєву допомогу від нього. Нова американська адміністрація обіцяє покращити відносини з Росією, що може статися за рахунок України. Але може і не статися – адже у США важливі політичні рішення приймаються не одноосібно президентом, а в американському Конгресі є чимало політиків, які вбачають в Україні дієвий чинник стримування російської агресії.

Інша річ, що для Трампа головним зовнішнім противником стає КНР, і він розраховує використати Росію як противагу Китаю. Правда, досвіду у складній зовнішньополітичній сфері новий американський президент ще не має, тому важко прогнозувати, яку політику він проводитиме насправді. У будь-якому випадку, зрозуміло, що Україна у ній не матиме пріоритетного значення.

Значить, не варто сподіватися на отримання від американців суттєвої допомоги. Не дадуть нам своїх \”Джавелінів\”, то доведеться виробляти свої сучасні протитанкові ракети. Це ж стосується і систем протиповітряної оборони… Захищатися маємо самі, і добре, що за три роки українці цією наукою більш-менш оволоділи.

Вихід є

У 2016 році намітилися позитивні зміни в українській економіці. Втрата російських ринків поступово компенсується виходом української продукції на ринки інших країн, що дає кошти, необхідні для оборони і підвищення життєвого рівня основної маси населення. Необхідно розвивати і внутрішній ринок, щоб піднімати рівень доходів простих українців. Тоді й вітчизняна економіка отримає додаткові стимули розвитку, і оптимізму в суспільстві додасться.
Всередині країни є величезні ресурси, мобілізація яких дозволить значно покращити ситуацію. Електронні декларації корумпованого чиновництва показали, які фінансові засоби практично лежать без діла. Якщо в 2017 р. хоча б частину з них удасться залучити для відродження і розвитку української промисловості, то все суспільство відчує помітне покращення.

Головний урок минулого: сподіватися треба лише на власні сили. Час дорослішати. Ще недавно чимало українців сподівалося – якщо будемо вести себе чемно і слухатися чужого дядю, то від нього отримаємо і захист від злого Путіна, і солодкий медяник за хорошу поведінку. Але ми опинилися у дорослому світі, де самим треба відповідати за свої діла, і самим захищати себе. Українське суспільство за три останні роки пройшло великий шлях до справжньої зрілості. А перемагають у цьому світі лише зрілі й сильні духом. Саме такою має стати українська нація, щоб захистити своє майбутнє.
Ігор Буркут, політолог

Новини Партнерів