Зруйнована пам’ять
Останніми роками у Чернівцях стало проблемою не тільки жити, а й померти. Бо нема де людей хоронити. Кладовище по вулиці Зеленій, яке називають «Руським» вже кілька десятиліть як закрите для поховань. Новий цвинтар у Годилові до кінця року буде заповнений повністю. І земель для могил катастрофічно не вистачає. Кажуть, що там створені також штучні проблеми для нової влади. Принаймні, такої думки секретар міськвиконкому Сергій Добржанський. Він вважає, що довкола цвинтаря викупили землі, щоб шантажувати мера. І таким чином робити бартер: ми вам – землі під цвинтар, ви нам – землі в центрі Чернівців для забудови…
Поки влада шукає вихід на цьому кладовищі, розгортаються проблеми з похованням на Зеленій.
Там створений вже кілька років МКП «Історико-культурний заповідник Кладовища по вул. Зеленій». Майже з часів незалежності директором на цвинтарі (зараз МКП, – ред.) Анжела Ніколаєва.
Чимало різних скарг за ці часи отримували різні інстанції на діяльність Анжели Іванівни. Не раз про неї писали ЗМІ області. І не завжди у позитиві.
Бо смерть – це не менший бізнес, ніж життя. А хто вміє робити бізнес, той і на смертях добре наживеться.
Чернівцями ширяться чутки, що місце для поховання на території МКП коштує немало грошей. Суми від 1000 доларів до 20000. Останні ціни треба платити за оренду для вічного спокою склепу часів Австрії чи Румунії на Буковині.
Але якщо склепи уже продаються, то вічного спокою там не буде. Бо колись там лежали останки якихось австрійців, румунів, українців. Тепер їх звідти забирають аби покласти на їх місце нові тіла. Добре коли на кістки предків, кладуть їх нащадків. Вони ж там, у кращих світах, знайдуть спокій та рідну душу.
А якщо чужі лягають поряд з чужими?..
До речі, навіть закон про поховання в Україні дозволяє через певний період родичам лягати в одну могилу та в один склеп. Але кожен тим законом користується на власну користь: потенційні клієнти шукають рідного коріння, а цвинтарні чиновники – вигоди від цього.
В останні дні багато скарг надходять на роботу керівництва МКП «Кладовища по вулиці Зеленій». І зокрема, на директора Анжелу Ніколаєву.
Наприклад, пише до редакції Ірина Степанівна Тарасенко. Вона досі не може спокійно сприйняти те, що сталося з нею та її родиною під час поховання чоловіка і доньки.
Раніше ця сім’я придбала для себе місце майбутнього поховання. Їм було виділено землю на двох, трохи вбік від центральної частини, яка вважається заповідною. Довкола недоглянута територія, заросла бур’янами та кущами. У 2018 році помер чоловік Володимир. І його поховали там. Через два роки велике горе спіткало сім’ю Тарасенко: померла донька. Вбита горем мати попросила директорку Анжелу Іванівну поховати її доньку на уже заздалегідь купленому місці, біля батька. Тим паче, що донька хворіла і перед цим не раз ходила на могилу та просила маму у випадку смерті поховати її разом з батьком.Тим паче, що довкола ще було чимало місця і для матері, і для інших родичів. Як не дивно, матері було відмовлено у майбутньому лежати біля доньки і чоловіка:
«Я будучи у пригніченому психологічному стані від втрати дитини, виконала все, як сказала Анжела Іванівна. На мою письмову заяву про виділення місця для мого поховання мені було відмовлено Анжелою Іванівною. І аргументовано тим, що поруч з могилами чоловіка та доньки вільного місця для поховання нема. А через два тижні після поховання доньки, поруч з її могилою здійснено два поховання», – пише Тарасенко І. С.
Нагадуємо, що довкола були хащі та бур’яни. А тепер нібито все розділено ще з 2003 року. Якщо це правда, то чому цю територію орендарі не приводили до порядку? Чому адміністрація до неї раніше не навідувалася?
Далі Тарасенко пише:
«Куди б не писали, куди б не ходили, до кого б не звертались, заяви, скарги, звернення відносно Ніколаєвої А. І., закриваються без вирішення проблем чи суті звернення. Ніколаєва Анжела без сорому і страху повідомляє, що в неї цитую слова Анжели Іванівни: « у мене всюди свої люди і ніхто мені жодних проблем не створить».
Мною була написана скарга голові Чернівецької міської ради, де мене перенаправили до ЖКГ. Департамент ЖКГ відповіді не надав, поки я не прийшла за відповіддю особисто. Департамент надав копію відповіді, яку я отримала раніше від Ніколаєвої А. І. в подробицях про поховання рідних на фірмовому бланку ЖКГ. Буряк просто підписав готову відповідь».
До самої Анжели Іванівни не так легко зайти в кабінет.
Треба спочатку подолати відстань повз великого і злого собаку, який сидить у сінях і агресивно гарчить на відвідувачів. Зайти можливо тільки тоді, коли директорка виходить і вгамовує пса.
…Зараз на кладовищі відбуваються якісь дивні речі. Зі склепів, де були витесані з каменю скульптурні композиції, що мали історичну цінність, вони зникають, їх знаходять розбитими та пошкодженими. А через якийсь час у тих склепах вже хоронять людей і ставлять сучасні мармурові надгробки.
Таким чином руйнується історична пам’ятка та пам’ять. І історично-культурний заповідник стає простим цвинтарем.
Що його чекає далі?
(Далі буде)
Петро КОБЕВКО
peredplata
