24.07 2014 року набув чинності Закон України № 1508-VII «Про співробітництво територіальних громад». Раніше українське законодавство передбачало тільки загальні рамки впровадження міжмуніципального співробітництва. Зокрема, Бюджетний кодекс України передбачав тільки трансферт деяких ресурсів для виконання спільних повноважень органів місцевої влади, але не передбачав ні створення жодних спільних органів управління, а ні конкретних наглядових процедур.
Закон передбачає реалізацію спільних соціальних проектів відповідно до договорів про співпрацю. Соціальні проекти являють собою комплекс заходів, які здійснюють органи місцевого самоврядування (суб\’єкти співробітництва) за рахунок коштів місцевих бюджетів та інших не заборонених законом засобів.
Новим Законом визначено, що співробітництво територіальних громад – це форми відносин на договірних засадах між двома або більше територіальними громадами з метою забезпечення соціально-економічного, культурного розвитку територій, підвищення якості надання послуг населенню на основі спільних інтересів та цілей, ефективного виконання органами місцевого самоврядування визначених законом повноважень.
Зазначений документ регламентує організаційно-правові засади співробітництва територіальних громад; принципи, форми та механізми їх співробітництва; державну підтримку, фінансування та моніторинг співробітництва територіальних громад; підстави та особливості припинення співробітництва.
Закон передбачає встановлення організаційно-правових засад співробітництва територіальних громад, та пропонує п\’ять можливих форм співпраці:
1) делегування одному із суб’єктів співробітництва іншими суб’єктами співробітництва виконання одного чи кількох завдань з передачею йому відповідних ресурсів;
2) реалізації спільних проектів, що передбачає координацію діяльності суб’єктів співробітництва та акумулювання ними на визначений період ресурсів з метою спільного здійснення відповідних заходів;
3) спільного фінансування (утримання) суб’єктами співробітництва підприємств, установ та організацій комунальної форми власності – інфраструктурних об’єктів;
4) утворення суб’єктами співробітництва спільних комунальних підприємств, установ та організацій – спільних інфраструктурних об’єктів;
5) утворення суб’єктами співробітництва спільного органу управління для спільного виконання визначених законом повноважень.
Також законом визначено механізми такого співробітництва, його фінансування та контролю.
Закон передбачає, що надання згоди на організацію співробітництва територіальних громад, суб\’єктом якого є територіальна громада села, селища, міста, відноситься до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад.
Зазначений документ визначає, що суб\’єктами співробітництва є територіальні громади сіл, селищ, міст. Ініціаторами співробітництва можуть бути сільський, селищний, міський голова, депутати сільської, селищної, міської ради, члени територіальної громади у порядку місцевої ініціативи.
Ініціатор співробітництва забезпечує підготовку пропозиції щодо ініціювання співробітництва, яка подається на розгляд сільської, селищної, міської ради. Рішення про надання згоди на організацію співробітництва приймається сільською, селищною, міською радою.
Співробітництво може здійснюватися у формі спільного фінансування (утримання) підприємств, установ та організацій комунальної форми власності відповідно до вимог Бюджетного кодексу України.
Моніторинг співробітництва здійснює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики з питань розвитку місцевого самоврядування.
Міжмуніципальне співробітництво є важливим інструментом для посилення можливостей органів місцевого самоврядування виконувати свої повноваження та надавати послуги місцевому населенню у найбільш ефективний спосіб.
Світлана АФОНІНА, начальник Чернівецького міського управління юстиції
peredplata
