Румунізація Буковини вже є беззаперечним фактом. У селах Чернівецької області румунській мові надають статусу регіональної. А розмови про те, що близько 5-10% буковинців (згідно з окремими даними, до 50 тисяч) мають в кишені по два паспорти – румунський та український, — точаться не один рік. Так само вже не один рік на тих, хто бажає отримати румунське громадянство, наживаються посередники. І покарання нікому не світить, адже ці процеси на Буковині ніким не відслідковуються, не контролюються. Тому шахраї потирають руки, а черги під румунським консульством не меншають. І чим гірше жити стає на Буковині, тим менше в українців залишається патріотизму і тим більше серед них з’являється новоспечених румунів. Під час отримання паспорта у консульстві вони клянуться захищати рідну (румунську) землю, любити рідну (румунську) мову, не підтримувати жодних акцій проти національної безпеки рідної держави (Румунії).
Віталік (імена в статті змінено), що родом з одного з сіл Путильського району, працює за кордоном. Відкривати щораз візу в посольстві Великобританії – це великі гроші, багато часу та нервів. А роботи в селі немає. Тому й змушений шукати шляхів, аби втрапити в Європу без проблем. Вирішив зробити румунський паспорт. З ним відкриті всі кордони. А україн-ський паспорт, за його словами, лишень проблеми створює, і в посольствах на українців дивляться як на жебраків.
— Позаяк був за кордоном, попросив маму оформити всі документи, — розповідає Віталій. – Вона через знайомих вийшла на чоловіка, якому ще восени 2011 року за послуги сплатила 2500 єврів. Але по сьогоднішній день паспорта мені так і не передали. Коли повернувся із заробітків в Україну перед Новим роком, то зустрів того чоловіка в Чернівцях. Він сказав, що всі гроші віддасть. Але потім зник і відключив телефон.
Таким от нехитрим способом – пообіцявши румунський паспорт і зникнувши – посередник заробив собі 25 тисяч гривень. На рівному місці. А оскільки домовленості були усними, жодних розписок мати у посередника не брала, а подвійне громадянство в Україні поза законом, довести щось буде складно. Адже мати Віталія йшла на порушення закону, і посередник цим тільки скористався. Певно, розуміючи наперед свою безкарність.
Та мати Віталія не готова так спокійно попрощатися з важко заробленими сином коштами. Вона звернулась до міліції, але їй було відмовлено в порушенні кримінальної справи проти посередника через відсутність у його діях ознак шахрайства. Вказали жінці йти до суду. Однак вона вирішила звертатися до інших інстанцій і вже відіслала заяви до прокуратури, служби безпеки. Як нам стало відомо, прокуратура Чернівецької області вже перескерувала заяву матері Віталія до прокуратури Першотравневого району.
Мати Віталія має підозри, що на території області діє організована злочинна група, яка під виглядом вирішення питання щодо отримання румунського паспорта обманом та довірою заволодіває коштами громадян. Не виключено, зазначає пані Оксана, що група займається в тому числі шпигунством, має зв’язки, а тому безкарна.
— Два тижні тому я вже самостійно подав документи до консульства на отримання румунського паспорта, — розповідає Віталій. – Зараз вчу мову, бо в консульстві сказали, що треба хоч трохи знати румунську. Сказали, що паспорт буде вже за рік.
Документи підготувати йому допомогли в турагенції. За все-про все (переклад документів, довідок тощо) сплатив 300 долярів, а не 2500 єврів, які запросив посередник.
Кажуть, що раніше стати румуном вартувало великих грошей. Тепер можна вкластися і в 600 єврів, якщо користуватися послугами доброчесних (якщо в цьому випадку доречно вжити це слово) посередників.
А ціна та вага українського громадянства, відповідно, з кожним роком падає все нижче і нижче. Та чи є до цього діло державі? Чи цінує і тримає на ліку своїх громадян? Чи відслідковує так званих «двійників»? Адже це питання не чогось іншого, а національної безпеки держави! Маємо щодо цього великі сумніви.
На наші запитання щодо отримання українськими громадянами румунських паспортів в управлінні Державної міграційної служби України в Чернівецькій області нам повідомили, що не в їхній компетенції виявляти та карати тих, хто отримав румунське громадянство, не відмовившись від українського. Питання щодо законності роботи посередників потрібно скеровувати до правоохоронних органів.
Ми звернулись до управ-ління Служби безпеки України в Чернівецькій області, де нам відповіли, що питання громадянства перебуває у компетенції Державної міграційної служби (?!) і коментарі щодо тенденцій, статистики та наявних порушень законодавства в цьому питанні (питанні отримання буковинцями румунських паспортів) слід задавати їм.
В УМВС в Чернівецькій області нас спершу скерували до міграційної служби, а ті нас потім перескерували назад до міліції. Наразі ми очікуємо відповіді управління МВС, про яку повідомимо читачів згодом.
Як би там не було, узгодженості серед правоохоронних органів у питанні, хто саме повинен контролювати, відстежувати та притягувати до відпо-відальності тих, хто є власниками двох паспортів, немає. Хоча у статті 4 Конституції записано, що в Україні існує єдине громадянство, а в законі йдеться, що це громадянство держави Україна. Набуття громадянином України громадянства іншої держави є підставою для втрати українського громадянства. Тобто, якщо буковинець хоче бути румуном, то українцем він вже бути не може. Але прощатися з українським громадянством новоспечені румуни не поспішають, адже багато з них є корінними українцями. Вони спілкуються українською, люблять Україну, але хочуть нормально жити і утримувати своїх дітей.
Та й зробити паспорт – не проблема. В Інтернеті є навіть покрокові інструкції стосовно отримання румунського паспорта, влада Румунії всіляко полегшила цей процес. По місту можна знайти контакти людей, які все влаштують, і за кілька місяців корінний буковинець, мати/тато, бабуся/дідусь котрого жили на Буковині до 1940-го року в тодішній Румунії, може отримати румунське громадянство.
— Я працюю далекобійником, — розповідає чернівчанин Василь. – Раніше мені доводилось відкривати щороку італійську візу. Це більше 1000 єврів. Тепер з румунським паспортом, за який заплатив 1400 єврів, я перетинаю кордон без жодних проблем. Тільки таким чином я можу утримувати свою сім’ю, забезпечувати дітей. Зароблені гроші ми витрачаємо тут, платимо податки. Але просвітку в цій державі не видно. Тому змушені шукати шляхів, аби вижити.
Таких, як Василь, на Буковині тисячі. Своїми недолугими діями влада ніби виштовхує українців з України. І вони стають румунами, угорцями, поляками. Вони присягають на вірність чужим країнам, аби не вмерти з голоду у рідній.
Наразі в Україні серед по-літиків є дві точки зору і два законопроекти у парламенті – за одним передбачається посилення відповідальності за подвійне громадянство, за іншим – узаконення його. Поки ж політики серйозно не ставляться до цієї проблеми в прикордонних територіях. Хоча, за геополітичними законами, саме ті регіони мають бути оплотом держави. У нас же вони – найслабша ланка.
Надія ВІРНА
peredplata
