17 травня Ватикан реформував процес оцінки «видінь Діви Марії» — статуй, що мироточать, та інших немов би надприродних явищ. Керівництво католицької церкви наполягає — останнє слово в тому, чи гідні ці «чудеса» народного поклоніння, залишається за ним. Раніше це могли вирішувати і єпископи.
Доктринальний відділ Ватикану переглянув норми визнання «чудес», вперше видані 1978 року: там стверджують, що в епоху Інтернету вони некорисні та нежиттєздатні.
Наразі чутки про надприродні явища або Мадонн, які почали мироточити, швидко поширюються через соцмережі й можуть завдати шкоди вірянам, якщо містифікатори намагаються заробити на переконаннях людей або маніпулювати ними, заявили у Ватикані.
У пояснювальній записці глава доктринального відділу аргентинський кардинал Віктор Мануель Фернандес визнав, що колишній підхід Ватикану до повідомлень про явища часто спричиняв «значне збентеження» серед вірян. Також причина прийняття нових норм — надто швидке схвалення єпископами нових чудес останніми десятиріччями, а ще — суперечливі заяви керівників єпархій та їхніх заступників щодо цінності таких явищ.
Новий документ почали розробляти 2019 року: він набуде чинності 19 травня, у католицьку П’ятдесятницю. Нові норми передбачають — якщо єпископ дізнається про можливу надприродну подію в його єпархії, він має сформувати дослідницьку комісію з богословів та канонічних юристів для збирання інформації та доказів, опитування передбачуваних свідків та згодом зробити висновки, які він подає на затвердження Дикастерії Ватикану з доктрини віри.
Раніше за єпископом часто залишалося останнє слово, а тепер Ватикан повинен схвалити кожну рекомендацію, запропоновану главою єпархії.
Оцінки «чудес»
Єпископ може надати шість оцінок визнання «чудес»: найбільш сприятливою є «зелене світло» або «nihil obstat» — такий висновок дозволить народну пошану «чуда» та навіть заохочуватиме паломництва.
Друга, трішки гірша оцінка — «Prae oculis habeatur»: тут визнаються позитивні ознаки явища, але існують також елементи плутанини або ризики, які вимагають подальшого вивчення.
Третя оцінка — «Curatur»: Ватикан стверджує, що підтвердження «чуда» непевне, але воно дуже популярне серед вірян і підвищує духовність громад. Забороняти парафіянам відвідувати місце чи визнавати «диво» не рекомендують, та єпископ не має підтримувати прославляння.
Якщо ставлять четверту, ще нижчу оцінку — «Sub mandato» — це позначає, що у Ватикані визнають проблеми навіть не з самим «чудом», а зі зловживаннями, пов’язаними з ним, яке здійснюють окремі особи чи групи.
Дві останні найгірші оцінки визнають проблеми й ризики, пов’язані з «дивом», серйозними: у такому разі єпископ має заявити парафіянам про неприпустимість паломництв чи прославляння «чуда».
Критерії, за якими визнаватимуть «диво»
Серед позитивних критеріїв оцінки названо добру репутацію свідків «чудес» чи осіб, які відчули ці явища на собі, а також неприродність явища та переконливі докази, що воно не є витвором людських рук. Негативні критерії включають помилки щодо факту «чуда», а також сектантський дух у разі, якщо явище розділяє парафіян.
Особливо тяжким визнається, якщо під час прославляння «дива» використовують містичні елементи, а також якщо є висновок, що визнання явища сприяє суспільній популярності конкретної людини. Також застерігають вшановувати «диво», якщо його прояви пов’язані з психічними відхиленнями окремої особи.
Яким би не було остаточне затверджене рішення керівництва церкви, єпископ «зобов’язаний і надалі наглядати за явищем та особами, які до нього причетні», пишуть у Ватикані.
Передісторія
Католицька церква має довгу і суперечливу історію щодо визнання чудес: особливо розповсюдженими серед них є видіння статуй Діви Марії, які мироточать чи плачуть кровавими слізьми, і поява у парафіян стигматів — ран на руках і ногах, що кровоточать, які імітують рани Христа.
Частина таких видінь чи явищ були визнані церквою: вони призвели до розквіту віри та появи нових масових місць паломництв. Так сталося з видінням Святої Марії дітям у Португалії у 1917 році чи явленням Мадонни 14-річній Бернадетті у французькому Лурді у 1898-му. Також католики згадують стигми у падре Піо та святого Франциска Ассізького як справжні чудеса.
Та пізніше псевдодива стали джерелом скандалу — так, у 2007 році Ватикан відлучив від церкви членів угруповання «Армія Марії», що базується у канадському Квебеку, після того, як його засновниця заявила, що мала видіння Марії, і оголосила себе реінкарнацією Матері Христа.
Нові норми Ватикану визнають, що такі зловживання можливі: там попереджають, що шахраї будуть притягнуті до відповідальності, у тому числі із застосуванням канонічних покарань. Нові документи кажуть, що заяву про містичний досвід з метою отримання вигоди чи для маніпуляції людьми «слід розглядати як таку, що має особливу моральну значущість».
peredplata
