На московських пропагандистських каналах відбулася дискусія, протягом якої обговорювалася стратегія РФ на наступні десятиліття, у зв’язку з чим кремлівські пропагандисти висловили свої, наперед погоджені з політичним керівництвом РФ, думки.
Представники ідеї російського неофашизму – рашизму наголошували, що української мови не існує, а також висловили припущення про приєднання сусідніх країн в “один великий російський будинок”, з наступним розширенням на Балкани та Польщу.
Про це зокрема говорив кремлівський посіпака, “російський філолог” Микола Вавілов. Він стверджував, що Росія приєднає усі народи, які вважають, що вони незалежні, у один великий російський простір. А це значить, що в 500 мільйонній Європі існуватиме окремий колектив з 200 мільйонів осіб, що розмовляє російською мовою, тому можливо спокійно додатково заявити свої права на Польщу і Балкани.
Що стосується Польщі, то там готові зустріти російську агресію. В суспільстві сформовано політичний консенсус між усіма партіями та громадянським суспільством щодо можливої військової агресії.
Крім того, офіційна Варшава розуміє, що не треба чекати приходу російських військ, а вже зараз найсильніше підтримувати офіційний Київ та ЗСУ, які можуть не тільки зупинити просування російської армії, але і повернути її додому живою чи в трунах. Польща стала плечем в плече з українським народом у боротьбі з російським неофашизмом. Тут більше нема місця для ідеологічних дискусій. На це просто нема часу. Кремль завжди використовував європейські свободи, щоб просунути свої пропагандистські канали до європейської телевізійної мережі. Європейці нарешті зрозуміли, що значить російський інформаційний Троянський кінь.
Але в тих же Белграді та Будапешті російська пропаганда себе почуває впевнено і готова ще сильніше активізуватися, як тільки почнуть прибувати російські війська. Але для цього має впасти Україна. Тому абсолютно не зрозумілими є мессиджі деяких найвищих посадовців у Загребі і Софії, які виступають проти надання допомоги ЗСУ, що з усіх сил борються з російським агресором, спасаючи Європу, та зокрема Балкани, від можливого російського вторгнення. Усіх цих політиків дуже добре видно як вони грають на російському полі, закликаючи що менше допомагати українській армії. Не виключено, що вони вже готові зустріти російських окупантів у брудних чоботях, які заставлять місцеві народи їх чистити.
Що стосується псевдо філолога, російського неофашиста Миколи Вавілова, то йому треба було б знати, що праукраїнська мова існувала ще з 1-го ст. н.е., якою говорили українські прадіди Венеди, які тоді жили на просторах сучасної центральної, північної та західної України, а також східної, центральної та північної Польщі. Про них згадують ще античні грецькі та римські історики. У 4 ст. Венеди на території України починають зватися Антами та Склавинами, а не території Польщі залишаються зі своєю старою назвою.
Так що неук Вавілов ніяк не може зрозуміти, що перші слов’яни, взагалі, на територію європейської Росії, що була абсолютно неслов’янською, прибувають тільки в середині 8-го ст. і тільки через цей фактор українська мова старша російської мінімум на 800 років, а значить не може бути діалектом, а навіть навпаки.
У мовному сенсі українська досить близька до польської, що зрозуміло, адже в давнину була спільна мова у всіх Венедів. Також до української близькі чеська та словацька мови, куди діди сучасних українців – Анти та Склавини переселилися наприкінці 5-го ст., а також мови балканських слов’ян, куди Анти та Склавини мігрували у 6-му ст. з території сучасної України. Зрозуміло, що в ті часи російської мови взагалі не існувало.
Тобто, краще б той Вавілов взагалі мовчав.
peredplata
