13 лютого 2012 — Канадський інститут українських студій нещодавно оновив дошку пошани своїх меценатів, додавши десять нових дощечок з іменами жертводавців, які дали на інститут понад 25,000 дол. Всього на дошці, розділеній на різні категорії, тепер міститься 73 дощечки. Тут представлені імена таких меценатів, як Петро Яцик, Михайло і Дарія Ковальські та Петро і Дорис Кулі, які подарували інституту понад мільйон долярів. Цього разу до списку ввійшли жертводавці з провінцій Канади — Альберти, Онтаріо та Британської Колюмбії, а також із Великобританії. В минулому внески також надходили з Австралії, Німеччини, Нової Зеляндії та США.
«В українській громаді є сильне розуміння того, що необхідно зберегти свою ідентичність і розвинути досягнення, — і це спонукає давати пожертви», — відзначив директор КІУСу д-р Зенон Когут. «Історично це було зумовлено різними причинами, а саме: потребою перших імміґрантів організувати громадське життя через церкви і школи, далі зберегти українську мову і культуру через загрозу російського імперіялізму на батьківщині, а нині підтримати демократичні процеси в Україні та поширити знання про її людей і культуру по світу».
Серед нових пожертв майже півмільйона долярів надійшло із заповіту з маєтку Богдана і Наталі Ґолемб з Онтаріо, що дозволить надавати стипендії студентам права і гуманітарних наук Львівського національного університету ім. Івана Франка для навчання або проведення досліджень в Канаді. Новий фонд, зокрема, стимулює існуюче партнерство між Львівським і Альбертським університетами, включно з програмою студентського обміну.
Колишній лікар-педіятр д-р Марія Фішер-Слиж (Торонто) подарувала 200,000 дол. на підтримку видання двох томів фундаментальної праці Михайла Грушевського «Історія України-Руси» в англійському перекладі — проєкту Центру досліджень історії України ім. Петра Яцика при КІУСі. Д-р Фішер-Слиж відома як щедрий меценат численних освітніх, релігійних, культурних і суспільних ініціятив у Канаді й Україні. Вона, зокрема, пожертвувала один мільйон долярів на Український католицький університет у Львові.
Ще 50,000 дол. на проєкт Грушевського надійшло від бл. п. Івана Яремка, QC, з Торонта. Колишній член уряду Онтаріо, Яремко завжди пам’ятав про своє коріння і вірив у багатокультурну Канаду, вільну від расизму і дискримінації.
Парася Іванець із Сейнт Кетеринсу (Онтаріо) заснувала вічний фонд на своє ім’я та ім’я свого покійного чоловіка д-ра Василя Іванця. Цим вона також ушанувала Едмонтон і Альберту, де вона зробила свою кар’єру маляра. Тут вона взяла участь у розписі Катедри Св. Йосафата (Едмонтон) та видала каталог «Українські церкви Альберти», в яких представила 153 свої роботи.
Колишній священик Української Православної Церкви о. Григорій Філь з Редвотеру (Альберта) заснував свій вічний фонд, щоб підтримати українські релігійні студії.
Заснування Вічного фонду збереження української спадщини Альберти стало колективним зусиллям на підтримку української та українсько-канадської культури, а в той же час і спробою краще зрозуміти унікальну спадщину українського лівого руху в Канаді. Серед низки проєктів новий фонд сприятиме написанню багатотомної історії українців у Канаді та висилці книг до наукових установ в Україні, які займаються Канадою й українською діяспорою.
Протягом тривалого часу КІУС поширює свою наукову діяльність через видання книг, надання дотацій і стипендій, організацію конференцій і семінарів, розширення пресової мережі та плекання стосунків із жертводавцями з багатьох країн. Нещодавно надійшов щедрий внесок із Великобританії — 200,000 дол. із маєтку Едварда Бродацького на підтримку проєкту Грушевського. Бл. п. Бродацький воював під час Другої світової війни, а потім оселився в Лондоні, де викладав французькі студії в одній зі шкіл міста аж до виходу на пенсію.
Тим часом нові великі пожертви надійшли від Романа Колісника й Зені Стечишин (Торонто) та з маєтків Петра Салиґи (Вінніпеґ), Левка і Марії Бабіїв (Торонто) та Марії Яцишин (Міссісаґа).
«КІУС, — сказав д-р Микола Сорока, керівник відділу розвитку фондів, — є одним із найпомітніших підрозділів Альбертського університету, що культивує високу філантропічну культуру, стимулюючи його наукову діяльність, підтримку студентства та міжнародню співпрацю. Через постійне урізання бюджету останнім часом пожертви від приватних осіб та організацій стали життєво важливими для підтримання нормальної діяльности інституту. Багато з наших меценатів народжені в Україні, які крізь життя пронесли пам’ять про неї. Але також є уродженці нових країн, які почуваються часткою української культури і громади та розуміють свою місію підтримати українські студії в західному науковому світі і зберегти українську спадщину для наступних поколінь. Глибока повага до їхнього внеску та виконання їхньої волі завжди було пріоритетом для КІУСу».
КІУС вдячний своїм жертводавцям за всі внески, великі чи малі. Нововведення в Альбертському університеті, щоправда, трохи змінять правила заснування вічних фондів. Починаючи з нового фінансового року 1 квітня 2012 р., мінімальна сума для заснування фонду зросте з 15,000 до 25,000 дол.
Фото: Микола Сорока, керівник відділу розвитку фондів, оновлює дошку пошани меценатів КІУСу.
peredplata
