Смерть кінотеатру в Чернівцях. Врятуйте Іванове ім’я!

Смерть кінотеатру в Чернівцях. Врятуйте Іванове ім’я!Йому близько тридцяти. Він був колись велич ним і гарним. Любили його чернівчани за те, що носить таке знатне ім’я, за те, що там можна дивитись українське кіно, за те, що символізує буковинський край та його синів. Зараз він покинутий, занедбаний, знищений. Згадують про нього, та й то тільки словом, хіба на день народження. Це — кінотеатр імені Івана Миколайчука.

Від нього залишились вивіска, банер із зображеннями Івана та скульптурна композиція, що тепер нагадує крила підстреленого білого птаха з чорною ознакою. І ніхто не поспішає йому на поміч. Він помирає. Вдруге.

31 січня на пленарне засідання сесії Чернівецької міської ради виноситься проект рішення про затвердження умов конкурсу на право укладання договору довгострокової (на 10 років з можливістю продовження) оренди приміщень на вул. Головній, 140 (приміщення кінотеатру). Орендар за власні кошти має відремонтувати приміщення до 2016 року (!). В умовах конкурсу визначено профіль приміщення – «під кіно-культурно-мистецький центр ім. І. Миколайчука з обов’язковим збереженням демонстрації фільмів сучасного кінопрокату та найкращих здобутків національної кінокласики і світового кіно». Більше в документах про кіно – ні слова. Про кінотеатр – теж. Виникає питання: що таке «обов’язкове збереження демонстрації філь-мів»? Чому не написати, до прикладу, «обов’язкове облаштування кінозалу на кількасот місць із закупівлею сучасного обладнання»? Бо виходить, що для того достатньо невеликої кімнатки з кількома кріслами і будь-яким екраном. Решту ж приміщення можна перетворити на більш прибуткові об’єкти. Адже коли йшлося про ліквідацію, говорили, що проблема кінотеатру криється в тому, що він, мовляв, неприбутковий.

Усе почалось в 2010 році, коли колектив повстав проти нового керівника, вказуючи, що він нищить кінотеатр. Тоді ж за більш ніж 200 тисяч гривень з бюджету міста відремонтували покрівлю. Та борги зростали. Наприкінці року міська влада вирішила ліквідувати кінотеатр взагалі як юридичну особу і створити такий собі «Кіно-мистецький центр імені Миколайчука». Депутати навіть проголосували за виділення понад 4 мільйонів на його реконструкцію. Але грошей не стало.

У Чернівецькій міській раді на наше запитання щодо того, на якій стадії перебуває створення кіно-мистецького центру, нам не відповіли. Вказали тільки на цей проект рішення про умову конкурсу.

Відомо, що в 2011 році на капремонт приміщення витрачено близько 325 тисяч гривень. А в 2012, 2013 роках фінансування не було і не буде. 1 березня 2013 року буде оголошено конкурс, і якщо до 1 червня не надійдуть пропозиції, то фінуправлінню доручать вивчити питання можливості фінансування капремонту за рахунок коштів міського бюджету. Але чому потрібно чекати червня 2013 року? Чому це питання не піднімалось під час розробки бюджету міста на 2012, 2013 роки? Адже кожен рік простою будівлі в рази збільшує витрати на капремонт? Чому витрачених більше півмільйона (200 тисяч в 2010 та 325 тисяч в 2011 роках) на ремонт кінотеатру так просто віддають невідомо кому? Чому кошти на утримання газети «Чернівці» знаходяться, а на кінотеатр – ні? Адже у 2012 році на газету пішло більше 300 тисяч, а на 2013 рік в бюджеті заклали 700 тисяч. Чому в той час, коли вмирає кінотеатр, мільйон гривень витрачається на друковане видання міської ради?

Питання виникають не тільки у нас, а й у родини Івана Миколайчука.

— Ситуація, що наразі склалась навколо кінотеатру імені Миколайчука, — це неповага до пам’яті Івана, — наголошує Марія Миколайчук, дружина покійного генія кіно. – Я уже зверталась до Адміністрації Президента, мала розмову з Ганною Герман і Ларисою Скорик. Я закликала їх звернути увагу на те, що коїться з кінотеатром імені Миколайчука в Чернівцях. Якщо можливо зберегти профіль приміщень – хай збережуть, якщо ні – хай заберуть ім’я, щоб воно не теліпалось на вітрі. На жаль, подібна ситуація з кінотеатром імені Миколайчука склалася й у Львові. Нехай би вже щось робили, адже зараз тільки соромлять Іванове ім’я. Стільки років вже воювати за Іванів спадок – це насмішка над його пам’яттю та всією кінематографією України. Коли приїжджаю до Чернівців, то намагаюсь зуст-рітись з представниками міської ради, і мені завжди обіцяють. Та я маю великі сумніви, що щось зміниться. Навіть якщо вони здадуть кінотеатр в оренду інвесторові. Вони знову побудують якийсь клуб, і кінотеатру не буде. Якщо місцева влада найближчим часом нічого не зробить для відновлення кінотеатру, як відповідальна за спадщину Івана, я буду вимагати, аби його ім’я забрали з назви.

Перестороги щодо майбутнього кінотеатру є і у депутатів міської ради.

— Приміщення кінотеатру було вилучене зі списку об’єктів культури міста, — розповідає депутат Чернівецької міської ради Олексій Каспрук. – Переконаний, що є зацікавлені підприємці в цьому приміщенні, бо воно чудово підходить під розважальний комплекс. Тому влада і тягне з реконструкцією під кіно-мистецький комплекс. Ми будемо вносити пропозицію про виділення коштів на реконструкцію, а у випадку спроби вилучити кінотеатр з переліку об’єктів, які не підлягають приватизації, чи спроби непрозоро провести конкурс, будемо блокувати рішення. Правильно було б, згідно з рішенням міської ради, його відремонтувати. Адже за виділення коштів ми (нинішній склад ради) проголосували ще при Федорукові, а потім ці кошти, як і кошти на басейн у школі № 27, влада перекинула на інші об’єкти. Що ж стосується проекту рішення щодо конкурсу, то ми вимагатимемо зняти його з порядку денного.

—Тут спрацювала схема, за якою споруда знищується, а потім продається або здається «своїм», — зазначає депутат Чернівецької міської ради Олена Калмикова.

Тим часом 12 працівників кінотеатру звільнено. Але їх до цього часу болить доля приміщення.

— В нашій країні культура нікому не потрібна, — розповідає Марина Іконнікова, колишній працівник кінотеатру та колишня голова профспілки. – А що твориться зараз з кінотеатром, можна тільки здогадуватися. До прикладу, щозими ми скидали сніг з даху. Адже він плаский. Тому наразі невідомо, в якому стані дах. Загалом же ми ще тоді просили, щоб кінотеатр не ліквідовували, а реорганізували в кіно-мистецький центр, але нам в міській раді сказали, що то дорого. Але дорожче всього на кілька тисяч. А кінотеатр, як бачимо, вмирає! Очевидно, кіно в цьому випадку для влади було прикриттям, аби потім здавати приміщення в оренду.

Видається доцільним зробити перевірку використання коштів на ремонт кінотеатру в 2010-2011 роках та загалом роботи юридичної особи.
Нам також стало відомо, що наразі створено ініціативну групу зі збереження кінотеатру імені Миколайчука, представники якої обіцяють контролювати кожен крок влади і не допустити його нищення.

Сподіваємось, кінотеатр буде. І міська рада віднайде кошти (хоча б тих 700 тисяч від газети «Чернівці»), або меценати (не «інвестори», які хотітимуть прибутку) прийдуть рятувати кінотеатр, що поки ще гордо зветься іменем Івана Миколайчука.

Надія ВІРНА

В колажі використано елементи фото з сайту МБ

ВІДПОВІДЬ НА ЗАПИТ

А запитували ми:

1. На якій стадії створення Кіномистецького центру імені І. Миколайчука.

2. Скільки коштів виділено та освоєно на реконструкцію, ремонт тощо приміщення кінотеатру імені І.Миколайчука в 2011, 2012 роках.

3. Скільки коштів заплановано на кінотеатр імені І. Миколайчука в 2013 року і на які саме заходи, за якими статтями.

4. Хто відповідальний за кінотеатр імені І.Миколайчука?

5. Чи не планується перепрофілювання кінотеатру, здача приміщення в оренду, залучення приватного інвестора тощо.

6. Коли відбудеться відкриття Кіномистецького центру імені І.Миколайчука.

Смерть кінотеатру в Чернівцях. Врятуйте Іванове ім’я!
Смерть кінотеатру в Чернівцях. Врятуйте Іванове ім’я!

peredplata

схожі записи

Україна не програла, а програв папа

ДВОЄ З ЗАХОДУ УКРАЇНИ.

25 січня – Тетянин день: історія і традиції свята.