Чекають на Netflix і побоюються на Банковій. Bellingcat готується оприлюднити першу частину розслідування про «Вагнергейт» — що це за фільм

Провідний розслідувач Bellingcat Христо Грозєв поки не називає точну дату виходу фільму (Фото: European Press Prize / Скріншот)

Міжнародна група журналістів-розслідувачів Bellingcat готується оприлюднити розслідування про одну з найбільш непрояснених, але важливих для України подій — можливий зрив спецоперації із затримання бойовиків ПВК Вагнера, що летіли з Росії через Мінськ.

НВ нагадує, що відомо про це розслідування, частиною якого має стати великий документальний фільм, та реакцію на його підготовку в Офісі президента України.

Передісторія фільму Bellingcat: чому його так чекають в Україні

Розслідування Bellingcat має пролити світло на події липня-серпня 2020 року в Мінську. Тоді в білоруській столиці показово затримали понад 30 бойовиків підконтрольної Кремлю неофіційної приватної військової компанії Вагнера, що зупинилися одному з санаторіїв під Мінськом. Принаймні частина затриманих воювала на Донбасі на боці «ДНР» та «ЛНР».

 

У Мінську спочатку заявили, що метою бійців ПВК була нібито дестабілізація ситуації в Білорусі перед президентськими виборами (відбулися 9 серпня 2020 року). Всупереч клопотанням України щодо екстрадиції бойовиків, режим Олександра Лукашенка 14 серпня передав найманців назад до РФ. Президент України Володимир Зеленський тоді заявив, що таке рішення є несправедливим та не відповідає дружнім міждержавним відносинам.

Однак в Україні історія отримала несподіване і скандальне продовження. Журналіст Юрій Бутусов одним з перших повідомив, що українські спецслужби довгий час готували спецоперацію із затримання цієї групи бойовиків: їх «завербували» в РФ під приводом роботи в охороні нафтових об’єктів у Венесуелі, а потім організували переліт з Москви до Мінська. Далі завербованих терористів мали негайно відправити рейсом Мінськ-Стамбул, потім під вигаданим приводом екстрено посадити літак у Києві та затримати бойовиків.

Аналогічну інформацію в серпні 2020 року підтвердили співрозмовники Української правди в Головному управлінні розвідки Міноборони та в СБУ, а також ветеран АТО Євген Шевченко, який раніше співпрацював з НАБУ. Журналістка Яніна Соколова оприлюднила записи, де, ймовірно, зафіксовані переговори найманців з оперативником СБУ під прикриттям, який їх вербував.

За інформацією Бутусова, операція провалилася саме на «мінському» етапі — після того, як її фінальну частину вирішили відкласти з ініціативи Офісу президента України. Журналіст стверджує, що таке рішення було прийнято на нараді в ОП за участю голови ОП Андрія Єрмака.

 

Понад півроку Офіс президента категорично заперечує версію про зрив операції та її існування, називаючи історію «вигаданою від початку і до кінця». Володимир Зеленський назвав таку інформацію нісенітницею та звинуватив українські ЗМІ в дублюванні меседжів російської пропаганди. «Сумно, що деякі засоби масової інформації передрукували Комсомольську правду (здається, російську), зробили з цього сенсацію в Україні. Я не знаю ні про який „злив“ якоїсь там операції», — заявив Зеленський, коментуючи звинувачення в тому, що спецоперацію зірвали співробітники його Офісу.

 

«Ми абсолютно відкриті та готові до будь-яких розслідувань, тому що у нас чиста совість, чисті руки і чесна позиція», — заявив Андрій Єрмак в інтерв’ю НВ в січні 2021 року. Він запропонував дочекатися публікації розслідування Bellingcat і заявив, що «нам нема чого боятися і приховувати».

Бутусова і Соколову допитували в ДБР — у справі про «можливе розголошення даних, які становлять державну таємницю». Також в ДБР заявили, що у справі про можливий зрив операції допитали і очільник ОП Андрія Єрмака.

Коли вийде розслідування та що про нього розповідають у Bellingcat

У грудні 2020 вперше стало відомо, що журналісти Bellingcat ведуть власне розслідування про описані події — про це заявив розслідувач Христо Грозєв.

За його словами, у Bellingcat знайшли докази існування спецоперації із затримання «вагнерівців», яку готували ГУР Міноборони України спільно зі співробітниками СБУ. Тоді ж Грозєв повідомив, що першу частину розслідування випустять в першому кварталі 2021 року.

«Ми спробуємо це зробити двома частинами. Перша — це журналістське розслідування. У ньому буде використана частина накопичена інформація та інтерв’ю. Швидше за все, це буде в лютому. А сам фільм — довгий, якісний — буде готовий пізніше, протягом року, [ймовірно] восени [2021-го]», — розповідав наприкінці минулого року Грозєв в інтерв’ю головному редактору інтернет-видання Гордон Олесі Бацман.

Пізніше в інтерв’ю НВ Христо Грозєв розповів, що у розслідувачів Bellingcat було кілька гіпотез, чому фінальний етап операції вирішили відкласти в останню хвилину (через це замість негайної пересадки на наступний рейс бойовики зупинилися в Мінську, де і були затримані).

«Перша, — що це була фатальна помилка. А друга, — що це була свідома помилка. Але хай там як, це помилка», — сказав Грозєв. Він також назвав плановане захоплення бойовиків «можливо, найважливішою операцією в новітній історії України». Журналіст заявив, що навіть якщо Bellingcat не встановить мотиви її зриву, то доведуть факт підготовки такої операції.

 

«Від самого початку мені було незрозуміло те, що велика частина українського суспільства, навіть журналістської спільноти, не сприймає це як факт. Так що, принаймні, це буде вирішено, — що цей факт був», — анонсував Христо Грозєв.

Після публікації розслідування журналісти Bellingcat мають намір залучити інші міжнародні ЗМІ для верифікації встановлених фактів, повідомляв Грозєв НВ в січні 2021 року.

10 березня український журналіст Дмитро Гордон заявив, що перша частина розслідування Bellingcat нібито вийде 15 березня. Однак самі розслідувачі спростували такі заяви.

«У нашого розслідування [у справі] „Вагнергейт“ немає наміченої дати виходу, і ми ніколи її не встановлювали. Розслідування для [створення] документального фільму ще триває, і як тільки все буде готово, ми повідомимо всім, коли він буде випущений», — написав 14 березня засновник Bellingcat Еліот Гіґґінс.

 

Один з членів команди та експерт Bellingcat Арік Толер припустив, що чутки про реліз фільму 15 березня підігрівалися через драматичність дати.

«Не знаю, звідки взялося 15 березня як дата виходу документального фільму Вагнергейт, але я вважаю, що хтось в українських ЗМІ подумав, що його оприлюднення в березневі іди буде дійсно драматичним», — сказав розслідувач.

 

Христо Грозєв заявив ще 11 березня, що зараз група не коментує ані дату виходу фільму, ані його зміст — зокрема й опубліковані в українських ЗМІ гіпотези про деталі розслідування.

«Я бачу багато припущень в українських ЗМІ про наше розслідування, що триває. Будь ласка, зверніть увагу, що більшість таких повідомлень неправдиві та засновані на помилковій інформації або на сприйнятті бажаного за дійсне. Так, ми працюємо над безліччю розслідувань одночасно, але не знаємо їхнього підсумку до завершення [таких розслідувань]», — написав Грозєв у Twitter.

 

Окремо він попросив українських журналістів не звертатися за коментарями до Bellingcat до виходу розслідування.

 
 

Проте Дмитро Гордон 15 березня публічно заявив про нову ймовірну дату виходу розслідування Bellingcat — за його інформацією, перші підсумки можуть бути оприлюднені орієнтовно 5 квітня «плюс-мінус кілька днів».

Що ще відомо про зміст розслідування щодо «Вагнергейту»

Окрім членів команди Bellingcat, своєю інформацією про зміст та хід розслідування ділилися українські ЗМІ і журналісти — Юрій Бутусов (давав коментар розслідувачам), Дмитро Гордон (оприлюднив спеціальне інтерв’ю з Бутусовим щодо Вагнергейту), а також портали Українська правда і ZN.ua.

З цих даних стали відомі такі факти.

1. Інтерв’ю Bellingcat в межах підготовки розслідування дали (серед інших спікерів):

  • два високопоставлених працівники Головного управління розвідки Міністерства оборони (брали участь в спецоперації із захоплення «вагнерівців»),
  • п’ятий президент України Петро Порошенко (саме він нібито санкціонував початок спецоперації),
  • ветеран АТО Євген Шевченко, який співпрацював з НАБУ (одним з перших написав про провал спецоперації),
  • народний депутат Михайло Забродський (у грудні 2020 року запросив на засідання парламентського комітету з питань оборони командира спецназу ГУР МО, який розповів депутатам про хід операції та її провал).

2. Розслідування дійсно вийде кількома частинами, зокрема фільм — наприкінці кінці року: «Перша частина запланована на кінець березня, точна дата не визначена, робота триває. Це буде коротка версія розслідування. Друга частина — це буде великий документальний фільм для мережі Netflix, там ще багато роботи, швидше за все, робота може бути завершена восени цього року», — стверджує Бутусов. Гордон анонсував дещо інший план: перша частина вийде нібито на початку квітня, друга — в серпні-вересні. А для Netflix, за його словами, знімуть «художній фільм» за мотивами резонансних подій.

 

3. Розслідувачі Bellingcat сподівалися записати позицію Офісу президента, але марно

 

У березні 2021 року Христо Грозєв спеціально приїжджав до Києва, щоб провести частину зйомок та записати коментар представників Офісу президента. За інформацією ZN.ua, саме через це публікацію першої частини розслідування вирішили відкласти. Аналогічну інформацію підтверджували Бутусов і Гордон — більш того, за інформацією головного редактора Цензор.нет, ініціатором такого коментаря була саме Банкова (Андрій Єрмак нібито запропонував Грозєву зустріч Києві, а також попросив записати інтерв’ю «з державними діячами, які представлять у фільмі позицію Офісу президента»).

«Однак Єрмак без пояснень скасував зустріч з Грозєвим і скасував інтерв’ю з будь-яким спікерами», — розповів Юрій Бутусов.

В Офісі президента заявили, що ніхто з представників Bellingcat на Банкову не приходив та зі співробітниками ОП не спілкувався.

 

Просили британську розвідку вплинути на Bellingcat? Як реагує Банкова на майбутню «прем’єру»

Реакція Офісу президента на розслідування Bellingcat — одне з найбільш суперечливих питань всієї історії.

Відповідаючи в січні на запитання НВ про те, що робитиме ОП, якщо Bellingcat підтвердить фактами свої твердження про існування спецоперації, Андрій Єрмак заявив, що на Банковій з величезною повагою ставляться і до Bellingcat, і до всіх незалежних і чесних журналістів у світі”. Коментуючи розслідування, він припустив, що мова йде «про якісь уривчасті інтерв’ю якихось людей, на підставі яких був створений весь цей інформаційний наратив».

 

«Єдине, я хотів би застерегти, щоб не робилися висновки з окремих заяв, які почали поширюватися через російські ЗМІ. Правда — така річ, яка рано чи пізно пробиває собі шлях і розставляє всі крапки над і», — зазначив голова Офісу президента України.

Однак в українських ЗМІ з’явилося чимало свідчень того, що в Офісі президента по-справжньому стурбовані розслідуванням Bellingcat.

«Другий поверх [де знаходиться кабінет голови ОП] злякався і передає нервові імпульси на четвертий [де розташований кабінет президента України]», — описав ситуацію на Банковій один зі співрозмовників ZN.ua.

Крім того, за інформацією видання, представники ОП щонайменше двічі намагалися обговорити можливе блокування виходу фільму Bellingcat на зустрічах з представниками британської розвідки МІ-6.

 

Обидва епізоди сталися наприкінці лютого, коли в Україну приїжджав заступник глави МІ-6 Лі Лоуренс. Видання пише, що під час зустрічі в штаб-квартирі Головного управління розвідки Міноборони керівник ГУР Кирило Буданов та заступник глави Офісу президента Роман Машовець намагалися переконати Лоуренса, щоб МІ-6 вплинула на Bellingcat і не допустила виходу фільму. Однак їхні прохання відкинули.

«Через день високопоставленому британському розвіднику, на цей раз в компанії із запрошеним на зустріч послом Великої Британії в Україні Меліндою Сіммонс, довелося вдруге вислуховувати від Буданова і Машовця наполегливі прохання Банкової», — пише ZN.ua. Пізніше Юрій Бутусов повідомив, що «Офіс президента продовжує спроби вплинути на зміст фільму шляхом звернень до британського уряду».

 
 

Джерела Української правди підтвердили, що розслідування спровокувало чимало побоювань на Банковій, оскільки там не знають, в якому світлі у фільмі покажуть президента Володимира Зеленського і очільника ОП Андрія Єрмака.

Однак, за даними джерел УП, про відставку Єрмака мова поки не йде — ситуацію спробують «піарно якось розрулити, не перший раз».

«А взагалі щодо ситуації – якби Єрмак реально був у чомусь замішаний, то його б уже давно не було в ОПУ. Дипломатія працює не через фільми, ви ж це розумієте», — заявив співрозмовник УП.

Новини Партнерів