Кримінал за перешкоджання журналістам в Чернівцях

Кримінал за перешкоджання журналістам в Чернівцях Робота журналістів в невеликому регіоні, такому як Чернівецька область, загрожує тим, що випадки прямого перешкоджання законній діяльності або не усвідомлюються самими журналістами, або ігноруються правоохоронцями. В будь-якому випадку, вони швидко забуваються за насиченими інформаційними потоками.Але забувати такі випадки не варто, адже вони формують ставлення. Як тих, хто порушує права журналістів (безкарність), так і тих, хто мав би перешкоджати і карати за таке перешкоджання (безконтрольність).

24 грудня 2015 року знімальну групу телерадіокомпанії \”Чернівці\” утримували проти волі в довгобуді в Чернівцях, не даючи вийти з під\’їзду. Журналістка телеканалу “Чернівці” Надія Величко написала заяву про перешкоджання законній журналістській діяльності. Як розповіла Надія Величко, вони з адвокатом кілька разів ходили в міліцію, надавали пояснення тощо, але з весни минулого року не отримали жодних новин щодо розгляду їхньої заяви. Мало того їм доводилось виправляти пояснення, тому що правоохоронці уникали в поясненнях потерпілих згадок щодо перешкоджанні законній професійній журналістській діяльності.

Насправді ж цей випадок розглядали в тоді міліції, як хуліганство і аж ніяк не перешкоджання.

В Головному управлінні Національної поліції в Чернівецької області повідомили, що протягом 2016 року було зареєстровано 15 кримінальних проваджень щодо перешкоджання журналістській діяльності на основі заяв Геннадій Гекова. В журналістській спільноті Геннадія Гекова не сприймають як журналіста, а як громадського активіста (він агресивно комунікує в тому числі з журналістами, в чому могла особисто переконатись неодноразова і авторка цих рядків, – НВ). Наразі ці провадження розглядаються. Більше кримінальних проваджень в управлінні не зареєстровано (станом на 1 березня 2017 року).

Маріанна Антонюк, членкиня Ради Незалежної медіа-профспілки України від Чернівецької обласної організації, розповіла ІМІ про те, що ситуація з розглядом кримінальних проваджень щодо журналістів не надто втішна.

– Приблизно рік тому облорганізація НМПУ ініціювала в Чернівцях круглий стіл «Журналісти і правоохоронці: співпраця чи конфронтація» за участі керівників місцевих правоохоронних органів, долучилися також громадські активісти та нардеп. Говорили про перебіг розслідувань (точніше – нерозслідувань) злочинів проти журналістів, – розповіла Маріанна Антонюк. – Мова йшла про чотири справи: погрози журналістові Вадиму Пелеху в коментарях на одному з сайтів, перешкоджання журналістці Галині Єреміці у зйомці конфлікту з клієнтом банку в одному з відділень, про виплати компенсацій журналістці Юлії Сафтенко за незаконне звільнення з роботи, про викрадення з автомобіля журналіста Івана Гончарюка, серед іншого, флешки, яка є носієм інформації. Тоді всі начебто доволі конструктивно поговорили, але на тому все й завершилося. Єдиний позитив – Юлії Сафтенко виплатили все належне, але правоохоронці тут ні до чого, це позитив від зміни керівництва телеканалу, з якого Юлію незаконно звільнили.

В 2016 році до медіа-профспілки з проблемами щодо перешкоджання журналістській діяльності чернівецькій журналісти не зверталися, хоча певні прецеденти були. Поки що вирішують все у мирний спосіб.

– Щодо перспектив розгляду таких проваджень в області – я все-таки схильна вважати, що вони є. Великою мірою все залежить від наполегливості в цьому самих журналістів, – зауважила Маріанна Антонюк.

Важко не погодитись щодо того, що все залежить від наполегливості і, я б сказала, свідомості, усвідомленості журналістів своїх прав і обов\’язків правоохоронців. Ось кілька “нагадувалок” для колег.

Пам\’ятайте:

– якщо вас не пускають на засідання комісій, рад, відкриті владні заходи, якщо вас б\’ють, залякують, відбирають камеру — це перешкоджання законній професійній діяльності (п. 1 ст. 171 Кримінального кодексу України);

– якщо вам погрожують розправою, знищенням чи пошкодженням майна, погрози родичам та членам сім\’ї у зв\’язку з вашою журналістською роботою — це погроза або насильство щодо журналіста (ст. 345 прим 1 Кримінального кодексу України);

– якщо залазять у ваші комп\’ютери, облікові записи, програми — це несанкціоноване втручання в роботу електронно-обчислювальних машин (комп\’ютерів), автоматизованих систем, комп\’ютерних мереж чи мереж електрозв\’язку (ст. 361 Кримінального кодексу України).

Алгоритм дій у випадку таких порушень ваших прав:

1. Викликати поліцію
2. Написати заяву про злочин (обов\’язково так і писати назву документу), де вказати, яка саме стаття Кримінального кодексу порушена і вимагати внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань (протягом 24 годин мають внести відомості, вимагати повідомити про цей факт або самим поцікавитись).
3. Якщо не внесено в реєстр, оскаржити дії поліції в суді (відбувається дуже швидко і переважно на користь позивача).
4. Надати максимальної публічності факту перешкоджання (звернутись до відповідних організацій, які займаються моніторингом порушень прав журналістів та надають допомогу у таких випадках — Інститут масової інформації, Інститут розвитку регіональної преси, Платформа прав людини, ЦЕДЕМ тощо).
5. Надавати всі необхідні пояснення правоохоронцям, уважно вичитувати пояснення, які записали правоохоронці та не соромитись вимагати виправлення, якщо ви вбачаєте, що щось упущено.
6. Контролювати хід досудового розслідування.
7. Якщо закрили, то вимагати через суд відкриття.
8. Якщо справа дійшла до суду, залучитись підтримкою адвокатів (від зазначених вище організацій), а також колег.
9. Виграти справу в суді і притягнути винних в перешкоджанні вашій законній журналістській діяльності до відповідальності.

Надія Вірна,
регіональна кореспондентка ІМІ в Чернівецькій області

Матеріал підготовлено в рамках проекту «Мережа медіа-спостерігачів», який виконує ІМІ за підтримки Посольства США

peredplata