На минулотижневій прес-конференції голова Чернівецької ОДА Михайло Папієв досить неоднозначно відреагував на запитання щодо видачі румунських паспортів буковинцям, фінансування румунськими службами буковинських видань тощо. Його реакція була наступною:
Чиновник не помічає вже усталеного факту про те, що на Буковині масово роздаються румунські паспорти. А його апеляція надати офіційні цифри видається просто смішною, адже в Україні таких цифр у відкритому доступі немає. Офі-ційно. І, як ми вже писали, в УСБУ в Чернівецькій області кажуть, що питанням отримання румунських паспортів має займатися Держміграційна служба в краї і то не їхня компетенція, а правоохоронних органів, а в УМВС в Чернівецькій області повідомили, що відповідь на питання щодо румунських паспортів «не відноситься до повноважень УМВС в Чернівецькій області». То де, скажіть, пане губернаторе, брати офіційні дані, яких нікому збирати?
Та ми все ж спробуємо зарадити цій біді й допоможемо голові Чернівецької ОДА Михайлу Папієву та його підлеглим розібратися в ситуації, якщо він не має конкретних фактів і осіб, та надамо офіційну інформацію, отриману в Румунії.
Отож всі дані про рішення уряду Румунії щодо надання (або, як це називають румунські урядовці, «відновлення») громадянства були у відкритому доступі в Інтернеті на офіційному сайті. І кожен, якби мав бажання, міг дізнатися, хто з буковинців отримав паспорта і, відповідно, якщо не відмовився від українського, має подвійне громадянство.
Якщо проаналізувати офіційні дані Румунії, то за період з 16 червня 2000 по 9 листопада 2009 року румунське громадянство отримало загалом 18752 тисячі громадян Молдови та 579 громадян України. Кількість незначна, але варто зауважити, що до листопада 2009 року отримати румунський паспорт було дуже складно. Хоча уже тоді спостерігалося зростання кількості українців з румунськими паспортами. Зокрема, тільки за 10 місяців 2009 року паспорти отримав 331 громадянин України (до речі, за віковою ознакою більшість з них становили молоді люди віком від 19 до 35 років, а за територіальною — мешканці Глибоцького району). Тобто за 10 місяців паспортів видали майже стільки, скільки за 9 років.
Починаючи з 19 листопада 2009 року вступив у дію закон, за яким громадянство можуть отримати всі, хто проживав на території Румунії до 1940 року, а також їхні нащадки до тре-тього коліна. Певно, врахувавши масштаби румунізації України та Молдови, Румунія вибірково закрила персональні дані про людей, котрі отримали громадянство, хоча загальну кількість, за бажання і знання мови, можна дізнатися. Загалом же офіційні дані з Румунії підтверджують динаміку росту кількості румунізованих українців. Зрозуміло, що число новоспечених румунів після спрощення процедури зростає.
Наші джерела стверджують, що такі дії румунської влади можна розцінювати як претензію на розмивання українського суверенітету на прикордонних територіях, які політики в Бухаресті називають «несправедливо відібраними СРСР» після Другої світової війни. Наразі ж Румунія такими діями нарощує чисельність псевдорумунів на території Буковини акурат до перепису населення, запланованого на кінець нинішнього року. Наразі ж, за офіційними даними, на території Буковини проживає 12,5% румунів. Коли ж їх офі-ційна чисельність перетне 20% позначку, можна очікувати якихось дій щодо автономізації територій компактного проживання румуномовного населення Буковини. Вибивати статус та права для автономного утворення, цілком вірогідно, будуть румунізовані українці, яких вже й так є достатньо — як у місцевій, буковинській владі, так і в центральних її органах.
Далеко ходити не треба. У наших сусідів молдаван румунізація йде семимильними кроками. Там вже немає молдавської мови, більшість молдаван вважають себе румунами, а множинне (подвійне) громадянство узаконене.
Чому ж «румунське питання» таке важливе? Річ у тім, що українці, отримуючи румунський паспорт, як ми вже писали, клянуться на вірність Румунії. З новоспеченими румунами можуть проводити роботу консульства, використовувати їх у відомо яких інтересах. Таким чином в Україні поступово створюється прошарок населення, яким Бухарест зможе маніпулювати. В тому числі під час перемовин з Києвом. До речі, в Румунії наразі відбуваються знакові події. Угорці, які там мешкають, активно відстоюють свої права. Уже на державному рівні йдеться про надання повітам, в яких компактно проживають угорці, адміністративної, економічної автономії. І якщо Румунія піде на такий крок, вона може апелювати до реалізації таких же прав на територіях, де мешкають її громадяни, тобто й на Буковині.
Також дивним є незнання головою ОДА Михайлом Папієвим того, що ще в 2009 році депутати Чернівецької обласної ради звернулись до президента, верховної ради та ін. щодо потреби невідкладного прийняття змін до законів з метою встановлення відповідальності за приховування факту перебування у громадянстві іншої держави або набуття такого громадянства. Тоді міністерство внутрішніх справ їм відповіло, що «наразі єдиним механізмом запобігання отриманню мешканцями прикордонних областей румунського громадянства є проведення органами місцевого самоврядування та органами внутрішніх справ інтенсивної інформаційно-роз’яснювальної роботи». Чи хтось «інтенсивно» тим займається? Вочевидь, ні.
То чому тепер робити круглі очі й казати, що проблеми нема? Звісно, проблему подвійного громадянства треба вирішувати комплексно. Перш за все, створити такі умови життя в Україні та перетину кордону з державами Євросоюзу, які б унеможливили навіть бажання мати в кишені інший паспорт. А поки маємо черги під консульством Румунії в Чернівцях та розведення руками чиновниками, правоохоронцями.
В Україні подвійне громадянство – справа нічийна.
Надія ВІРНА
Факти і особи
На румунському сайті cetatenie.org містяться офіційні урядові документи, за якими можна знайти тих, хто отримав румунське громадянство до 2010 року, із зазначенням прізвища, адреси, дати народження тощо, а після – просто прізвища. Так, за останній тиждень громадянство Румунії отримали 416 людей (українців, молдован тощо). І, з’ясовується, далеко ходити в пошуках «конкретних фактів» не треба. Наприклад, у 2009 році, згідно з цими даними, громадянство Румунії отримав герой України Михайло Васильович Жар (він же отець Лонгін). Також там міститься інформація, що голова Глибоцької райради Валерій Ротар має румунський паспорт, який отримав 2010 року. Правда, пан Валерій інформацію про отримання румунського паспорта спростовує. Він переконаний, що це провокації та спроби його дискредитації службами. Адже така інформація з’явилась одразу після того, як він посів посаду голови райради. Валерій Ротар стверджує, що є патріотом України і ніколи не мав, не має і не матиме румунського паспорта. (дивіться світлини)
Саме такі слова із закону про румунське громадянство кажуть українці, отримуючи румунський паспорт:
«Клянуся, що буду відданий батьківщині та румунському народу, захищатиму національні права та інтереси, дотримуватимусь конституції
та законів Румунії».
В законі також йдеться, що румунські громадяни користуються захистом Румунської держави.
peredplata
