День сміху минув сумно і тривожно. Напевне, нікому в світі не хотілося сміятися цього року. Хоча хтось неподалік від нашого помешкання таки пожартував. Він нарешті викинув на смітник новорічну ялинку. Ймовірно, відсвяткував два Різдва, новий і старий новий рік. І, насамкінець, ця ялинка як символ була у нього й на праслов’янський новий рік, який припадає на весняне рівнодення 22-23 березня. Отож з ялинками розібралися, перейдемо до коронавірусу.
З огляду на зростання кількості інфікованих в Україні, карантин не завершиться й 24 квітня, як не закінчився 3-го. За цей час чимало наших громадян можуть померти не тільки від вірусу, але й від голоду. Бо не всі змогли запастися продуктами на довгий термін. Місяць був оптимальним терміном для виживання в умовах карантину.
А далі?.. Лишень 5-7 відсотків українців спроможні прогодувати себе і свої родини. Держава чомусь у цей час стоїть збоку. І тільки обіцяє поліпшення життя. Але не сьогодні, а завтра. Прийде завтра – буде післязавтра.
Пенсіонерам пенсії з березня, як обіцяли, не перерахували. Тепер обіцяють перерахувати в травні. І вже майже місяць обіцяють доплатити 1000 гривень тим, у кого пенсія менша за 5 тисяч гривень.
Чекаємо обіцяного. Хто доживе, той дочекається. А хто ні?..
Якась трохи дивна інформація гуляє соцмережами. Нібито в Україні фомуються бригади лікарів для роботи в Італії. Це що таке?!
Продовження афери з продажу респіраторних масок, зерна в умовах епідемії в У країні? А зараз уже медиків експортують за кордон. У нашій державі наразі – дефіцит лікарів і медсестер. І це тоді, коли вірус ще навіть не розгулявся.
У Тернопільській області медики взагалі поголовно захворіли. Там нема кому лікувати людей. У Чернівецькій області, яка завдяки тому, що передові лікарі-інфекціоністи відділення завчасно, як і чим могли підготувалися до епідемії, все одно 10 уже злягли до лікарні.
Якщо ті лікарські бригади, які хочуть виїхати за кордон для лікування коронавірусних там, роблять це заради високих зарплат, то у цих умовах держава змушена лікарям платити на рівні європейських країн. Бо нам треба лікувати і зберегти націю. Окрім лікарів цього тепер ніхто не зробить.
Хвороба в Україні трохи відрізняється від світової. Зокрема від італійської. А саме тим, що там вона вражає старших людей. У нас – молодих та середнього віку.
Я розмовляв з колегою-журналістом і режисером Петром Оларом, який працює на радіо «Українська хвиля в Європі». Він живе у Ватикані.
Для перебивки. Петро Олар – відомий український журналіст і режисер. Родом з Чернівецької області. У другій половині 80-х років ХХ століття разом з Владом Лістьєвим та іншими у Москві заснували першу в СССР опозиційну незалежну програму «Взгляд» («Погляд»). Після закриття її виїхав до Європи. Працює там вільним журналістом. Веде радіо- і телепередачі українською та італійською мовами.
Петро Олар розповів, що середній вік тих, хто помирає в Італії від коронавірусу, становить 89,5 року. Тому українцям нема чого боятися. І знаєте чому? А тому, що ми не доживаємо до цих років. Через це маємо проблему смертей значно молодших українців.
Недавно породілля померла. У Чернівецькій області 33-річна жінка померла і т.д.
На жаль, зараз смертей більше, ніж одужань. На сьогодні 20 смертей і 13 одужань. Ця тенденція мусить змінитися. Бо буде катастрофа. Тим паче, що ніхто не може назвати період, коли хвороба перейде свій пік і почнеться зменшення заражень. Або й взагалі відступить вірус.
Наразі треба таки сидіти вдома, незважаючи ні на що. Цим ми допоможемо нашим лікарям нас лікувати. І не забуваймо пророчі слова Папи Римського Івана Павла ІІ, які він сказав при вступі на престол:
- Не бійтеся! Бог вас любить усіх!
(Далі буде)
Петро Кобевко
P.S. Станом на 2 квітня в Україні підтверджено 804 хворих на коронавірус. Померли – 20, вилікувалися -13. У Чернівецькій області -143, померли – 5, вилікувалися -7.
У світі – 938 000 хворих. 47 000 – померли, 194 000 – вилікувалися.
peredplata
