Наш власний кореспондент Ростислав Демчук передає з Брюсселя:
-Петро Порошенко і Віктор Медведчук зійшлись у якомусь компромісі… Не знаю якому саме: політичному, економічному, фінансому… Звісно, що не задармо. Відтак Віктор Медведчук звернувся до свого кума, Володимира Путіна з проханням вплинути на лідерів ДНР Олександра Захарченка і ЛНР Леоніда Пасічника, аби ті дали згоду на обмін полоненими і заручниками.
Звісно, якщо сам Путін їм наказав, то як відмовити босу? І мало хто звернув увагу, що Мінськ тут вже більше не відіграє жодної ролі. Переговорний процес щодо обмінів і звільнення полонених та заручників змістився з Мінська до Москви в Свято-Даниловий монастир. І це треба розуміти й не обманювати самих себе.
Я зовсім не закликаю дякувати сатрапам Путіну, Медведчуку, патріарху Кирилу! Адже такий обмін за доброї волі можна було б провести значно раніше, а не вичікувати цілий рік. Але й не закликаю співати осанни і дифірамби Петру Порошенку, Ірині Геращенко, Ірині Луценко… Їх роль у цьомувзагалі мізерна.
Москва затіяла нову гру й ці люди поза їх полем гри. Треба чітко усвідомити – ми поза процесом. І це, на жаль, гірка реальність 🙁
Проте, як би там не було, я дуже радий звільненню наших співвітчизників з російської неволі і їх поверненні в Україну до своїх рідних і близьких. Попереду ще нелегкий шлях психологічної реабілітації та адаптації. Нехай їм щастить!
peredplata
