Руїна. Чернівці як після війни

Руїна. Чернівці як після війниСправжньою картиною жахів став для мешканців вулиці Гагаріна будинок під номером 2, що в самому центрі Чернівців. Нині він створює велику небезпеку для людей, котрі живуть поруч, — валиться просто у них на очах, загрожуючи будь-якої миті накоїти непоправного лиха. Правда, на вирішення цієї проблеми департамент житлово-комунального господарства Чернівецької міської ради виділив 150 тисяч гривень. Частину будинку знесено, а частина залишилася в напівзруйнованому стані.

Люди, що живуть у сусідніх помешканнях, перебувають в постійному страху. На їхніх очах щодня від будинку щось відвалюється. Внаслідок руйнації довкола все засмічене, у тому числі й подвір’я сусідніх помешкань. Тут часто проходять діти, і нема гарантії, що тієї чи іншої миті котрась із цеглин не впаде комусь із них на голову. Якщо не почати роботи зараз, то будинок розвалиться сам по собі. І нікому не відомо, якими будуть наслідки.

Будівля перебуває в ава-рійному стані з 2002 року, і більше 13 років як знята з балансу житлового фонду. Усі сім’ї, що мешкали в цьому будинку раніше, звідти вже відселили на постійне місце проживання до інших помешкань. А дім списали з балансу житлового фонду для демонтування. Та розібрати його комунальники не могли, бо одна з квартир №4 — належала одній чернівчанці, яку так і не змогли знайти.

— Мешканців будинку виселили давним-давно, — розповідає Галина Васильчук, яка проживає навпроти аварійного будинку. — Минулого року робітники розібрали дах. Дощі та сніги пришвидшили процес руйнування будівлі. А два тижні тому частина стіни обвалилась просто під наші вікна, веранда похилилась, всередині ж розвалились всі перекриття та стіни. Вигляд з вікна у мене як на поле бойових дій. Ми тут всі ходимо і маємо маленьких дітей, яких страшно випускати надвір, бо на них щось може обвалитись.

Жителі сусідніх будинків неодноразово зверталися до Чернівецької міської ради, аби та вирішила проблему. Спочатку робітники прийшли і розібрали половину споруди. Але на тому й зупинились та залишили все у напіврозваленому стані. На запитання сусідів, чому припинили роботи, відповіли, що їхні роботи не фінансують.
Тим часом рештки будинку – дошки та цеглини – потроху почали розбирати різні люди для власних потреб.

Тільки після втручання наших кореспондентів роботи були відновлені. Складається враження, що якби не ЗМІ, влада так за це й не взялася б і продовжувала би говорити жителям цього району, що не має коштів на закінчення початого, а люди були б змушені надалі жити у постійному страху, чи не накоїть руїна будь-якої миті їм великої біди.

Тож наразі роботи з демонтування споруди відновлено. Та чи доведуть комунальники цього разу справу до кінця?

– Зараз це питання вирішується, – каже Анатолій Когут, фахівець першої категорії відділу служби технічного нагляду за капремонтом управління житлово-комунального господарства Першотравневої районної ради,– складається кошторис, який буде подаватися до міської ради, і вона повинна його роз-глянути. Уже підраховано вартість робіт — 148 тисяч 242 гривні. Саме така сума потрібна для остаточного демонтажу будинку. Я думаю, що це питання невдовзі вирішиться.

Жити біля таких руїн – справжній жах. Бачити таку картину в центрі європейського міста, яке визнане найкомфортнішим в Україні, щонайменше, дивно. Проблема аварійних будинків у Чернівцях стоїть досить гостро. Особливо зараз — після зимових негод міські будинки перетворюються на руїни. З них обсипається штукатурка, утворюються тріщини у стінах, протікають дахи. А у влади, як завше, — ні коштів, ні бажання.

Квітослава ПУЮЛ,
Оксана АНДРІЙЧУК, студентки 4 курсу
філологічного факультету кафедри ЧНУ

peredplata