Потрібно розуміти, що білоруси вийшли не тому, що підтримують Світлану Тихановську, яка взагалі виявилася випадковим кандидатом на посаду президента країни. І навіть не тому, що взагалі розуміють, у якій країні хочуть жити, які цінності їх об’єднують. Вони вийшли тому, що не хочуть більше бути кріпаками Олександра Лукашенка. Це справжнісінький народний протест проти несправедливості у країні, у якій практично ніколи не було вільних виборів.
Уже доводилося писати, що Лукашенко оголосить себе переможцем цих виборів. Так і сталося. У його системі влади немає ніяких виборів, а є плебісцит, на якому повинні бути підтверджені його повноваження. Люди, які повстали проти цього порядку речей для Лукашенка – змовники. І тепер питання просто у тому, хто кого переможе – Лукашенко білоруський народ або білоруський народ – Лукашенка. Питання у тому, яка кількість білорусів є готовою жертвувати собою за свободу своєї країни.
Але найголовніше – чого не розуміють учасники протестів і не розуміє сам Лукашенко – так це те, що держава, збудована диктатором, приречена. Вона зруйнується у будь-якому випадку просто тому, що не була ніякою державою, а була просто володінням Лукашенка. У неї немає реальної інфраструктури, як не було реальної інфраструктури в України Януковича. Білорусь, у якій її жителі перебували на протязі 1991-2020 років, просто лопне, як повітряна кулька. І її жителі опиняться на будівництві, де у кожного буде своя цегла, а з цегли потрібно буде побудувати один будинок для всіх.
І у цієї нової Білорусі буде дуже простий вибір: або вже найближчим часом стати частиною Російської Федерації, або відбитися від Росії і почати будувати нову державу, яка розірве союз з Росією і буде розраховувати на інтеграцію з ЄС і НАТО.
Правління Лукашенко просто дозволяло білорусам відкладати цей вибір, банальний вибір між добром і злом, між існуванням і зникненням. Але тепер білоруському народові доведеться його зробити.