На осине гніздо я натрапив випадково.Якось, ,йдучи густим різнотрав’ям на околиці села Вікно Заставнівського району, побачив кущик заячогого холодку, на гілочках якого виднілися зелені кульки плодів цієї рослини. Мені заманулося оглянути їх зблизька,бо цього дива я ще не бачив ніколи на своєму віку. Розгорнувши верхівку кущика, розгледів на стеблі якусь химеру попелястого кольору. Приглянувшись до неї пильніше, здогадався, що то осине гніздо. Його власників у ньому не було. Над своєю домівкою вертілася лише одна комаха.
Гніздо складалося з численних шестигранників. Недавно в цих комірчинах жив осиний молодняк.Та, підрісши, він покинув свою обитель і приступив до самостійного існування.
Осине гніздо – архітектурний шедевр цих прадавніх комах.Учені стверджують, що будівельним матеріалом для побудови таких домівок є дрібна паперова стружка.Оси беруть її з дошок старих сільських парканів. Я не раз бачив, як комахи-будівельниці обсідають деревяні огорожі й своїми гострими щелепами відривають з дошок тонюсінькі ворсинки, які використовують для зведення своїх гнізд. Заготівлю будматеріалу оси зазвичай намагаються виконувати після дощу або зрання, коли деревина намокає від роси і тоді з неї легко можна дерти волоконця.
Свої домівки оси облаштовують у найнесподіваніших місцях- на хатніх горищах, в дуплах дерев чи на стелях сараїв. Але окремі комахи полюбляють зводити гнізда на відкритому повітрі, використовуючи для свого пристанівку стебла різнотрав’я. Часом осине гніздо можна побачити й на сухих гілках кущів.
І це запобіжний захід : так оси намагаються замаскувати свої домівки від посягань ворогів. Між сухим віттям осиний будиночок важко помітити, бо воно такого ж кольору, як і осині соти. Це показовий приклад природного
peredplata
