Здавалося б все вже зрозуміло.
Ворог вбиває українців, ворог знищує українське.
Ворог стріляє не лише кулями та бʼє ракетами – ворог бʼє своєю культурою, музикою московським язиком.
Але для окремої категорії особин це не зрозуміло навіть після десятків тисяч вбитих жінок, чоловіків, дітей. Для них далі «внє палітіків»…
Ось ця ситуація у Львові – патова. Це яскравий приклад того, що частина суспільства далі хвора на русскій мір. Добре, що вже менша частина.
Найгірше, що серед цієї частини є молоді люди, або зовсім молоді люди.
Коли відвертий русскоміровець з Одеси, якому зробили зауваження кидається, матюкає, погрожує жінці ( і не важливо чи це депутат чи звичайна людина) – це дно. І це демонстрація того наскільки глибоко вкорінився проклятий «русскій мір».
https://www.youtube.com/watch?v=XV_H_xVdMN4
https://www.youtube.com/watch?v=jbJ-G4gsoW8
Але найгірше, що держава досі не зайняла чіткої позиції по повні забороні цього русского міра.
Чому досі в публічному просторі взагалі може бути якась «руская музика»? За це повинні бути шалені штрафи.Це аксіома.
Але ще гірше, що на другому році повномаштабної бійні, яка розвʼязала росія – вилазять відверті русскоміровці, що далі колотять країну.
Сьогодні черговий раз виліз Алєксєй Арєстовічь, який з піною біля рота захищає русскоміровця, який ненавидить все українське. Зрештою, сам Арєстовічь ненавидить все українське.
Ще до цього виліз Бужанскій, який відмовився говорити українською на телебаченні.
Хіба таке можливе у воюючій країні?
Хто є ляльководами цих осіб, які так тягнуть русскій мір в Україну? Риторичне питання.
Коли нарешті до всіх українців дійде, що язик окупанта, культура окупанта, музика окупанта, фільми окупанта і все інше – це і є війна проти України. Це і є кулі що вбивають. Це і є окупація.
peredplata
