Москва продовжує провокувати Захід. Настав час для політики стримування. Оскільки Путін відчуває, наскільки далеко він може зайти. Кожен крок Заходу назад є кроком вперед для Росії.
Про це пише Жак Шустер у своїй статті «Проти Володимира Путіна допоможе лише тверда рука», опублікованій на сайті німецької газети Die Welt.
Російський письменник Володимир Набоков одного разу назвав свою Батьківщину «країною моральних кретинів, усміхнених рабів і байдужих тиранів» і при цьому мав на увазі жорстокість радянського режиму. Навряд чи хто-небудь з його сучасників на Заході поділяв цю сувору оцінку. Навпаки, принаймні, з шістдесятих років в наших широтах з\’явилася схильність скрашувати російські провали в країні та за її межами.
Страх взяв своє, страх перед величезною територією, розмірами хижого ведмедя, який від Польщі, Угорщини, до Чехословаччини поглинав то одну, то іншу державу, або розширював свою сферу влади. Часто те, що до залізної завіси вважалося примиренням, виявлялося не більше ніж обережними діями з боку Москви.
Ілюзія того, що Росія хоче бути частиною Заходу
Після падіння Берлінської стіни – принаймні, в Німеччині – з\’явилася ілюзія того, що Росія хоче бути рівноправною частиною Заходу; за цим послідувала віра в те, що й Москва вважає силову політику пережитком минулого. Німці святкували «кінець історії», раділи чудовому новому часу і не помітили, що цей комфорт, цей імовірно міцний світ лише ненадовго з\’явився на горизонті.
Ще більше всі перелякалися, коли Росія об\’єдналася за президентства Володимира Путіна, щоб повернутися до холодної політики інтересів полеглої гігантської імперії, яка вивчила слабкості Заходу і, тому без серйозних наслідків раділа власній жорстокості та брутальності.
Москва не перестане провокувати Захід
Захід відповів санкціями. Але він як і раніше не готовий розцінювати поведінку Росії як тривожний сигнал, який вимагає нової стратегії: політики стримування.
Москва не перестане провокувати Європу й НАТО. Кремль робить це не для того, щоб довести Захід до сказу. Подібними порушеннями правил від вторгнення в повітряний простір Балтики під час загрозливих маневрів до розпалювання конфлікту в Україні – Росія явно перевіряє, як далеко вона може зайти.
Кожен крок Заходу назад є кроком вперед для Москви. Захід не повинен дозволити залякати себе, продемонструвати твердість, провести кордони, зміцнити свій власний захист, виділити більше грошей на армію та, насамперед, постійно нагадувати Москві, що східні члени НАТО так само важливі, як і західні. Для Німеччини це може означати перетворення багатонаціонального корпусу в Щецині в німецько-польський підрозділ. І не тільки в якості батальйону варти.
peredplata
