У Євростаті кажуть, що ключові показники життя відіграють вирішальну роль, коли у ЄС беруться формувати політики та цілі. Такий моніторинг став особливо важливим на тлі кризи енергетичних ринків та зростання споживчих цін. Багато уваги потребує стан справ вразливих категорій населення, — пояснює директорка соціальної статистики Євростату Крістін Віртц. 

Як живуть європейці

У ЄС 2024 року було 202 млн домогосподарств, де в середньому проживало 2,3 члена родини. Найбільше з них складалися з одного дорослого без дітей — 35,4%. Далі — ті, де двоє дорослих. Найменше домогосподарств, у яких один дорослий і діти (Див. інфографіку. — Ред.).

З 2015 до 2024 року кількість домогосподарств у ЄС зросла на 5,8%. «З них частка з одним дорослим без дітей-утриманців зросла найбільше, як порівняти з 2015 роком, на 2,6 відсоткового пункту», — кажуть у дослідженні Євростату. 

А от домогосподарств з двома дорослими і без дітей стало менше на 0,4%, а тих, де є діти, — менше на 1,3%. 

«В Ірландії та Словаччині найпоширенішими були домогосподарства з 2 дорослими з дітьми, але на Кіпрі, у Португалії та в Польщі найпоширенішим типом домогосподарства було 2 дорослих без дітей», — говорять статистики.

Найвищі показники домогосподарств із одним дорослим і без дітей зафіксували 2024 року в Литві. 

Скільки живуть європейці

Тривалість життя в ЄС у цьому дослідженні рахували за даними 2023 року. Пересічно вона становила 81,4 року. Жінки у Європі живуть довше за чоловіків (Див. інфографіку. — Ред.). 

Дослідники кажуть, що ці показники зросли на 3,6 року між 2003 та 2019 роками. Через пандемію COVID-19 вони повзли вниз протягом 2020–2021-го — до 80,4 та 80,1 року відповідно, але вже 2022-го почали зростати. 

2024 року в Євросоюзі 68,4% опитані віком 16 років і старше вважали, що мають дуже добрий або добрий стан здоров’я. Водночас 8,6% назвали його дуже поганим або поганим, а 23% — задовільним.

Водночас частка європейців 16 років і старше, незадоволених медичним обслуговуванням, становить 2,5%. Головні причини цього: занадто дорого, далеко їхати по допомогу або доводиться довго чекати на медобслуговування. Найбільше незадоволених було у трьох регіонах Греції — від 13,4% до 14,5%.

На ліки та медичні послуги в ЄС витрачали 2023 року в середньому 870 євро на людину. У Словаччині, Угорщині та Чехії це було менш як 400, а в Бельгії, Люксембурзі, Німеччині — 1300. 

«Ці відмінності відображають, принаймні частково, різні типи систем охорони здоров’я в країнах ЄС, а також різницю в рівні цін», — пише Євростат.

Читайте такожЯка зарплата найбажаніша для українців та чи досі вабить робота за кордоном

Доходи європейців та рівність

У Євростаті розрахували медіанний річний чистий дохід (після оподаткування. — Ред.) 31 європейської країни як «purchasing power standard» (PPS), тобто стандарт купівельної спроможності. Це умовна валютна одиниця в ЄС, яка дозволяє під час підрахунків уникати різниці в цінах між країнами. 

«Теоретично на один PPS можна купити однакову кількість товарів і послуг у кожній країні. Однак різниця в цінах між країнами означає, що для одних і тих самих товарів і послуг потрібна різна кількість національних валютних одиниць, залежно від країни. PPS отримують, поділивши будь-який економічний агрегат країни в національній валюті на її відповідні паритети купівельної спроможності», — пояснюють у Євростаті. 

Медіанний річний дохід у ЄС 2024 року становив 21 253 PPS. Найвищі показники мали північні та західні країни Євросоюзу, найнижчі — південні, східні та балтійські. 

Загалом же для одного громадянина вони коливалися від 11 433 PPS у Словаччині чи 11 624 PPS в Угорщини і до 37 781 PPS у Люксембурзі. 

Як ділять доходи

Вивчав Євростат і рівномірність розподілення доходів у Європі, використовуючи коефіцієнт Джині (Gini). Якщо його значення дорівнює 0, то в країні всі мають рівний дохід, а 100 вказує на повну нерівність. Наприклад, у руках однієї людини буде сконцентрований увесь дохід певного міста, села чи країни. 

Як виявилося, доходи найсправедливіше розподіляли в Словаччині, Чехії, Словенії, Бельгії — коефіцієнт Джині в них був нижче за 25%. А от найбільшу нерівність зафіксували в Болгарії (38,4%), Литві (35,3%) та Латвії (34,2%). Середній же показник у ЄС — 29,3%

Доходи у ЄС зростали. Якщо порівнювати 2010 та 2024 роки, то за цей час медіанний показник збільшився на 20,4%. Найбільший приріст спостерігають у Румунії — на 162,2%. На понад половину зріс медіанний дохід у Болгарії, Польщі, Хорватії, Угорщині й трьох країнах Балтії. 

Зафіксовано також його зменшення на 25,8% у Греції, на 2,8% в Італії та на 1,7% у Франції. 

 

Загроза бідності

У Євростаті кажуть, що 2024 року 93,3 млн людей у ЄС загрожувала або бідність, або соціальна ізоляція, а це — 21% населення. Щоправда, таких людей поменшало, адже 2023-го їх було на 1,2 млн більше. 

«Загалом 72,1 мільйона людей перебували під загрозою бідності в ЄС 2024 року. Серед них 5,6 мільйона (…) одночасно перебували під загрозою бідності, мали серйозну матеріальну та соціальну нестачу й проживали в домогосподарстві з дуже низькою інтенсивністю праці», — повідомляють європейські статистики.

За їхніми словами, найчастіше загроза бідності та соціальної ізоляції у ЄС стосувалася дітей. Така картина спостерігалася в майже половині досліджуваних країн. А от найменше вона загрожувала людям віком 65+. Хоча в 11 країнах саме ця категорія була в найвищій зоні ризику. 

«У Данії, Нідерландах та Фінляндії люди працездатного віку мали найвищий рівень ризику бідності або соціальної ізоляції», — повідомляє Євростат.

У «21 регіоні ЄС рівень ризику бідності або соціальної ізоляції 2024 року становив щонайменше 35,0%». А от найвищі ці показники були у Французькій Гвіані (заморська територія Франції) — на рівні 59,5%. 

Тільки в п’яти регіонах менш як 10% людей перебували під загрозою бідності чи соціальної ізоляції. Найнижчий рівень зафіксований в італійському Больцано — 6,6%. 

У середньому ризиків бідності та соціальної ізоляції більше в європейських містах (21,4%), дещо менше в селі (21,3%) та найменше — у малих містах та передмістях. 

Проте в Румунії та Болгарії найбільше ризикують стати бідними та соціально ізольованими саме в селах, у містах справи куди краще. Протилежна картина в Бельгії, Австрії та на Мальті: там більше ризикують містяни. 

У 2024 році 23,2% громадян ЄС назвали себе бідними. Таких більше серед жінок (23,7%), менше серед чоловіків (22,7%). Але найвищі показники серед дітей — 26,1%. Причому 23,9% опитаних 65+ вважали себе саме бідними. 

«Дорослі з низьким рівнем освіти частіше вважали себе бідними (27,0%), ніж люди з високим рівнем освіти (8,5%). Частка людей, які вважали себе суб’єктивно бідними, була найвищою серед безробітних (42,0%), далі йдуть інші неактивні люди (24,7%), тоді як у зайнятих (13,5%) та пенсіонерів (14,2%) ця частка була помітно нижчою», — повідомляє Євростат.

 

Соціальна та матеріальна депривація в Європі

Євростат дослідив також, що можуть собі дозволити європейці, а чого ні, тобто йдеться про соціальну та матеріальну депривацію.

Згідно з поясненнями науковців, серйозна депривація — це коли частина людей не може собі дозволити 7 із 13 об’єктів, які для більшості є життєво потрібними або забезпечують належну якість життя. 

«2024 року Румунія (17,2%), Болгарія (16,6%) та Греція (14,0%) зафіксували значно вищі показники тяжкої матеріальної та соціальної депривації, ніж в інших країнах ЄС. Найнижчий показник становив 1,8% у Словенії. У всіх країнах ЄС, окрім 6, рівень тяжкої матеріальної та соціальної депривації був вищим для жінок, ніж для чоловіків. У Словаччині та Швеції показники були однаковими для обох статей. У Нідерландах, на Кіпрі, у Німеччині та в Італії показники для чоловіків були вищими, ніж показники для жінок», — йдеться в дослідженні. 

Не могли собі дозволити

За даними європейських статистиків, 2024 року 27% людей із ЄС не могли дозволити собі тиждень відпустки поза домом. У Люксембурзі таких було 8,9%, а от у Румунії — 58,6%. 

Витрати на дозвілля теж були доступні не всім. Не могли регулярно платити за це 12,3% європейців. Зокрема, таких у Хорватії було 2,4%, а у Греції — 26,9%. 

З’їсти страву з м’ясом, рибою чи їхнім вегетаріанським еквівалентом кожні два дні не дозволяли собі 8,5% людей в Європі: найменше на Кіпрі — 1,2%, а найбільше у Болгарії — 18,7%. 

Інтернет для особистого користування виявився недоступним для 2,1% європейців: мінімум у Фінляндії — 0,2%, а максимум у Румунії — 7,6%. 

Тепло в будинку

Можливість підтримувати достатнє тепло в будинку, відповідно до пояснень статистиків, залежить від різних чинників, зокрема фінансів, стану споруди, географічного розташування, вартості енергоносіїв. 

Загалом 2024 року 9,2% європейців не змогли підтримувати достатній рівень тепла у своїх будинках, проте 2023-го таких було 10,6%. Найменший показник зафіксований у Фінляндії — 2,7% опитаних, найвищі в Болгарії та Греції — менш як 20%.

«У 5 країнах ЄС частка людей, які не могли дозволити собі підтримувати достатнє тепло у будинку, зросла між 2023 і 2024 роками. Найбільше збільшення спостерігалося в Люксембурзі та на Мальті, на 1,5 та 1,0 відсоткових пунктів відповідно. Натомість ця частка була стабільною в Нідерландах і зменшилася між 2023 і 2024 роками в інших країнах, особливо в Португалії (5,1 відсоткового пункт)», — йдеться в дослідженні.

Зводять кінці з кінцями

Загалом у ЄС  2024 року ледь зводили кінці з кінцями 17,4% домогосподарств, проте 26% змогли легко або дуже легко подолати труднощі. 

У Євростаті вивчили здатність європейців жити ощадно й поділили їх на групи: яким дається це з труднощами чи без них. Виявилося, що 41,6% домогосподарств мали складнощі. 

«Частка домогосподарств, які мали принаймні певні труднощі, зводячи кінці, 2024 року коливалася від 18,1% у Німеччині та 19,3% у Нідерландах до 77,2% у Болгарії та 86,2% у Греції», — йдеться в дослідженні.