Авторка: Катерина Трифоненко
Агітаційний намет Патріотичного виборчого блоку з гаслом «Ми віримо в Молдову» у Кишиневі, Молдова, 23 вересня 2025 року, напередодні парламентських виборів, що відбудуться 28 вересня. Фото: Vadim Ghirda / AP
28 вересня в Молдові відбудуться парламентські вибори. Від їхнього результату без перебільшення залежить збереження проєвропейського курсу країни. У Кишиневі заявляють про безпрецедентний тиск Москви і сотні мільйонів євро, які Росія вливає у своїх молдовських союзників.
Парламент у Молдові обирають за пропорційною системою, прохідний бар’єр — 2% для незалежних кандидатів, 5% — для партій і 7% — для блоків. Серед новацій — цього року не буде екзитполів, у Центральній виборчій комісії заявили про сумніви у джерелах фінансування компанії Date inteligente, яка мала намір провести опитування на виході з дільниць.
До участі у виборах зареєстровано 25 партій та кілька незалежних кандидатів. А втім, головна боротьба очікується між двома політичними таборами — провладною партією «Дія та солідарність» та проросійською опозицією «Патріотичний блок», який об’єднує партію колишнього молдовського прем’єра Васілє Тарлєва і політсили двох експрезидентів Ігоря Додона і Володимира Вороніна.
Передвиборчий розклад у Молдові
Для Молдови це традиційний сценарій: проєвропейські сили проти проросійських, каже аналітикиня фонду «Демократичні ініціативи», координаторка проєкту «Дельта-24» про регіон Україна-Молдова-Румунія Маріанна Присяжнюк. Але цього року, ставки дуже високі, адже риторичні ризики перетворюються на реальні через війну Росії проти України.
Окрім двох лідерів перегонів далі, за опитуваннями, ідуть партія проросійського підприємця Ренато Усатого і блок «Альтернатива». Одне з облич цього блоку мер Кишинева Іон Чебан, якому Румунія заборонила в’їзд у Шенгенську зону через зв’язки з Росією.
Проєвропейська президентка Молдови Майя Санду, яка нині контролює 63 мандати зі 101 в парламенті зробила ставку на зовнішній курс. Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну Молдова подала заявку на вступ в ЄС, у червні 2022-го отримала статус кандидата, у 2024-му — офіційно стартували переговори про членство, а в липні 2025-го — відбувся перший саміт Молдова-ЄС. І хоча населення загалом підтримує вступ до Європейського Союз, рейтинги «Дії і Солідарності» падають: з 52,8% на парламентських виборах 2021 року до 25,8% у серпні 2025-го, аналізує політологиня Лейденського університету Емі Іглстоун.
«Це пов’язано з розчаруванням у партії та відсутністю відчутного прогресу в реалізації попередніх обіцянок, зокрема, «Дія і Солідарність» обіцяла боротися з корупцією, зробити держсектор ефективнішим та поліпшити економіку, але значних результатів у цих напрямах немає», — розповідає Іглстоун.
Як підкреслює політологиня, основним досягненням партія подає зближення з ЄС. Та без відчутних практичних переваг громадяни дедалі більше відсторонюються від цього процесу.
Якщо проєвропейським силам вдасться досягти своєї мети, а мета — знову, отримати монобільшість в парламенті, все одно залишається фактично пів країни, яка підтримує проросійську риторику і дивиться в бік Москви, зауважує аналітикиня фонду «Демократичні ініціативи» Маріанна Присяжнюк.
«Тому Україні треба шукати шляхи такої співпраці і особливої стратегії взаємодії, яка б не залежала від радикалізованої внутрішньої політики», — каже Присяжнюк.
«Це дуже небезпечно, насправді. І навіть якщо партія Санду отримає якесь додаткове підсилення з боку діаспори, бо, як правило, у Молдові діаспора рятує проєвропейський зовнішній курс країни, всередині залишається ця небезпечна дихотомія, поряд з якою ми живемо», — підкреслює політологиня.
Гібридна війна Кремля
Після того як восени 2020 року та в липні 2021 громадяни Молдови масово проголосували за Майю Санду і створену нею партію «Дія і Солідарність», здавалось, у Молдові сформувалася стійка проєвропейська та продемократична більшість. Однак після того, як путінський бліцкриг провалився в Україні, Росія розв’язала те, що ми називаємо гібридною війною проти Молдови, каже депутат молдовського парламенту (2009-2010 рр.), нині політичний аналітик Оазу Нантой.
«Молдова має 1222 кілометри спільного кордону з Україною. Молдова — сусідка Румунії, яка є членом Євросоюзу та НАТО. І цілком очевидно, що Путін намагається перетворити Молдову на антиукраїнський та антиєвропейський плацдарм», — зауважує Нантой.
Влада Росії розробила план втручання у парламентські вибори в Молдові, аби перешкодити її вступу до Євросоюзу, повідомило агентство Bloomberg з посиланням на документи, підготовлені в Росії.
Цей план у Москві погодили нібито навесні 2025 року, його координували представники Кремля. Як випливає з матеріалів, отриманих журналістами, Росія прагне знизити шанси на перемогу партії «Дія і солідарність», а в підсумку і зовсім усунути Майю Санду від влади.
У цьогорічних виборах молдовська влада очікує рекордні суми – близько 180 мільйонів доларів — це еквівалент понад одного відсотка ВВП Молдови, які Росія витратить на спроби вплинути на результат голосування, пояснює аналітик Центру досліджень Східної Європи (SCEEUS) Якоб Геденског.
«У цих виборах Росія застосовує більше криптовалюти, ніж готівки, для підкупу виборців, а також Telegram-канали, що ускладнює збір доказів. З цієї ж причини частково використовували неповнолітніх для саботажу та демонстрацій, адже їх не можна штрафувати», — розповідає Геденског.
І вперше, акцентує шведський аналітик, дезінформація Росії також націлена на молдовську діаспору. Росіяни зробили висновки з попередніх кампаній і змінили тактику впливу на виборчі процеси в Молдові: замість зовнішніх технологів до роботи масово залучають місцевих громадян звертає увагу аналітикиня фонду «Демократичні ініціативи» Маріанна Присяжнюк.
«Це цілі проєкти, де навчають створювати контент для TikTok і Facebook, як його органічно просувати, інтегрувати потрібний антиєвропейський посил. І це небезпечно, тому що тут дуже важко притягнути до відповідальності конкретну людину», — зауважує Присяжнюк/
Проблемою для Молдови є також менталітет, успадкований із минулого, зауважує політик і політичний аналітик Оазу Нантой:
«У нас є Гагаузька автономія, яка фактично захоплена російською агентурою. І коли було проведено соцопитування після 24 лютого 2022 року, 35% громадян фактично підтримали путінську агресію на основі «аргументації» Кремля. Близько 18% вважали, що Путін захищає ДНР і ЛНР, а 17% – що Путін бореться з нацизмом. Це спадок ще з радянського минулого. Попередні влади свідомо експлуатували цей розкол у суспільстві. І саме тому Росія використовує цей розкол сьогодні».
Посилити підтримку Молдови закликав Володимир Зеленський під час виступу на Генасамблеї ООН. Український президент вважає реакцію західного світу на безпрецедентний російський тиск недостатньою, мовляв, залежність від Росії Грузії та Білорусі тільки посилюється і Європа не може дозволити собі втратити ще й Молдову.
Прогнози і сценарії виборів у Молдові
Якщо Молдова зробить розворот у бік Москви, це серйозно підірве систему підтримки України і стійкість східного флангу ЄС в цілому, застерігає політологиня Лейденського університету Емі Іглстоун.
«Це збільшить ризик військових атак поблизу кордонів ЄС. Зокрема Румунія опиниться під прямою загрозою, але також не виключене посилення атак на Польщу та країни Балтії», — каже політологиня.
Партія Санду «Дія і Солідарність» має шанси зберегти більшість, вважає Оазу Нантой.
«Втім ми говоримо про шанси, а не про гарантії, але якщо партія «Дія і Солідарність» отримає більшість, навіть мінімальну, то сучасною російською мовою можна сказати, що Москві залишиться тільки “утертися”, — каже експерт.
За оцінкою Оазу Нантоя, перемога проєвропейських сил на парламентських виборах у Молдові, зміцнить її зовнішній курс.
Важко уявити, щоб Кремль після умовної перемоги «Дія та Солідарність», такий: «ну все, пішли, складаємося, ми програли, діла не буде», каже аналітикиня фонду «Демократичні ініціативи» Маріанна Присяжнюк.
«Переконана, що в них на цей випадок є план «Б», — вважає аналітикиня.
«Я, наприклад, дивлюся у цьому випадку на зближення Молдови і Угорщини. Якщо згадати Придністрівську енергетичну кризу, з якої почався цей рік то вона врешті була вирішена через Угорщину. І Угорщина може грати цього адвоката Росії в Молдові: приміром, це може бути лобіювання роз’єднання двох країн України і Молдови на шляху в ЄС. Тобто, Росія просто гратиме чужими руками», — розповідає Присяжнюк.
Аналітик Центру досліджень Східної Європи (SCEEUS) Якоб Геденског моделює чотири можливих сценарії: перемогу провладної партії з результатом достатнім для самостійного формування більшості; утворення проєвропейської коаліції, де для формування більшості «Дії і Солідарності» знадобляться партнери з опозиції, але, на думку експерта, таке формування навряд чи буде тривалим. Третій сценарій — перемога проросійських сил, його Якоб Геденског вважає малоймовірним:
«І нарешті хаотичний сценарій. Без чіткої більшості і на тлі взаємних звинувачень у фальсифікаціях можливий «румунський сценарій» — якщо вплив Росії буде доведений, Конституційний суд Молдови може анулювати результати виборів. Потенційно не можна виключати й насильницький розвиток подій – включно з протестами та заворушеннями».
Якщо ж протягом трьох місяців після виборів не буде сформовано уряд, підсумовує Якоб Геденског, це автоматично зобов’язує президента Молдови розпустити парламент і призначити нові вибори.
peredplata
