На сесії Чернівецької обласної ради черговий раз підняли зарплати голові Іванові Мунтяну, першій його заступниці Інзі Маковецькій та заступнику Віталію Мельничуку. Відтепер вони одержуватимуть відповідно 50 000 гривень, 40 000 і 35 000 гривень. Це майже у 30 разів більше, ніж середня пенсія пересічного пенсіонера і у 18 разів вища за середню зарплату. Тобто вам треба буде працювати майже 2 роки, аби отримати такі гроші, які Іванові Мунтяну платять за 1 місяць. Уявляєте, скільки Іван може з’їсти хліба з маслом та ікрою?! А пересічному буковинцю доведеться перебиватися з хліба на воду, аби протриматися і не вмерти з голоду. А ще нам треба буде податки сплатити, аби Іван мав з чого собі зарплати підвищувати.
А ще нам треба за газ, воду, світло заплатити, аби Іванові добре жилося.
На щастя Івана і на наше горе він не один такий. Біля нього ще два заступника, які також не можуть нажертися. Дорвалися до корита і ніяк від нього не відійдуть.
Минулого року ці нібито опозиційні політики з наших податків отримували супервисокі зарплати.
Івана Мунтян за рік одержав – 383 950 гривень.
Інга Маковецька – 320 401 грн.
Віталій Мельничук – 261 553 грн.
Олександр Фищук – 316 680 грн.
Їм ми платимо, тому маємо право «заглянути у їхні кишені», як вони постійно обурюються. Мовляв, не заглядайте до чужих кишень. Ні, ми дивимося, куди йдуть гроші платників податків. Чи покращилося життя пересічного буковинця після того, як ми почали збільшувати зарплати керівникам, котрі повинні би саме працювати на те. Їм ж бо ще підвищують виплати за інтенсивність праці, за ранги і т. д.
Тепер оглянемося навкруги і подивимося: помінялися дороги Буковини відтоді, як ми підвищили зарплати головам і їхнім заступникам?
Ні! Не змінилися, а навпаки, стали ще гіршими!
Чи знизилися тарифи на світло, воду, газ від того, як інтенсивно почали працювати керівники і ми їм за це доплатили чимало грошей?
Ні! Навпаки,тарифи зросли на все!
Чи знизилися ціни на хліб і туалетний папір (саме ці товари на Буковині виробляють підприємства Івана Мунтяна і його сім’ї)?
Ні! Не знизилися! Продовжують дорожчати!
Тож за що ми їм платимо такі великі зарплати?
На сесії обласної ради депутат Ольга Кобевко вирішила спитати голову і заступників: скільки вони отримують і за що? Іван Мунтян не спромігся навіть відповісти на просте запитання:
- Скільки ви, Іване, отримуєте грошей у касі обласної ради щомісяця?
- Я боюся помилитися з точною цифрою, – відповів Іван.
Уявляєте собі: він навіть уже не рахує чи не може підрахувати гроші, які ми йому платимо з наших податків…
- Я вам назву зарплату лікаря, який чергує днями і ночами та лікує людей. Чому ви не можете назвати свою зарплату? – питала депутат.
Може, Мунтянові на якийсь час стало соромно за те, що він отримує від України та української нації високі зарплати, а віддає їм мізер своєї праці?
- До точності не можу сказати. Але була і 28… Чесно, не можу назвати точну цифру. Я не готовий до такого запитання, – відповів Іван Мунтян.
Це ж треба бути таким цинічним невігласом, який зверхньо дивиться на український народ. І у той же час вважає себе віруючим, їздить на молитовні сніданки та іменем Бога прикриває свої зажерливі забаганки!..
Для перебивки: Нагадую Іванові Мунтяну, що минулого року він отримав 383 950 гривень зарплати за основним місцем роботи. Його дружина до хати принесла від заняття підприємницькою діяльністю 276 395 гривень. У Івана відсотки у ПриватБанку виросли до 1057 гривень. Дохід від відчуження майна – 8573 грн.
Має готівки Іван у гривнях 850 000 грн. У доларах – 87 000 доларів. У євро – 51 000 євро.
У дружини готівки – 160 000 грн.; 110 000 доларів США; 48 000 євро.
А ще до цього всього Іван має швейцарський коштовний годинник з рожевого золота на шкіряному ремінці. Ціна його навіть Мунтянові не відома. (а звідки годинник, пане прокуроре? – П. К.)
І, насамкінець, ці люди, про яких йшла мова, ще 4 роки тому прийшли з Майдану. Вони скористалися плодами Революції Гідності. І враз стали… НЕГІДНИКАМИ.
Бо не гідні вони ні тих зарплат, які українська нація їм платить. Ні тих посад, на які їх посадив Майдан. Ні нашої з вами поваги.
Не забуваймо: Іван Мунтян – голова обласної організації ВО «Батьківщина».
Віталій Мельничук – голова обкому ВО «Свобода».
Інга Маковецька – голова обкому РПУ Олега Ляшка.
Всі ці партії знаходяться нібито в опозиції до нинішньої влади.
Але чому їхні керівники при владі, і непогано собі живуть та добре наживаються?!
Чи, може, вони уже забули, звідки прийшли і яку місію повинні би виконувати?
Гадаю, що вже цієї осені український народ змусить їх згадати, «чиї вони діти» і чий хліб їли. І, найголовніше, народ змусить їх відповісти за все: за зраду ідей Майдану, за захланність, за цинізм і зневагу до людей та України.
А ще до цих нібито опозиціонерів у нашій області притулився колишній представник провладної партії «Народний Фронт» Олександр Фищук.
І він відповість за всією суворістю українських Законів та людської моралі.
(далі буде)
peredplata
