Вперше в історії Незалежної України лауреати Шевченківської премії не отримали свої нагороди.

 
Ані 9 березня, ані досьогодні.
Хоч це не право президента- нагороджувати чи ні, й не його приватна історія- зустрічатися чи ні, а почесний і прекрасний обовʼязок: вручити відзнаки лауреатам, імена яких визначила комісія Шевченківської премії.
На цьому фоні ще більш неприємно виглядає березнева історія, коли деякі інтелектуали і представники комісії намагалися знайти виправдання і причину, чому ж премію неможливо вручити на річницю народження Тараса Шевченка, як зазвичай і було. Всі ці заяви тепер виглядають ще більш маніпулятивно і нечесно.
Це не працює на єдність і демонструє , наскільки вразливою залишається українська влада до будь якої критики чи іншої думки, якщо це не панегірик.
Премію треба вручити. Запросити лауреатів, привітати і подякувати за їх безумовний великий внесок в розвиток української літератури, культури і публіцистики. Особисті симпатії чи антипатії тут ні до чого, це державна , а не приватна відзнака.
Ірина Геращенко, народна депутатка України
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

peredplata