Шипинська земля для людей, а не для «рибаків і косарів»

Шипинська земля для людей, а не для «рибаків і косарів»У Кіцманському районі почалися великі бої за землю. Під час створення об’єднаних територіальних громад з’ясовується, що саме земля має велику цінність. І вона навіки буде визначати добробут кожного селянина чи міщанина. Там, де прекрасні ґрунти, де є відповідна інфраструктура, земля стає золотою. Аби її придбати до рук, могти потім з неї «косити зелень»*, застосовуються всі засоби. Іноді на межі з криміналом. Людей ошукують, підкуповують, залякують, аби тільки добитися бажаного результату.

Шипинські люди ще з часів своїх далеких трипільських та давньоукраїнських предків навіть і не мріяли про те, що у ХХІ столітті за їхню землю будуть вестися війни. Слава Богу, поки що без застосування сили. Але підлість, хитрість, цинізм уже працюють.

Недавно створена Кіцманська міська ОТГ зіткнулася з великою проблемою – дефіцитом вільних земель. Аби вирішити її, потрібне приєднання навколишніх сіл. Але чомусь близькі до міста села не захотіли вступати до міста. Хтось хоче сам створити ОТГ. Хтось хоче йти до інших таких, як вони. А без людей і землі міські чиновники геть збідніють. Коли ближні села не йдуть до міста, кіцманські чиновники вирішили прибрати до рук трохи віддалені. І тут в око впали Шипинці. Село з великою історією і родючою землею, з робітними людьми, прекрасними ґаздами та ґаздинями, і ще… є тут трохи аеродрому. З часів СРСР на землях Шипинців та Лужан був розташований аеродром, де стояла могутня військова техніка. Союз розвалився. Техніку москалі забрали і здали на металобрухт. А земля залишилася. Через ту земельку рідненьку колотнеча розгортається зараз.

З якогось дива до села бігають районні та міські начальники. Серед них і різні кіцманські, котрі ще недавно славили партію регіонів і танцювали під дудку Папієва на його день народження у Трої.

Їм вдалося збаламутити окремих шипинчан і зібрати їх у клубі, де проголосували за те, аби приєднатися всім селом до Кіцманської ОТГ. У запалі емоцій навіть не помітили, що Шипинці не мають межі з райцентром. У них прекрасні родинні і сусідські стосунки з Лужанами, з Мамаївцями. Кіцманським керівникам ці села не до вподоби. Бо не хочуть їм підпорядковуватися. Мають вільний дух і добрі наміри.

А вільних людей ні задобрити, ні купити, ані залякати неможливо. Тож пішли «косарі» на Шипинці.

Хтось може подумати, що «косарі» не мають відношення до села і людей, і це тільки якийсь журналістський образ. Нічого подібного. У Кіцмані сидить на престолі Юрій Дмитрович Косар. Він і унадився до Шипинців. Тим паче, що на останніх виборах тут його обрали депутатом райради. Що він обіцяв людям? Як їх переконував, що він не є хрунь регіональний, а навпаки – білий і пухнастий, тепер невідомо.

Але пам’ятаємо роки Януковича-Папієва-Унгуряна і їхньої людиноненависної партії регіонів. Вони тоді панували в Україні та Кіцмані. А у прислузі був Юрій Косар. Він 11 квітня 2013 року взагалі про регіоналів розповідав наче про янголів небесних. Тепер трохи перефарбувався і вже у Шипинцях з себе аграрного патріота корчить.

На підмогу Косареві ще й нардеп Іван Рибак нагодився. Він бо не про себе дбає, а про кума рідного, голову Кіцманської ОТГ Сергія Булегу. Бо без землі нині голова. Краще б нардеп так про всю державу дбав, як про кума.

Отож зібралися у Шипинцях люди сільські і гукнули разом: «Ми – за Кіцмань!»

Найголосніше гукали бюджетники.

Так гукали і кричали, що не прислухалися до добрих ґаздів, які податки платять, землю орють, хліб збирають та роботу і зарплату людям дають.
А все сталося тільки через те, що Шипинський голова щось там колись не поділив з Лужанською головихою. І зробили ці стосунки заручниками кілька сіл українських. Спеціалісти, котрі добре розуміються на проблемі децентралізації, вважають, що хтось навмисно хоче послабити потужну Мамаївську ОТГ. І не дозволяє, аби вона була підсилена ще таким гоноровим і сильним селом, як Шипинці.

Обласний комплексний план розвитку громад також не визначив, що Шипинці можуть увійти до Кіцманської ОТГ.

Тож село і люди через амбіції та особисті інтереси окремих осіб можуть опинитися на узбіччі прогресивних процесів, які відбуваються в Україні.
(Далі буде)

Петро Кобевко
«косити зелень»* (роз.) – одержувати долари США