Що посадив Зеленський весною, то збере восени…
Світ міняється на очах. Ще вчора Лукашенко був народним «бацьком» для білорусів. Сьогодні він вбивця, терорист і людиноненависник.
А наш президент Зеленський з клоуна-космополіта перетворився на націоналіста, бандерівця, українського патріота.
Але все це також змінюється. Завтра може статися навпаки. Тому політики намагаються використати свій зірковий час для отримання дивідендів, а людську ненависть швидко перетворити у всенародну любов.
Все це людство вже проходило з часів Ісуса Христа. Коли йому кричали: «Осанна!» і стелили під ноги пальмові гілки на площі. А через три дні ці ж люди кричали Пілату «Розіпни його!»
Ловімо момент.
Поки одного президента «розпинають», інший насолоджується любов’ю та рейтингами. Останнє стосується Зеленського. Він росте у рейтингах. І тримає свою партію «Слуга народу». І у той же час знає, що все це мінливе. Тому думає, як отримати найбільшу користь для себе та оточуючих його вчорашніх клоунів.
Хоча інші політики спокійні, у президента думають… як провести вибори восени. У крайньому випадку, весною. Якщо, звичайно, до весни дотягнуть з тими тарифами на газ, тепло і комірне.
Отож про вибори.
Тільки політично сліпий не бачить, як розсипається фракція «Слуга народу» у верховній раді. Її уже розтягнули олігархи по своїх палацах. І Зеленському залишили менше, ніж 226 депутатів. З такою кількістю президент уже до весни не втримається. Не допоможе йому та Ахметову зняття міністра охорони здоров’я Степанова. Треба на осінь жертвувати Шмигалем. Нового обрати не зможуть без коаліційних угод.
А з ким коаліціюватися?!
Порошенко та «Європейська солідарність» – це люті недруги Зеленського, «Слуги народу» і 95-го кварталу.
ОПЗЖ і Медведчук також не дадуть жодного голосу за кандидатур Зеленського. Вони швидше з Порошенком підуть у коаліцію, ніж з «Слугами». Тим паче, що останні розшифровки розмов Медведчука засвідчують, що влада до плівок не на жарт прив’язує й Порошенка. Хоче його разом з Медведчуком посадити до тюрми. Якщо не в одну камеру, то поряд. Аби вберегтись від цугундеру, ОПЗЖ може об’єднатися з ЄС. У період виборів керівників місцевих органів ця спайка пройшла майже всією Україною.
Саме у Чернівецькій області наочно продемонстрували велику єдність колишніх регіоналів з «ЄС» під час виборів голови обласної ради та голів депутатських комісій. Цей приклад доводить, що нічого неможливого у політиці та політиків нема.
За подібних умов на київському рівні Зеленському доведеться єднатися тільки з Юлією Тимошенко. Але вона за «так» з ним в одну коаліцію не піде. Юлії Володимирівні потрібна влада. Як мінімум виконавча. І вона себе бачить тільки прем’єром, якщо не президентом.
І знову ж таки, для такого єднання на Буковині є свої приклади. А саме, недавно голова ОДА Сергій Осачук прийняв до своєї команди (президентської) Артура Мунтяна – сина голови обласної організації партії ВО «Батьківщина» Івана Мунтяна.
Артур нібито член опозиційної партії до президента. І це не шкодить йому тепер займати посаду заступника голови ОДА. Політична і кадрова кістка кинута між люди. Тепер придивляються. Як її гризти будуть. Якщо народ проковтне такий симбіоз, то й на столичному рівні можна буде творити чудеса. Якщо ні, то Осачука швиденько виженуть з посади. Мовляв, це його самодіяльність, яку не може терпіти президент.
Поки що людям байдужий Мунтян і його родина при владі.
А політики почали підготовку до виборів. Б’ють активних і маленьких претендентів на депутатські мандати.
Один із перших під удар потрапив колишній голова фракції «ЄС» у Чернівецькій міській раді, соратник Петра Порошенка, ветеран його партії, АТОшник Василь Максимюк. Він ще нічим не завинив ні перед партією, ні перед лідером, ні перед Чернівцями, а йому знай пророчать на осінь вигнання з депутатства. Тоді далебі буде діяти «імперативний мандат».
Перший крок зроблено. Василя Сидоровича відсторонили від керівництва фракцією. На його місце призначили через вибори колишнього активного помічника Віталія Михайлішина Сергія Бостана, якого також проштовхнули на посаду директора департаменту міської ради.
Поки що шукають причин для позбавлення мандату Максимюка. І не знаходять. Бо їх нема. Швидше такі причини можна знайти в інших депутатів від «ЄС». Бо вони, на відміну від Василя Сидоровича, до «ЄС» прийшли за інтересом з інших партій. Навіть, змінюючи ідеології. А Максимюк з Порошенком і тодішньою «Солідарністю» з перших днів разом і до цього часу.
Але кого це буде цікавити тоді, коли постане питання про інтерес… Василя першого будуть зачищати, аби навіть думки не мав іти на вибори до верховної ради.
Другими в «ЄС» вичистять молодих і амбітних партійних пристосуванців. Окрім голови партії в області Михайла Павлюка, вони прибилися до Порошенка тоді, коли стало вигідно. На виборах отримали дуже низькі результати. Тільки завдяки високим місцям у партійному списку змогли потрапити до обласної, міської та районних рад. Та швидко отримали у виконавчих структурах посади. І як не дивно, але влада тепер у тих, у кого нема підтримки людей. Поки вони насолоджуються посадами, зарплатами і владою, над ними уже нависла сокира відповідальності. Сучасна влада міста, області й районів не зуміла з перших місяців позитивно вплинути на розвиток громад і населених пунктів. Вона вже погрузла у корупційних скандалах, конфліктах та недолугих рішеннях. На осінь комусь за це треба буде відповідати. Бо невміле керівництво негативно вплине на рейтинг, зокрема партії Петра Порошенка.
І тоді знайдуть цапів-відбувайлів. Ними стануть молоді амбітні партійці останніх днів. Михайлові Павлюку доведеться відповідати за все: і за те, що він накоїть, і за те, що коїтимуть його соратники.
Таким чином буде усунута друга перешкода для ймовірного балотування на вибори до верховної ради України.
Під кого у Чернівцях роблять зачистку в партії «Європейська Солідарність»?
Невже повертається до Чернівців колишній Стець зі своєю командою (Онуфрик, Севрюков, Килинич та ін..)? Ці комсомольці 80-х уже немолоді. Більшість з них переступили пенсійний вік. Вони загартувалися у політичних баталіях від часів пізнього Брежнєва до раннього Порошенка. І ці вибори стануть їхньою останньою, «лебединою піснею».
Вони таки прагнутимуть її проспівати.
Аби тільки не пустили когута*…
(далі буде)
Петро Кобевко
*пускати когута – брати фальшиві ноти під час співу.
peredplata
