Щоденно про злободенне. Карантин. 24.03.2020

Сьогодні – день народження Ігоря Буркута. Йому виповнюється 73 роки. Хто ще не знає, у нас цього мудрого політолога з сивою бородою, дуже схожого на першого Президента України Михайла Грушевського. Схожість не тільки зовнішня. Вони обоє однаково мудрі й патріотичні.

Пригадую перші мітинги Помаранчевої революції. Тоді у нас ще була нація. Бо вибирали ми Віктора Ющенка. Першими повстали студенти. Через певний час вони ходили на революцію тільки заради того, аби не ходити на пари. І тут з’явився Ігор Буркут.

 Щодня о 12-й годині він ставав поряд з Т.Г.Шевченком і говорив з революціонерами, яких на майдані перебувало тисячі. Спочатку здавалося, що сивий професор розповідає про новини, події, які сталися протягом дня. Згодом я помітив, як уважно його слухають. Це була розмова мудреця з народом. Він вчив нас. Давав знання і уроки. Це були уроки мудрості та людяності. Хтось тоді назвав Буркута Грушевським. І мав рацію.

Шкода, що за якихось 15 років ми забули уроки Ігоря Буркута. Замість президентів, таких, як Грушевський, вибираємо якесь зелене і слизьке жабуриння.

Нам би Буркута у президенти. То й не було б сьогодні всього того абсурдного, цинічного й байдужого, що маємо сьогодні.

Щодня відкриваються все нові й нові факти, через які доводиться червоніти перед усім світом.

То ті „зелені” маски тоннами продають за кордон, то їхній міністр охорони (читай – знищення) здоров’я „обнадіяв” увесь народ, що той вимре. Правда, мовляв, спочатку пенсіонерів вразить к-вірус,  і вони всі вимруть. Потім молодь помре. Також уся. Далі цей міністр Ємець ляпнув, що він заразився, і показав позитивний аналіз. А потім спростував це все і сказав, що він пожартував.

 Уявляєте собі жарти міністра під час поширення епідемії?!

 А чому ми дивуємося? Що вибрали, те й маємо. Вони досі граються з Україною. Вони продають маски, купують авта за 3 млн 200 тисяч, тоді як люди скидаються по копійках, часто виносять з хати останнє, аби купити ці ж, продані нам,  маски  для лікарів.

 Вони на потреби своєї партії виділили 170 мільйонів гривень, а на боротьбу з вірусом – всього 100 мільйонів на всю Україну. Їх ще не надають. Але страху вже нагнали. Ємець сам проситься у відпустку, прем’єр уже пішов. Навіть Зеленський може накивати п’ятами. Тільки куди? Вірус є всюди. Окрім хіба Північної Кореї. Там не те, що його нема, там його заборонили: про вірус – жодного слова у пресі, на радіо і телебаченні.

І у нас пробували щось подібне. Не вдалося.. Інформація розходилася миттєво. Тепер, напевно, применшують масштаби цієї хвороби. Її просто не ідентифікують. Тести роблять дуже малій кількості людей. Та й роблять їх довго. Возять аналізи до Києва, хоч уже майже місяць говорять, що є тести на місцях, у Чернівцях. Але хворих тут не тестують.

Карантину  влада практично не ввела,  тільки на словах.  Багато хто працює, ходить в магазини, вулицями, на базари. Що, невже ніхто не розуміє, що коли піде вал заражених, наша медицина, якої нема, не впорається з напливом хворих. Тільки сувора ізоляція може трохи затримати кількість заражених і дасть змогу встигати їх лікувати силами дуже малої  кількості лікарів і нестачі медикаментів.

 Що це таке? Велика брехня маленьких владних шулерів? Чи велика афера влади проти свого народу? Нічого немає таємного, яке б не стало явним.

Наразі наш колега і кореспондент газети „Час” у Брюсселі Ростислав Демчук запропонував  у Чернівцях перетворити готель „Черемош” на лікарню, яка зможе прийняти сотні хворих, якщо станеться масове зараження. Умови там є. Тим паче, що цей готель роками вже не виконує тих функцій, заради яких його будували. І він занепадає без діла.

Фейсбучні знавці про всьо і про всіх активно заперечують Ростиславу. Це вони роблять у теперішніх умовах, коли навіть напівзруйноване інфекційне відділення ОКЛ дає раду з тими, хто потрапляє на лікування.

Що вони заспівають, коли почнеться масове зараження і поява валу хворих?!

Дай, Боже, щоби цього не сталося.

Мер Каспрук і голова ОДА Осадчук щовечора говорять з людьми через соціальні мережі. Не все у них складно виходить. Але все ж краще, ніж замовчування або жатри стосовно коронавірусу, що ми спостерігали у перші дні, коли хвороба ще не зачепила Буковину. Тоді цей вірус був далеко, у Китаю. Здавалося, що до нас не добереться. Можливо, так і сталося б. Якби не заробітчани, в Китаю та Європі. Світ так швидко став тісний, близький, мобільний, що ми й незчулися, як вірус став на порозі. І вже не має значення, звідки він прийшов,  – з Китаю чи з Італії. Він у нас є. І це – велика біда.

 На жаль, підхоплюють цю заразу й медики. В Івано-Франківську дві медсестри захворіли днями: до того вони спілкувались із чоловіком померлої від коронавірусу жінки. А ще захворіла й поліцейська з цього міста. Вона також мала розмову з тим же чоловіком. У нього не було жодних проявів хвороби. Тим не менше, саме він став носієм вірусу.

Тепер уявляєте, скільки у нас таких у містах і селах?!!!

Тому сидімо вдома. І стійко переживаймо цей час. Коли виживемо, тоді й виправимо все, що поганого накоїли. Тримаймося!

(Далі буде)

Петро Кобевко

 

P.S. Не забудьмо привітати Ігоря Буркута з Днем народження. Скажімо йому добрих слів багато. І взагалі, всім кажімо тепер тільки добрі слов. Може, це нам допоможе!..

 

Новини Партнерів