Буковинські активісти виявили склади з речами та продуктами, які збирали люди для потерпілих від війни в Авдіївці. Це було в кінці січня. Тоді влада звернулася до громадян з проханням допомогти тим, хто внаслідок бойових дій втратив майно, житло, речі. Хто не має що їсти і пити.
Буковинці – дуже добрі люди. Вони відгукнулися на заклик влади і волонтерів.
Приносили все, що у кого було: ковбаси, крупи, консервовані овочі, фрукти, подушки, ковдри і т. д. Все це складалося в приміщеннях гаражів Чернівецької обласної ради, якою досі керує голова місцевої ВО «Батьківщина» Іван Миколайович Мунтян.
Якусь частину тоді відправили на Схід, а більша залишилася. І зберігалася в умовах, далеких від сприятливих. За цей час погнили овочі і фрукти, зіпсувалися ковбаси, продукти, відсиріли крупи. Матраци, ковдри, подушки набрали вологи і вже стають непридатними до вжитку.
Коли активісти через соціальні мережі сповістили про це владу, виставили фото і відео такого ганьбища, голова облради Іван Мунтян швидко відхрестився від цього. Мовляв, ніякої вини за собою він не бачить. А його родичі зі США на мільйони допомоги на Донбас висилають.
Хто винен? Адже гаражі, бокси, склади перебувають у віданні обласної ради.
Знайшли винних. Це одна із волонтерських організацій Буковини. Їй раніше чомусь надавали найкращі умови, наближали до вельможних осіб. Тож не дивно, що й приміщення під склади виділила саме обласна рада.
Одна із волонерок взяла на себе вину за зіпсовані продукти і речі. Її волонтерська організація нібито не встигала впоратися з великим обсягом робіт і принесених людьми речей.
Вони не мали автотранспорту і грошей, аби вчасно це все доставити в Авдіївку. Та й взагалі тоді Авдіївці дуже багато допомагали. Тож ці речі там уже не потрібні.
Неприємна ситуація, гидотна. Бо ми чи не щодня чуємо і бачимо, як наввипередки один одному бігають по редакціях прес-секретарі партій і розповідають про великі потуги своїх керівних партійців, котрі волонтерять. Зробить хтось з них на копійку, а кричить на мільйон.
Але й це – не суть справи. Найгірше, що саме окремі партії такі, як ВО «Свобода» та ВО «Батьківщина» на Буковині волонтерство зробили атрибутом партійного піару.
Складається враження, що вони не стільки щиро прагнуть допомогти воїнам, переселенцям, як показати себе, покрасуватися перед камерами і об`єктивами.
Скажіть, будь ласка, ви багато чули чи бачили про волонтерство о. Василя Гасинця з Української Греко-Католицької церкви? Він добро творить тихо. Так, аби ліва рука не знала, що робить права.
А тепер гляньте на буковинські сайти і читайте:
«… ГО «Волонтери за Батьківщину» відправили на Схід смаколики, їду, одяг…»
«Волонтери ВО «Свобода» знову відправили допомогу на Схід».
Для партійців свята волонтерська справа перетворилася у спосіб заробляння політичних дивідендів.
А коли до волонтерства долучилася й влада, то взагалі ця благородна справа перетворилася і у бізнес, і у напівкримінальні речі.
Якщо вже волонерка не змогла впоратися з такою кількістю допомоги, тож могли б тоді підкласти плече волонтери зі «Свободи» і «Батьківщини». Та й сама ж влада!..
Сьогодні вони кажуть, що не знали нічого про ці речі.
Не вірю!
Бо допомога від людей збиралася за закликом влади.
Бо зберігалися продукти, овочі, фрукти, крупи у приміщеннях обласної ради!..
Бо не можна на волонтерстві наживатися як матеріально, так і політично. Бо то є гріх!
Якщо волонтери не змогли і не зуміли вчасно відправити допомогу на Донбас, то роздайте її тут на місці тим, хто потребує: дитячим будинкам, школам-інтернатам, будинкам престарілих.
Пройдіться, насамкінець, вулицями й базарами. І дайте бідним їжу, одяг, ковдру…
Я не хочу знаходити винних у цій неприємній і гидотній справі. Але й невинних у ній нема.
Петро КОБЕВКО