Як і передбачала газета «Час», маланкування на Буковині ось уже кілька років не може знайти собі місця. Раніше Фірташ почав фінансувати фестиваль Маланок. Потім підприємливі люди хапнули від нього ідею і приватизували цю справу. Почали про неї говорити як про великий карнавал на рівні бразильського. І так мало би бути. Якби ця ідея потрапила до рук розумних людей.
По-перше, треба було усвідомити, що традиційна автентична Маланка поєднана з територією.
У Вашківцях це – Переберія. У Красноїльську – Маланка.
По-друге, кожна Маланка має своє національне коріння. У Вашківцях – українське, у Красноїльську – румунське.
Організатори «Маланка-фестів» ці важливі фактори чомусь геть знівелювали. Вони вважали, що можна Маланку приборкати, відірвати від рідної землі, від національних традицій, від усталених віками норм. І таким чином спрямувати цей приборканий хаос у своє русло, замкнути його в одному місці, на одних майданах та пускати заздалегідь визначеним маршрутом.
Кілька років завдяки фірташівським грошам та владним ресурсам вдалося цей рух провести вулицями Чернівців. Але тоді почалися перші суперечки: хто головний, яка Маланка краща, хто перший. Почався розподіл місць і грошей. Журі було суб’єктивним та непрофесійним. Аби сховати свою непрофесійність, гроші і місця вирішили ділити почергово. Один рік перше місце посідала Вашківецька переберія. Наступного року – Маланка з Красноїльська. Це дало можливість ще пару років утримувати те, що не утримується.
Але до народних українських і румунських традицій ніби дідько з капшука вистрибнули мультяшні голлівудські персонажі. І замість Маланки та Переберії вулицями Чернівців не козу водили, а «Ску-біду», драконів, їздили на когутах та в хатках баби-Яги. Потім по всіх Чернівцях ревіла московська попса. Це замість колядок і щедрівок.
Справді, за таких обставин «Маланка» перетворилася на «фест». І стала карнавалом. Щоправда, дуже далеким від бразильського.
Тоді фірташівські гроші та призові місця уже виділялися «Горбівському Голлівуду», а не Красноїльській та Вашківській традиційній Маланці. А в результаті, спочатку одна Маланка не приїхала на «фест». Потім – інша.
А цього року обі Маланки не з’явилися на вулицях Чернівців 12 січня. Дата проведення «фесту» також не могла влаштувати ні Красноїльську Маланку, ні Вашківецьку Переберію. Незважаючи на імперії, які панували на Буковині та забороняли Маланку, на календарі, які мінялися, кожна Маланка святкувалася на Василія (старий новий рік).
Колись більшовики не змогли розігнати Переберію у Вашківцях і не зуміли зупинити Маланку у Красноїльську. З цього селища вивезли майже всіх людей до Сибіру. Але навіть дрібка людей, що врятувалися й залишилися у селищі, вийшли маланкувати.
Отож, дві автентичні обрядові Маланки не відірвалися від свого коріння на рідній землі. І вони в Чернівці не приїхали на «фест». Вони провадили традиційні гуляння вдома. Нецікавими для справжньої Маланки є ті Орли з паперу, гігантські Білі ведмеді з Брусниці чи Нутрія з Горбово. Це чужі мультяшні персонажі, і вони не мають тут коріння, не мають традиції.
А надвечір, 13 січня, у Красноїльську літали крилаті ведмеді і від хати до хати з колядками та щедрівками, з віщуваннями ходили цигани, Коза, Діди, Баби, Царі, Королі, Смерть, Чорти. Боролися між собою Ведмеді і грали музики.
На Василія, 14 січня, зібралися Маланки з усіх кутів селища і визначали найкращу між собою (а не з мультяшними героями Голлівуду – П.К.).
Так було споконвіків. Так було й цього року, 2020-го.
А у Вашківцях у цей час стартував фестиваль «Вашківська Маланка». Приїхали гості з навколишніх сіл. Першими перед глядачами виступили традиційні вашківські ведмеді. Їх було 28. Далі – Переберія. І традиційна відповідь Маланки на події сьогодення. Вулицями прямують шейхи і арабські терористи з автоматами, Снігурки та дівчата «легкої поведінки». Є Путін. І навіть карета, яка може повезти його у «Пекло». І, звичайно, традиційні, столітні маски Діда, Баби, Кози.
Дійство як зазвичай завершується у чистих водах річки Теплиці. Там змиваються всі гріхи, яких за рік набрались люди. На мороз ніхто не звертає уваги. За всі часи Маланки у Вашківцях не захворів жоден купальник.
Цього року Вашківська Переберія пішла на рекорд. Вона хотіла встановити не менше 200 осіб перебраних у день Святого Василя. І встановила.
Дві старовинні Маланки на Буковині маланкували вдома. І нікому не вдалося і не вдасться їх відірвати від рідної землі, від рідного села і міста, від рідної хати. Не допомогли ні гроші Фірташа, ні владні обіцянки-цяцянки. Кожна Маланка була вдома. Вони – такі різні і такі однакові. Бо земля у нас одна і одна у нас Вітчизна – Україна.
Можливо, невдовзі ці два дійства, Красноїльська Маланка і Вашківецька Переберія зуміють у якийсь день об’єднатися, спочатку у Красноїльську, а потім – у Вашківцях. На другий рік – навпаки.
І це будуть справді народні фестивалі, а не штучні мультяшні «фести».
Після цього два автентичних народних дійства – румунське та українське – на українській землі можна буде внести до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Вони того варті.
Петро КОБЕВКО
P.S. Не подумайте, що я проти «фесту» у Чернівцях. Але, повірте, – це не Маланка. І не називайте його так. Нехай він називається, приміром, «Мульт-парад» або ж «Мультик-фест». Тоді це буде правдиво й чесно.
А Маланці своє робить.
peredplata
