Майже чверть століття на політичній мапі світу існує незалежна Україна. І весь цей час прості українці ніяк не можуть збагнути, чому найбільша за територією європейська держава, котра має різноманітні ресурси, поступово деградує замість того, щоб швидко розвиватися. Фахівці пояснюють: майже з самого початку державотворення політичний клас України обрав найгірший шлях з тоді можливих – побудови олігархічної, клептократичної держави. Купка злодіїв, наближених до влади, захопила до своїх рук левову частку колишньої \”загальнонародної\” власності й перетворилася на олігархів. А десятки мільйонів простих українців мусять важкою працею збагачувати цих супер-багатіїв, самі поринаючи у безпросвітні злидні.
Бомба для олігархів
Чому молоду державу загнали у таку халепу? Винні насамперед самі українці, бо наївно повірили владним брехунам – вчорашнім компартійним і комсомольським номенклатурникам, чекістам і \”червоним директорам\”. Сімдесят років ті дурили простолюд казками про \”комунізм – світле майбутнє всього людства\”, а коли словесний фантом розвіявся подібно туману, перехопили у справжніх патріотів гасло незалежності України. Доки люди раділи тому, що ідея самостійної держави починає реалізуватися, у них за спиною розграбовувалася Україна.
Лише останнім часом громадськість починає дізнаватися про справжні масштаби \”великого хапка\”, його ключові фігури і механізми злочинних оборудок. Здогадувалися й раніше, але конкретна інформація просочилася зовсім недавно. Її оприлюднив олігарх з Дніпропетровська Ігор Коломойський, у якого впродовж певного часу поглиблюється конфлікт з нинішньою київською владою. Крім цього, Коломойський судиться у Лондоні зі своїм конкурентом – дніпропетровським олігархом Пінчуком, зятем колишнього президента Кучми. Ніяк не можуть поділити об\’єкти власності ціною в мільярди доларів…
Даючи свідчення членам спеціальної парламентської комісії, Коломойський зізнався, що передавав через Пінчука мільйонні суми його тестю, щоб отримати можливість приватизувати чимало об\’єктів власності. Іншими словами, розкрив механізм самої приватизації за величезні хабарі. Ще й розповів, що має цілі досьє сенсаційних документів, з яких видно, хто і як ставав олігархами за президентства Кучми. Оприлюднення цих фактів може завдати сильного удару по олігархічній системі в Україні. А саме ліквідації цієї системи вимагають західні союзники, які розуміють, що олігархічна влада знищує українську державність швидше й ефективніше, ніж російські агресори.
Чому державу будували на піску?
Тут постає питання: чому замість закладення міцних моральних підвалин нову Українську державу відразу почали будувати на сипучих пісках владного злодійства і хабарництва? А тому, що не привели до влади нових суспільних сил, залишивши старе сміття. З перших днів державотворення необхідно було провести повну люстрацію державних службовців, суддів, правоохоронців. Разом з декомунізацією і відкритим судом над злочинами КПСС і КГБ. Без таких нагальних заходів отримали не нову Українську державу, а лише погіршений варіант УССР.
За совєтських часів у Києві правили ставленики Москви, найтіснішим чином пов\’язані з московською номенклатурою. Цю колоніальну традицію зберегли й пізніше. А Москва сприймала Україну лише як свою провінцію, як резерв людських і матеріальних ресурсів. Незалежність України там вважали тимчасовим явищем і давно готувалися до її ліквідації. В Україні вільно діяли антиукраїнські сили, які проповідували ідею створення спільної російсько-українсько-білоруської держави, яка поступово оформилася у примару \”русского міра\”.
Засоби масової інформації сусідньої Росії помітно впливали на формування громадської думки в Україні, могутнім інструментом російської політики у нас виявилася також православна церква Московського патріархату. А пряма і замаскована агентура російських спецслужб діяла в державному апараті, Збройних силах України, в правоохоронних органах. У результаті замість побудови міцної Української держави з підручного матеріалу ліпилося щось малозрозуміле, що постійно перебувало у кремлівській тіні.
Але Кремль все менше контролював процеси, які відбувалися в Україні: звичайні громадяни прагнули будувати не пародійну, а справжню державу. Визрівала критична маса в суспільстві, яка згодом і вийшла на Майдан. Путін з жахом побачив, що існує українська нація, здатна будувати власну державу. Відтак і вдався до відкритої агресії проти нас. Думав, що від першого поштовху збудоване на піску миттєво розвалиться. Проте з\’ясувалося, що утрамбований пісок поступово перетворюється на піщаник, а камінь вже тримає по-справжньому. Тоді московську п\’яту колону пустили точити камінь, щоб догодити Москві.
Подолання олігархії – шлях до справжньої державності
Фінансують \”п\’яту колону\” не лише з Москви, а й з кишень українських олігархів. А олігархи з України найтіснішим чином пов\’язані зі своїми російськими колегами. Вони мають спільний бізнес, і у період війни між двома державами продовжують разом заробляти гроші. Наші солдати проливають кров, захищаючи Батьківщину, а владні жлоби наживаються на солдатських смертях. Розкрадають все, навіть допомогу, яку збирають волонтери за допомогою простих людей, аби нагодувати, одягнути і озброїти наших воїнів.
Час українцям зрозуміти: без кардинального оновлення влади руху вперед не буде, і перемоги у війні нам не отримати. На початку 90-х рр. жменька олігархів за безцінь \”придбала\” власність, яка їх збагатила фантастично. Нині наступає період, коли власники мають повністю заплатити за те, що їм дісталося майже безкоштовно. А ці гроші повинні піти на розвиток країни. Інакше загальну деградацію не подолати, з глибокої кризи країні не вибратися.
Олігарх Коломойський подав приклад, зізнавшись у своїй ролі в створенні корупційних пірамід. Оновлені суди мають приймати рішення з подібних справ, а справедливі рішення відсторонять найбільших власників від прямої участі у політиці. Лише тоді суспільство отримає стимули для швидкого розвитку, і Українська держава будуватиметься на справжній скелі, а не на сипучому піску.
Ігор Буркут, політолог
peredplata
