Українські підприємства зобов\’язані відправляти у відпустки для догляду за дітьми у віці до 3-х років виключно матерів. Хоча, згідно з Кодексу законів про працю України (ст. 179), право на декретні відпустки мають ще батьки, а також бабусі й дідусі крихіток, проте роботодавець не зобов\’язаний автоматично відпускати їх до декретів.
Про це йдеться в правовій позиції Верховного Суду України №6-1412цс17.
Виникає правова колізія. Роботодавець має право відправити працівника в декрет, проте не зобов\’язаний цього робити. На відміну від ситуації з матір\’ю – їй підприємства не має права відмовити, вона автоматично за 70 днів до пологів йде у відпустку по догляду за дитиною. Батькові, бабусі чи дідусеві воно може відмовити. І якщо ті не вийдуть на роботу, то це буде вважатися прогулом, і, відповідно, – підставою для звільнення людини.
Втім, все це не означає, що ніхто крім матері не зможе отримати соціальну відпустку. Просто зробити це буде куди складніше: людині доведеться пройти безліч узгоджень у свого роботодавця, і змиритися з відмовою, якщо той не захоче відпускати його в декрет.
Зрозуміло, що ВСУ своєю постановою постарався захистити роботодавця від прогульників. Але одночасно він зробив погану послугу і добропорядним працівникам, які потрапили в критичну ситуацію. Якщо компанія не захоче входити в їхнє становище, то їм доведеться звільнятися. Хоча випадків, коли батьки чи бабусі з дідусями йдуть в декрет в Україні зовсім небагато – не більше 5% (в 95% випадків у відпустку для догляду за дитиною йде мати). І найчастіше до них вдаються в непростих ситуаціях: або якщо мати сильно хвора і фізично не може доглядати за немовлям, або якщо померла, і крім близьких це просто нікому робити.
Ірина ОЩИПКО
начальник відділу систематизації законодавства,
правової роботи та правової освіти управління реєстрації нормативно-правових актів,
правової роботи та правової освіти Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області