На четвертому році війни наші законодавці, нарешті, визнали Росію окупантом на Донбасі й проголосили мету нашої держави у цій війні: реінтеграцію окупованих територій. Але повернути їх до складу України дуже непросто, і не лише через спротив окупанта і різні хитрощі Мінських домовленостей. Необхідно, щоб населення окупованих районів Донецької і Луганської областей само хотіло жити в Україні, а не в Росії чи штучних \”народних республіках\”. Для цього ж Україна має бути привабливою для мешканців сучасних ОРДЛО, а з цим існує багато проблем.
Корупція нагорі й злидні внизу
На жаль, нині Україну вважають однією з найбільш корумпованих країн світу. Хоча \”боротьба з корупцією\” постійно проголошується пріоритетним завданням влади, насправді принципових зрушень у цій сфері не помітно. Навіть коли високопосадовців ловлять на розкраданні державного бюджету чи величезних хабарах, продажні суди відпускають їх під заставу, і ці ділки успішно зникають за кордоном. А корупційна система продовжує працювати, висмоктуючи останні соки з простих громадян.
Доходи рядових українців – найнижчі в Європі, багато людей вже не може зводити кінці з кінцями. Обіцянки влади помітно підвищити життєвий рівень більшості українців так і залишаються словами, що не підтверджуються конкретними фактами. А така країна за визначенням не може бути привабливою для інших. До того ж, вона веде війну, що відштовхує потенційних інвесторів, яких і без цього налякав височенний рівень корупції. Без іноземних інвестицій здійснити швидкий ривок вперед неможливо, відтак навіть економічне зростання у нас відбуватиметься вкрай повільно. Всі ці факти противник постійно використовує в інформаційній війні проти України, щоб створювати дуже непривабливий образ нашої держави в очах споживачів російської інформації. А тут ще й наші чиновники, які звикли з презирством ставитися до народу й приймати кардинальні рішення без порад з ним, додають нових непривабливих рис до цього образу.
Напруга в суспільстві зростає
Люди в Україні невдоволені своїм низьким рівнем життя і вимагають від влади проведення справжніх реформ, здатних помітно покращити ситуацію. Натомість отримують зовсім інше. Скільки розмов було навколо пенсійної реформи, яку щойно затвердила Верховна Рада! А коли рядові громадяни ознайомилися з її текстом, то побачили – після реформи пенсію отримати буде ще важче, ніж до неї. Та й розмір виплат для переважної більшості простолюду залишиться жебрацьким.
Особливий шок викликало підвищення страхового стажу, необхідного для отримання пенсії від держави. Адже не так просто офіційно пропрацювати 35 років в державі, де існує такий великий рівень безробіття, як у нас. Мешканці ОРДЛО, почувши про нову реформу в Україні, почали запитувати: а стаж їхньої роботи на підприємствах \”ДНР-ЛНР\” буде зараховуватися для зачислення пенсій в Україні? А як бути з їхнім вимушеним безробіттям в 90-і рр. на Донбасі, де тоді масово зупинялися підприємства?
Питань багато, відповідей же катма. А тут ще \”розумники\” від влади створили нову проблему на порожньому місці. В Україні прийнято новий Закон про освіту, стаття 7-а якого фактично зводить освіту мовами національних меншин лише до рівня початкової школи. Проте на Донбасі значну частину населення становлять російськомовні, яких московська пропаганда постійно переконувала, що \”київська хунта\” намагається позбавити їх права спілкуватися рідною мовою. Нині ворожі пропагандисти отримали такий аргумент, про котрий раніше могли лише мріяти. До того ж, прийняття закону помітно загострило відносини України майже з усіма сусідніми державами, особливо з Угорщиною і Румунією (не кажучи вже про Росію), меншою мірою – з Болгарією, Словаччиною, Польщею й навіть відносно далекою Грецією…
На цьому фоні активізувалися проросійські сили в інших країнах. Так, президент Чехії на засіданні Парламентської Асамблеї Ради Європи (ПАРЄ) заявив, що європейці мають погодитися з окупацією Росією українського Криму, інакше вибухне загальноєвропейська війна. А це вже не іграшки. Ще й ПАРЄ прийняла резолюцію, критичну щодо нового українського Закону про освіту. Ситуація сприятливою для нас не виглядає.
А у можновладців самозакоханості ще вистачає, хоча тривожний дзвіночок дзеленькає все голосніше. Влада все більше відривається від реальності, що є дуже небезпечним – і для влади також. Реформи, які пропонує владний істеблішмент, повинні нести позитивний заряд для основної маси українців, а не лише для \”касти обраних\”, як відбувається нині. Інакше Україна втрачатиме привабливість навіть в очах своїх громадян. А коли образ слабкої, корумпованої країни, населеної мільйонами жебраків і невеличкою жменькою супер-багатіїв, домінуватиме у громадській свідомості, то про яку \”реінтеграцію\” окупованих територій можна буде вести мову? Нам же потрібна зовсім інша Україна, яка швидко розвивається і спрямована у майбутнє, у котрій захищені права її громадян та їм створені сприятливі умови для самореалізації.
Ігор Буркут, політолог
peredplata
