Хто не годує свою армію, той годуватиме чужу.
На Буковині створений батальйон територіальної оборони. Молоді хлопці проходять вишколи, вчуться захищати Вітчизну і проганяти ворога з рідної землі. Перші ази військової справи вони отримують у тренувальному таборі, який знаходиться у селі Панка. Тут з ними займаються спеціалісти з УНА-УНСО та офіцери української армії. Хлопці своїми силами і коштами підготувати тренувальну базу, закупили продукти і амуніцію. З умовами життя і тренуваня майбутніх воїнів познайомився головний митар Буковини Михайло Сеничак. Аби його візит був приємним для всіх і особливо для молодих солдатів пан Михайло привіз до табору кілька ящиків полуниць і черешень, також найсмачніший і найсолодший травневий мед передав юнакам.
Михайло Сеничак говорив з воїнами і їхніми комондирами, дізнавався про проблеми. І насамкінець зробив таки традиційний висновок:
– Ми мусимо годувати свою армію добровільно. Інакше годуватимемо чужу примусово, – сказав Михайло Сеничак.