Коли у другому турі президентських виборів 2019 триумфально перемагав Зеленський, котрий отримав голоси 73 відсотків виборців, що з’явилися на виборчі дільниці, мисляча частина суспільства попереджала: “зелень” пануватиме недовго. Але біди вона наробить багато і виправляти накоєне доведеться роками. Адже телеглядачі проголосували не за реального кандидата, а за героя телевізійного серіалу, “слугу народу – народного президент Голобородька”. Актор-комік, що зіграв цю роль, майже нічого спільного не мав зі своїм героєм. Кіношний Голобородько добивався життєвого успіху власними силами, а реального Зеленського штовхали нагору олігархи на чолі з Коломойським, і підримували його засоби масової інформації, контрольовані Москвою.
Коломойський грошей не шкодував, і на його кандидата працювала потужна команда. Зеленський не мав жодного політичного досвіду, тому випускати його на публіку було небезпечно без папірця, написаного досвідченими людьми. А ще краще, коли замість цього персонажу з публікою буде спілкуватися фахівець. Бажано – з тих, що раніше працювали на партію Регіонів, і з них потрібно обрати найменш дискредитованого. Таку нелегку ношу взяв на себе політтехнолог Разумков, який успішно провів “зелену” виборчу кампанію, отримавши взамін посаду Голови Верховної Ради України.
Не менш важливу роль у перемозі Зеленського зіграв міністр внутрішніх справ Аваков, за що був залишений на посаді новим президентом, ще й зміцнив свої позиції серед українських силовиків. Справжні ляльководи цього дійства забезпечили новоспеченого президента також ручним Генеральним прокурором, за допомогою якого Зеленський почав зачищати політичне поле від всіх, хто міг завадити олігархам зберегти своє безроздільне панування у нашій державі. Порушуючи Конституцію, новий президент розпустив Верховну Раду восьмого скликання, а новий склад Ради виявився унікальним – там було створено монобільшість щойно сколоченої пропрезидентської партії “Слуг народу”. Депутатами стали коміки з Кварталу, якісь незрозумілі, випадкові люди, різноманітні авантюристи і кар’єристи, а також трохи політиків із досвідом.
Зеленський вважав, що всі вони депутатство отримали лише завдяки йому, тому мусять бути покірними і виконувати всі його забаганки. Але ці люди розкуштували смак влади і великих грошей, тому дехто з них почав грати у власні ігри. Окремі навіть пішли на конфлікт із президентом, за що були виключені з фракції. Монобільшість на очах стала розколюватися, пожовтіли перші зелені листочки й один за одним почали облітати.
Такі ж процеси відбувалися і в команді президента. Один за одним випадали з неї ключові фігури, на яких трималася вся ця штучна конструкція. Втратив свою посаду генпрокурор Рябошапка. Відбулася заміна і на посаді глави Офісу президента – замість Богдана її обійняв Єрмак, якого журналісти прямо звинувачують у тісних зв’язках з Москвою. Відсунули у тінь навіть Авакова, а потім з порушеннями регламенту Верховної Ради зняли Разумкова.
Після кожної такої заміни Зеленський отримував все нових і нових противників. Причому Аваков і Разумков – з виразними президентськими амбіціями. Посварився Зеленський і з олігархом Ахметовим, що погрожує його політичній кар’єрі швидким завершенням. Зимовий вітер починає зривати “зелень” з усіх гілок, на яких вона ще тримається. Штучний політичний проєкт “Слуг народу” виявився зовсім нетривким. Якесь скупчення людей без спільної ідеології й зрозумілих політичних цілей назвали “партією”, провели в парламент і дали можливість “зеленим” задовольнити власні амбіції й набити кишені до самого верху. А коли побачили справжнє ставлення громадськості до цих “слуг”, вирішили дискредитовану комедію згортати. На зміну їй готують іншу, з тими же сценаристами і режисерами і трохи оновленим акторським складом. Питання лише в одному: чи знову “мудрий нарід” поведеться на подібний спектакль…
Ігор Буркут, політолог
peredplata
