Україна очима редактора. Львівщина – фабрика України

Україна очима редактора. Львівщина – фабрика УкраїниЦього разу акція «Україна очима редактора», зорганізована Українським журналістським фондом, побувала на Львівщині. Редактори провідних видань, радіо і телебачення зі всіх областей України приїхали до Львова, аби на власні очі бачити, чи насправді це місто, ця область, ці люди є такими, якими їх подають ЗМІ. А львівських людей і область змальовують по-різному. Це залежить від заангажованості тієї чи іншої газети, ТБ і радіо і тих людей, котрі творять інформаційний простір в Україні.

Україноненависницькі ЗМІ позиціонують Львівщину, як край агресивних людей, котрі заробляють великі гроші в Європі і з погордою ставляться до інших.
Проукраїнські, навпаки, львів’ян змальовують скромними, чемними, ввічливими, роботящими, привітними, добрими, але стійкими стосовно Української незалежності та непримиренними до ворогів її.

Напевне, до Львова приїхали й одні, й інші. Були редактори зі сходу і заходу України, з півночі, півдня і центру. Кожен мав свою уяву про Галичину, про Львів і львів’ян.

Чи змінилася їхня уява за тих три дні, які нам довелося загостити у Львові та районах області?
Думаю, що так.

Бо залізничний вокзал, візитівка головного міста Галичини, дуже неприємно вразив під ранок. Адже саме поїзди зі сходу прибувають до Львова вдосвіта.
У залах очікування людно так, що ніде присісти. Під батареями на картонках сплять безхатченки. Вони смердючі, але не брудні. Напевне, люди постійно дають їм якийсь одяг з секонд-хендів. А ось помитися не кожному вдається щодня. Тут варто б адміністрації вокзалу все ж звернути увагу на сморід. І не затикати щоразу носа, коли проходить якийсь керівник залами очікування. А подумати, яким би чином організувати «помивки» безхатьків хоча б раз на тиждень. Бо якби поліція та бабусі-прибиральниці не воювали з цією категорією більш-менш чисто одягнутих людей, їх подолати неможливо. Тож залишається одне: мити їх, по-можливості, годувати. І, насамкінець, поблизу вокзалу таки знайти можливість організовувати сякий-такий нічліг для тих людей, яких уже добряче побило життя.

Через годину-дві про безхатьків і вокзальний сморід журналісти забули. Керівництво Львівської ОДА добре підготувалося до зустрічі. Тому відразу відвезли редакторів на доброму транспорті у добрий львівський ресторан на сніданок.

А потім почалася праця.

Спочатку нас повезли до славного міста Броди за 100 км від Львова. Це древнє місто розташоване на кордоні з Волинню (а колись це був кордон Австро-Угорщини і Росії) згадується ще у «Повчанні Володимира Мономаха всім дітям» 1084 року.

Воно у своєму розвитку зазнавало великих злетів і падінь. Його спалили монголо-татари, але Броди відродилися і одержали магдебурзьке право. Фортецю Бродів не міг зруйнувати полковник Нечай з козаками Богдана Хмельницького у 17 столітті. У часи Першої світової війни тут відбувалися запеклі бої т. з. Брусиловського прориву та Чортківської офензиви у визвольних змаганнях 1919 року.

Найбільших руйнувань Бродам завдала Друга світова війна. Саме під Бродами року була розбита дивізія СС Галичина.

За роки незалежності місто і занепадало, і піднімалося.

Багато людей виїхало за кордон, бо не було роботи і зарплат. Тільки рік тому, у червні 2016 року, тут розпочали будувати завод кабельних мереж для автомобілів. Французький концерн Nexans вирішив інвестувати у завод міста Броди 1 млн. євро. Створено 1400 робочих місць. Зараз це – один із найбільших у світі заводів концерну. Хоча раніше подібні підприємства уже запрацювали у Мексиці, Болгарії, Китаї, Чехії, Тунісі, Румунії. У Бродах випускають продукцію для автоконцернів Volkswagen Audi, Porsche, Opel, BMW, Mersedes-Benz.

На підприємстві створені умови для навчання робітників. Вони соціально захищені за законами України. На роботу і з роботи людей доправляють транспортом підприємства. Там є безкоштовне медичне страхування, пільгові комплексні обіди. Зарплата, щоправда, бажає бути трохи вищою. Бо зараз у середньому тут отримують від 7 до 9 тисяч гривень.

Україна очима редактора. Львівщина – фабрика України

Саме заради дешевої робочої сили і відкрито цей завод у Бродах. Умови праці, хоча й відповідають всім вимогам законодавства України, але вони більш жорсткі ніж ті, до яких наші люди звикли. За 8 робочих годин на заводі – тільки дві перерви по 5 хвилин. Та ще обідня перерва, яка не перевищує 20 хвилин. Окремі робітники (особливо жінки), які ніколи не працювали у таких умовах, жартували, що за такий час, відведений на увесь обід, вони тільки могли б на нього налаштуватися. А ті, хто хоча б рік відпрацював на заводі ТОВ «Електроконтакт Україна», віджартовуються:
Працюватимете у нас, то зможете пристосуватися до обіду не тільки за 20 хвилин, а й за 10.

Французький концерн вподобав ринок робочої сили у Львівській області. Тому там уже відкриті підприємства у Перемишлянах та Золочеві. Цього року минає 10 років від моменту створення ТОВ «Електроконтакт України».

Подібний до Бродів завод є й у Новому Роздолі. Це ТОВ «ОДВ-Електрик». Він також займається виробництвом кабельної продукції. Там уже вробляють верстати для виробничого процесу. До речі, ці верстати експортуються по цілому світу.

Україна очима редактора. Львівщина – фабрика України

Інвестує в це підприємство німецька фірма ODW-Elektrik CmlH. Ще у 2003 році тут почали виробляти кабельну продукцію для автоконцернів світу. Зараз у рік виготовляють більше 40 млн. умовних кабелів. Завдяки цьому створено 1500 робочих місць. Зарплата і умови нічим не відрізняються від Бродовського підприємства.

Щоправда, спеціалісти та керівництво на цих підприємствах мусять обов’язково володіти англійською мовою. А приклад у володінні мов для львівських робітників подає начальник управління інвестицій Львівської ОДА пан Матис. Він вільно володіє щонайменше 5 європейським мовами, зокрема, польською, англійською і німецькою.

У Львівській області вже є не одне підприємство, яке виготовляє кабелі для авт. Тому між ними починається конкуренція не тільки за робочі руки, а й за спеціалістів цієї галузі.

Голова ОДА Львівської області Олег Сенютка вважає, що подібна конкуренція між інвесторами вигідна для краю і людей, котрі працюють на підприємствах.
Конкуренція рухає прогрес, – каже голова ОДА. – Для нас це вигідно тим, що в область підуть нові інвестиції. Для людей вигідно тим, що умови праці будуть поліпшуватися. А найголовніше, зарплати зростатимуть. Адже почнеться боротьба за спеціаліста. І, звісно ж, кожне підприємство, аби залучити працюючих, підніматиме їм зарплати.

На ще одному німецькому підприємстві «Бадер Україна» подібні умови уже починають приживатися. Цей завод шиє чохли для салонів автомобілів зі шкіри і текстилю.
Залучено 150 млн. грн. інвестицій. Окрім Городка, ще два підприємства торік розпочали роботу у селі Кожичі Яворівського району. Всього забезпечено роботою 3443 людини. Середня зарплата – 8000 гривень. Аби заохотити людей до ефективної праці, на «Бадер Україна» впроваджують різні методи стимулювання. Там доплачують по 1000 гривень щомісяця тим, хто вчасно приходить на роботу і не прогулює. Помітно, що на заводі працює чимало молоих людей. Багато з них повернулося з заробітків у Польщі.

Тут зарплата уже наближається до тієї, яку яотримую у Польщі, – говорить 30-літня пані Марія. – Але там я працювала на «пташиних правах» по 12-13 годин на добу. Далеко від дому. Часто без належних умов праці. І без захисту. Тут мене на роботу довозить автобус. Я соціально захищена. Працюю по 8 годин. У чистоті, теплі і спокої. Тепер тільки сподіватимемося, що зарплати будуть не нижчі за європейські.

Україна очима редактора. Львівщина – фабрика України

А у місті Буськ отримують інвестиції з Нідерландів. Там спорудили 2 теплиці, де вирощують салат за методом сухої гідропоніки. ТОВ «Галіція Грінері» щотижня у супермаркети Києва та Львова поставляє по 45 тисяч штук салатів. Це у рік виходить 6500 кг. Зараз спеціалісти з Нідерландів та Львівщини планують спорудити ІІ чергу тепличного комплексу для вирощування огірків та помідорів. Буде залучено додатково 2 500 000 євро.

Бужани гордяться своїми людьми, котрі досягли успіхів у будь-яких галузях. Зокрема, параолімпійським чемпіоном з настільного тенісу на іграх у Бразилії 2016 року став їхній земляк Віктор Дідух. У цьому році його визнали найкращим параолімпійцем світу. І на честь Дідуха в Україні випущена двогривнева монета.

Україна очима редактора. Львівщина – фабрика України

Україна очима редактора. Львівщина – фабрика України

А у селі Угерсько Стрийського району виробляють сири, які не поступаються якістю французьким чи швейцарським сирам. Молочна фірма «Мукко» закупила у Франції 300 дійних кіз альпійської породи. І ще стільки – інших порід. Основу поголів’я становлять кози гірських районів Закарпаття. Також фірма має стадо корів, селекція і догляд за ними ведуться за голландськими і французькими технологіями.

Ферми мають уже свій молокопереробний завод, де виготовляються сири типу Гауда та інші.

На підприємстві залучено 80 млн. грн. інвестицій. І на теперішній час тут працює більше 60 людей.

Сам Львів славиться смачною кавою, шоколадом і пивом. Якщо перші два продукти завозилися з інших країн, то пиво варилося тут. І львів’яни гордилися своїм пивом. Довкола нього навіть створилася своєрідна субкультура з оригінальною назвою «Львівські батяри».

Про це та багато іншого можна дізнатися у музеї пивної історії Львова – «Львіварня». Це один із найсучасніших музеїв Європи. В Україні йому немає аналогів.
А ще Львівщина славиться своєю водою. «Моршинська», «Трускавецька» –марки, які знає світ. Вони мають лікувальні властивості. Тому курорти та санаторії навколо цих вод вже більше століття служать людям зі всього світу.

У Моршині зараз лікується багато людей з Азербайджану. На жаль, держава тепер зробила кілька невигідних громадянам кроків у програмах санаторно-курортного лікування. У нас перестали видавати путівки через соцстрах. Тому ціни їхні значно зросли. І не всім вони стали доступними. Хоча згідно з медичною реформою окремі категорії хворих мають право на безкоштовне отримання путівок на Моршинський курорт. Про це нам розповів заступник директора санаторно-курортного комплексу \”Моршинкурорт\” Микола Фурманюк.

Учасники АТО мають право на безплатне лікування, – каже Микола Федорович. – Ті, кому видалили жовчний міхур, також з 1 січня 2018 року матимуть таке право. І ще кілька категорій. Треба тільки добиватися своїх прав…

День лікування у санаторіях Моршина тепер коштує від 540 гривень і вище.

Ось така вона Львівщина – фабрика України, де зараз концентруються інвестиції Європи.

Львівській владі довіряють. Тому сюди й гроші вкладають. Тепер Львівщина –найменш корумпована область України.
Петро Кобевко
Львів-Чернівці

Новини Партнерів