Під час російського штурму “Азовмашу” екологи закликали агресорів знизити інтенсивність бомбардувань, щоб не пошкодити дамбу, яка тримає велику кількість рідких відходів виробництво. Їхнє потрапляння в Азовське море погрожувало загибеллю у ньому всього живого в район Маріуполя. Але вояки на попередження не зважали, вони звикли, що після них залишається лише смерть. Хоча дамбу і не зруйнували, але металургійний комбінат знесли з лиця землі повністю. Замість відомого на весь світ підприємства залишилися тільки руїни. А захисників “Азовсталі” відправили до російського полону. Їх повинні обміняти на полонених росіян – такою була домовленість, досягнута за посередництвом ООН і Міжнародного Червоного Хреста.
Але коли московські брехуни виконували будь-які домовленості? У російській Держдумі негайно виступив депутат Анатолій Вассерман, який обізвав захисників Маріуполя “нацистськими злочинцями” і запропонував прийняти закон, що забороняє їхній обмін. Цього покидька негайно підтримав спікер Державної Думи РФ Вячеслав Володін, який закликав до суду над українськими героями. А серед депутатів у черговий раз піднялося питання про відновлення в РФ смертної кари. Причому з’явився новий аргумент: країну виключили з Ради Європи, тому міжнародних обмежень на введення смертної кари вже не існує. А всередині країни є багато прибічників навіть публічних страт. Відомий психопат Жириновський незадовго до своєї смерті вимагав запровадити публічне повішення засуджених, та й ще на пострах всім труп не знімати декілька днів. Вигадування особливо жорстоких способів смерті – улюблена справа природжених катів, яких московська дійсність регулярно породжує впродовж століть.
Нинішні вже з насолодою уявляють, як будуть розправлятися з мужніми українськими бійцями, яких не могли подолати у чесному бою. Проте безкарними вони не залишаться, і московська влада остерігається вчиняти злочини проти полонених азовців. Але на окупованій території озвіріла солдатня продовжує чинити жахливі безчинства. У визволених населених пунктах раз за разом знаходять братські могили заповнені закатованими та розстріляними мирними людьми, у тому числі дітьми, жінками, стариками, інвалідами. Під гаслами “визволення” нелюди несуть з собою смерть, вбиваючи абсолютно невинних людей. Нормальною людською логікою неможливо пояснити таке масове вбивство мирного населення. Але у збоченій рашистській уяві пояснення знаходиться. Україна і українці для них є головною небезпекою, яка має бути знищеною.
Про це заявляють на високому рівні, практично відкритим текстом проголошуючи політику геноциду. Вже згаданий Вячеслав Володін заявляв, що Україні немає місця на політичній карті світу. А депутат Вассерман здавна просторікує, що української мови немає, українці – це росіяни, а Україну “вигадали поляки”. І такого кінченого довболоба росіяни вважають “інтелектуалом”! До речі, цей уродженець Одеси до 2016 року мав українське громадянство. А зараз став “полумяним російським патріотом” – тож можна привітати росіян з таким “цінним надбанням”. А українці і євреї, нарешті, позбулися кавалка відомого продукту, який у воді не тоне і бовтається в ополонці, шукаючи куди ще можна прилипнути.
Що вирішують у верхах, то виконують у низах. Армії наказали, вона вбиває невинних. Терором залякують, переляканих насильно вивозять в глибинні російські області з метою асиміляції. У Донецькій і Луганській областях людей насильно мобілізують до війська і непідготовленими кидають у бій. За попередніми підрахунками їх загинуло вже 17 тисяч, а поранено понад 8 тисяч. Поранених завжди більше, ніж загиблих, чому тут інші цифри? Тому що поранених кидають без допомоги на полі бою й вони помирають, стікаючи кров’ю. Адже командування їх за людей не вважає, це традиційний для сталінських полководців “расходний матєріал”. Головне для них – це відродити імперію, велику державу. Не для людей, а для вигаданої “величі”. Якщо не для людей, то значить, і не для життя. От і створюють імперію смерті на страх всьому світові.
Ігор Буркут, політолог
peredplata
