Річка Йордан – коротка, неширока, не судноплавна, з дуже холодною водою! Бере початок на Голанських висотах. Тече тектонічною западиною Гхор, через озера Хула і Тиверіадське (Кинерет). Впадає в Мертве море. Довжина річки — 252 км, найбільша ширина — 30 м, глибина — 5 м. Річка має швидку течію протяжністю 75 кілометрів до озера Хула, яке дещо вище за рівень Галілейського моря. Через 25 км після виходу з озера вона впадає до Галілейського моря. Кінцева ділянка Йордану похила, що зумовлює спокійну, майже непомітну, течію річки до місця впадання в Мертве море.
Незважаючи на пустинний рельєф і спекотний клімат, Ізраїль є потужною сільськогосподарською країною. Трубочки з водою підходять до кожного деревця і кущика! І все це за рахунок вод Йордану. Води Йордану сильно розбираються на зрошення в Ізраїлі, тому влітку у нижній течії річка майже пересихає (стік 10-15 м³/с)
Тому і Мертве море, єдиною притокою якого є Йордан, на три четверті уже не море, а звивиста річечка поміж сольового пустинного пейзажу. По одній із моїх фото (де ми входимо у воду) видно, що це сьогодні майже потічок! А фото зроблене якраз у місці освячення Йордану Єрусалимським та Іорданським ієрархами.
Потужну водозабірну станцію має кожен окремий кібуц. І залежно від того, коли включаються ті, чи інші станції, майже стояча вода Йордану зміщується в напрямку відбору.
По цій причині громадяни Ізраїлю та Йорданії досить спокійно ставляться до «зміни» напрямку течії, що має свою земну причину. І течія ця по низовині міняє напрям руху БАГАТО разів на рік! Саме з вище наведених причин!
Наприклад, минулого 2023 року, 6 січня води Йордану «текли» у зворотньому напрямку, а 19 січня – як звично. Але ми не почули від Вселенського патріарха Варфоломія звинувачення в бік Єрусалиського Патріархату, що той, мовляв, не в той час святить воду «бо он течія…». Всі учасники прекрасно розуміють, чому ці процеси там відбуваються.
Так, ми пам’ятаємо, чому колись «Йордан повернувся назад». Але ми не кажемо, що Христос охрестився, бо Йордан повернув течію… А саме прихід туди і хрещення Спасителя води Йордану зробило священними! Так і нині: не поворот ріки у конкретний день робить її освяченою, а молитва і освячення води мають благодатну дію на все творіння! Вода набуває ознак святості не завдяки течії, чи даті в календарі, а завдяки присутності Господа, молитві та освяченню!
А поетичні вислови з богослужбових текстів повинні нам нагадувати про той поворот тоді великої, повноводної ріки, що був при хрещенні Спасителя!
Віруймо розумно!
А московські провокації та аргументи лишіть у спокої! Вони на те і московські, щоб бути провокаціями! Всі ці аргументи просто покликані не допустити ментального звільнення українців з рашиської окупації. Самі ж ієрархи і Константинополя, і Єрусалиму спокійно ставляться до різних календарів і дат освячення і часто разом святять воду. Спочатку в одного, а потім – у другого!
І так, я там був! До війни. І сам бачив!
І вірую Богу, а не течії і водозабірним станціям!
peredplata
