«Полон – вбиває»: у Чернівцях відбулася акція підтримки військовополонених та зниклих безвісти захисників

Рідні військовополонених та зниклих безвісти українських військових долучилися в Чернівцях до загальноукраїнської акції.

 

Рідні військовополонених намагається цією акцією привернути увагу до захисників

Акція на підтримку військовополонених та зниклих безвісти українських бійців під назвою «Полон – вбиває» відбулася в Чернівцях. Її провели на Центральній площі міста. В ній взяли участь рідні військовополонених та безвісти зниклих українських військових, а також небайдужі громадяни.

Зник безвісти понад рік тому під Бахмутом

Зокрема під час прямої трансляції телеканалу «Чернівецький промінь» учасниця акції Ольга розповіла про свого брата Сергія. Він зник 25 грудня 2022 року, під час боїв за Бахмут.

«Понад рік наше життя в невідомості. Наша родина, як і всі хто перебуває тут, під час цієї акції, як і кожна родина з усіх куточків України, віддано бореться, шукає, молиться та вірить. Ця віра підтримує всіх нас. Основний заклик сьогоднішньої акції – не мовчати. Привернення уваги до цієї теми є надзвичайно важливим. Бо кожен із нас чекає рідного додому. І неважливо, скільки часу минуло – місяць, дві, рік», – розповіла Ольга.

Фото Тетяни Данської

З її слів, усі сподіваються, що надалі будуть ще обміни, і військовополонених повернуть, як і знайдуть зниклих рідних.

«Також це заклик до представників органів державної влади, котрі в компетенції здійснювати обміни. Не треба мовчати про тих, хто бореться за нас. Сподіваємося, що нас почують, бо ми є відображенням і голосом наших рідних, котрі в полоні та котрі зникли», – каже Ольга.

Вона, своєю чергою, є представницею ініціативної групи родичів зниклих безвісти військовослужбовців. Працює юристкою в Чернівцях та безоплатно допомагає рідним таких же військових, надаючи юридичні консультації.

Фото Тетяни Данської

Її брат облікований, як зниклий безвісти. Родина постійно підтримує зв’язок з побратимами, представниками командування, регулярно звертається до органів досудового розслідування, Національної поліції України, СБУ, ГУР, Національного інформаційного бюро, Міжнародного Червоного Хреста, до Національного комітету МЧХ, об’єднаного центру при СБУ.

«Зверталися у всі структури, й надалі звертаємося. Бо кожного дня ми надсилаємо звернення, навіть якщо воно повторно надіслане», – каже сестра зниклого безвісти Сергія.

Фото Тетяни Данської

Син обороняв Маріуполь

Син іншої учасниці акції, Наталії, перебуває вже два роки в полоні. Він проходить службу в прикордонних військах за контрактом. За рік до війни він його перевели до Маріуполя. Перед повномасштабним вторгненням перебував у Чернівцях під час відпустки. Повернувся з дому до Маріуполя напередодні російського вторгнення.

Брав участь у боях. Тримав оборону на заводі Ілліча. Під час спроби прориву до Азовсталі потрапив у полон. Востаннє його чули 27 березня.

«Він сказав: «Мамусю, не знаю, чи буде зв’язок. Мусимо телефони здати, бо така ситуація, що неможливо балакати». Ми його шукали, проте тривалий час про нього не було нічого чути. А потім дізналися від знайомих, через полонених, які повернулися, що він живий. Дуже важко чекати. Ми знаємо, що над ними дуже сильно знущаються. Вони дуже хочуть додому – це я відчуваю. Вони дуже люблять Україну, й перші прийняли найтяжчі бої. Віримо, що вони повернуться», – каже мати полоненого прикордонника Наталія.

Фото Тетяни Данської

Раніше Шпальта розповідала, що з російського полону на Буковину повернувся ще один захисник. Це відбулося в рамках найбільшого обміну, за підсумками якого з полону повернули 230 українців та українок.

 

 
 
 
Джерело: Шпальта

peredplata