Віктор Король: Будуймо Чернівці майбутнього

Народний депутат України Віктор Король, на відмінну від багатьох своїх колег, нечасто піариться у ЗМІ. Не тому, що немає що сказати. А тому, що не здрібнюється  не розмінюється на дрібниці. Якщо вже говорить, то про речі серйозні. Часто вони впливають на розвиток цілих регіонів та України.

Раніше він першим порушив проблему створення у нас сильної антикорупційної структури, подобної до ФБР у США. Спочатку його ідею не сприйняли. Швидше за все її злякалися. Але саме життя і розвиток суспільства змусив тих, хто вирішує, все ж створити антикорупційне бюро під назвою НАБУ. Можливо, воно до кінця ще не може впоратися з тими завданнями, які постають перед ним. Але воно уже є і його велика доля жде.

Далі Віктор Король першим порушив проблему життя у прикордонних регіонах і вміння захищати державу від зазіхань сусідів. Не всі могли навіть осягнути думку генерал-лейтенанта, його глобальний погляд на захист держави. А зараз чи не кожна прикордонна область розвиває і навчає військових резервістів, відновлює військову підготовку тих, хто може і повинен у будь-який момент взяти в руки зброю.

Наша область відчула діяльність депутата ще у 2008 році, коли йшла підготовка до святкування 600-річчя першої згадки про Чернівці. Завдяки його старанням і наполегливості тоді для міста було виділено 150 000 000 гривень. Не забуваймо, долар у той час  коштував не більше 4 гривень.

Цікаві документи народний депутат України, генерал-лейтенант Віктор  Король продемонстрував недавно. Хоча він цією проблемою активно займається впродовж майже 2 років.

Йдеться про автомобільну дорогу національного значення Н-03 сполучення Житомир-Чернівці. З’ясувалося, її не ремонтували ще з часів Московської олімпіади 1980 року.

Ось що про це говорить сам народний депутат Віктор Король:

Чернівці-Житомир. Дорога до Європи

• Через Чернівці до Києва завжди була центральна траса сполучення між Румунією та Києвом. Тому її ще за Радянського Союзу визначили Олімпійською. І Чернівці стали першими, які прийняли Олімпійський вогонь на теренах СССР. Тобто через нашу область Україна має найближчий шлях зі столиці до Європи. Але Закарпаття, Волинь, Львівська область змогли вже зробити дороги до Європи. А ми залишаємося на узбіччі. Хоча повинно статися навпаки. Адже прем’єр-міністром був наш земляк Арсеній Яценюк, міністром транспорту був також земляк Максим Бурбак. Тож сталося так, як сталося. Траса Н-03 зносилася настільки, що нею уже їхати було неможливо. До мене зверталися люди і обурювалися з одного боку, а з іншого навіть насміхалися. Мовляв, маєте свого прем’єра і міністра, а як ви до Києва їздите, машини убиваєте, час втрачаєте, нерви псуєте.

У вересні  2016 року я ініціював включення у бюджет на наступний рік фінансування не тільки ремонту, а відновлення траси Н-03. Процес узгодження виділення коштів виявився тривалим та важким. Спочатку моя пропозиція пройшла бюджетний комітет. А через ВРУ було ще важче її пробити. Тому  я попросив колег підписати звернення до парламенту, долучитися до доброї справи. Чимало депутатів підписали це звернення. Серед них і наші земляки: Тіміш, Рибак, Папієв, Продан, Федорук. А також депутати Житомирської, Хмельницької та Вінницької областей.

Довелося наполягати, переконувати прем’єр-міністра Гройсмана, Кабінет Міністрів, депутатів. І все ж таки вдалося нашій команді на 2018 рік у бюджеті України закласти 1 млрд. грн. на трасу Н-03. Два роки тривала боротьба. Адже йшлося про будівництво великої та потрібної Україні дороги. Ніякі ямкові ремонти там уже не допомагали. Бо дорога ця розбита, зруйнована і непридатна для якісного користування. Тепер будуть робити нову. І я сподіваюся, що до кінця 2018 року матимемо прекрасну європейської якості дорогу.

З початку будівництва я звертався до активістів та громадськості Буковини взяти під контроль використання коштів та якість і строки робіт на трасі Житомир-Чернівці.

Не забуваймо, що ця дорога була зроблена майже 40 років тому. Це була т. зв. Олімпійська траса. Тоді нею до Москви олімпійський вогонь несли. І відтоді її ніхто серйозно не робив, не ремонтував. Вона була зруйнована.

За цей час прекрасні дороги проклали львів’яни, рівняни, івано-франківці, закарпатці. А ми, ніби якісь сироти безрідні, на узбіччі стояли і тільки спостерігали та заздрили сусідам.

Ця дорога скоро з’єднає дві столиці – Київ та Бухарест. Коли ми дізналися, що на дорогу виділені кошти, мали зустріч з послом Румунії. Його повідомили, що Україна зі свого боку зробить добру європейську трасу з Києва до Чернівців і далі до кордону. Нехай вони зі свого боку також зроблять добру дорогу. І ми з’єднаємо Київ з Бухарестом найкоротшими шляхами. Це буде шлях України до Європейського Союзу через Румунію.

Коли депутати гуртуються не заради якихось особистих інтересів, а заради громад, заради держави, то й результати прекрасні.

Скиглення мера Каспрука

Щодо питання про події,  які відбулися останніми днями у Чернівецькій міській раді можу прокоментувати таким чином:

Я повністю підтримую бажання депутатського корпусу щось зробити для чернівчан, суттєво покращити життя у місті. Тому не бачу ніякої трагедії у знятті з посади міського голови Олексія Каспрука. Адже між ним і депутатами уже багато часу є непорозуміння. Від чого потерпає чернівецька громада. Каспруку не вдалося створити єдину команду. Хоча йому не раз радив комітет ВРУ. Були навіть спеціальні засідання по Чернівцях. На жаль, позитивного вирішення питання не відбулося. І депутати міської ради тепер взяли владу і всю відповідальність за Чернівці.

Спроба Каспрука і його команди завадити цьому, на мій погляд, є класичний приклад використання адмінресурсу апарату чиновників.

Каспрук всю свою увагу та діяльність спрямував на боротьбу з депутатами та на скарги і бідкання. Мовляв, погані депутати, знімають мера. Але не зміг сказати та показати людям, що ним було зроблено у місті. Аби люди побачили і відчули господаря. Аби повірили, що  дбає він про Чернівці.

Навіть остання його промова перед зняттям зводилася до того, аби скаржитися на депутатів та ображати один одного. Тому й результат відповідний має. Хоча його негативний приклад повинен стати добрим уроком цій новій команді, яка прийшла до влади у місті. Люди їм повірили, що зняття Каспрука піде на користь Чернівцям.

Не забуваймо, що Каспрук – це чиновник у місті, який не впорався зі своїми обов’язками.

І тепер навіть ВРУ може взяти приклад з Чернівецької міської ради. Бо ми багато говоримо про недолугих міністрів. Наприклад, охорони здоров’я, транспорту та інших, а знімати з посад жодного ще навіть не спробували. А треба б зробити так, як у Чернівцях. Не справився – у відставку.

Чернівці – це місто майбутнього

А у Чернівцях треба нарешті перестати жити минулим. Ми пишаємося, що «Чернівці – це маленький Париж». Добре, нехай таким буде. Але це не наша заслуга. Це нам наші батьки й діди залишили центр міста таким,  з прекрасним університетом, театром, будинками…

Наше завдання зберегти надбання предків. Місто повинно жити майбутнім. І нова команда повинна відразу взяти орієнтир на людей, на молодь, на студентів. Треба повернути з заробітків спеціалістів, професіоналів. Тоді Чернівці стануть містом майбутнього.

Адже у нас місто, де багато навчальних закладів, місто університетське. У нас були високотехнічні підприємства оборонного комплексу. Зараз, як ніколи вони знову стали потрібні державі. Адже країна у стані війни. Нам потрібна новітня зброя. Це все треба відроджувати. Місцева влада змушена буде працювати саме над цим, і тоді держава буде замовляти продукцію оборонного комплексу на підприємствах Чернівці.

Я, як депутат, скільки там ще залишилося депутатського терміну, готовий підсобити, аби нам держава давала оборонне замовлення. Але треба відновлювати підприємства. І це можливо зробити у найкоротші терміни. Адже самі приміщення не зруйновані, не знищені всі потужності. Навіть теперішнім власникам підприємств «Кварц», «Гравітон», «Електронмаш» та ін., котрі є патріотами України,  буде вигідно працювати на оборону держави. І почесно!

Чернівці велика доля жде

Мені прикро, що не всі партійні фракції з розумінням та відповідальністю поставилися до тих процесів, які відбуваються у Чернівцях. Наприклад, найбільша президентська фракція заявляє офіційно, що вона не бере у цьому участі.

Хіба це позиція –  без позиції? Вони повинні  визначитися, з ким розвивати місто: з тими, хто був, чи з тими, хто буде?! Вони ще й не підтримують президента і його гасло «Жити по-новому»!? Адже не можна усунутися від того, що діється і буде діятися у місті. Зараз потрібно ремонтувати дороги, поправляти господарку, розвивати комунальні підприємства, транспорт.

Сесія, на якій знімали мера, була прозорою і відкритою. Я її бачив від початку і до кінця. Чернівчани бачили також на власні очі увесь процес. Але побачили тепер дію адміністративного ресурсу. Колишній мер звернувся до нього і спробував його використати. На щастя, йому це не вдалося. Зараз окремі чиновники починають бойкот. Так не можна.

Треба визнати помилки і вміло їх виправляти, а не шкодити один одному.

Я здивований і обурений, коли почув, що голова ОДА Фищук не ходив на сесії міської ради, не впливав на процеси, які там відбуваються. Це повне нерозуміння та нехтування найчисельнішою громадою області. Він також вважав, що адмінресурс зможе перемогти громаду. Не той тепер час і люди вже не ті. Тому й результат відповідний: чиновники старої школи адмінресурсу зникають. Досить вживати адмінресурс для збереження своїх посад. Вживайте його для роботи, для громади, для міста.

Це – майбутнє України, Буковини, Чернівців.

З повагою

Віктор Король

Народний депутат України 1998-2002 рр., 2002-2006 рр., 2007р., 2014 р. до цього часу.

peredplata