Глупотою риби у водоймах краю не прибавивши

Або чому і з якої кепської причини нанівець зводиться робота колективів, що вирощують малька рідкісних цінних видів риби для заселення у водойми, де вона ніколи не водилася і не водитиметься. На цю вкрай болючу тему розмірковує заслужений журналіст України, член УТМР Іван Агатій, котрий без тієї рибалки на хитрющого карася жити спокійно не годен.

  • А таки так, – запевняю. Хоча і той карась, котрого за щастя вряди годи впіймаю на юшечку пресмачну, практично переводиться. І знаєте чому: в замулених та до неможливо забруднених водоймах всілякими відходами та нечистотами гибне все підряд.

А тут ні сіло, ні впало – сенсація: як повідомив облрибпатруль, в районі села Дорошівці Заставнівського району у Дністер випустили аж… 500 штук малька не якогось карася, який навіть іноді й в намулі виживає, а (тільки уявіть) самої стерляді. Вид найціннішої риби, але яка історично в Дністрі ніколи не водилася. Тим паче зараз, коли той Дністер знемагає від нечистот. «Нехай, скажуть розпорядники, але так нам веліли, тому й виконали своє»… І «успішно» втопили кошти. Як, власне, і тоді, коли років з десять тому саме тут під Дорошівцями на глум людський випустили в каламуть Дністра малька озерної форелі. На погибель. Адже на сьогодні ніхто й у вічі не бачив бодай жодної форелини чи то на гачку, чи в браконьєрській сітці. Як рибалка, стверджую: чи то озерна, чи струмкова форель водяться винятково тільки в студених та чистих водах, якими ще дзвенять річки та потоки Буковинсько-Покутських Карпат, зокрема в Яловичорці (притоці Білого Черемоша), Сараті, Калиничах, Фалькові, Сучаві і ще деінде. Але, підкреслюю, тільки у верхів’ях гір.

А тут і ще чергова радість стала: на водоймах поблизу Хотина, де товща намулу сягнула майже 15 метрів, як кажуть, здуру випустили ще й малька щуки. Не багато-немало, півмільйона штук. Добра, смаковита ця риба, така, що пальчики обсмокчеш. І де та щука, що нібито водилася в регіоні раніше? «Де, де – там де й усі інші види риб, включаючи улюбленого карася, сяких-таких лящиків та підлящиків – кепкують колеги-рибалки». Тож щоби відтворити вигиблу живність, й вкинули на погибель малька щуки, знаючи, що не виживе. На рівні соцзмагання розпорядники та виконавці втопили купу коштів й під час так званого «заселення» малька й райдужної форелі у води Прута поблизу села Дубівці Кіцманського району. Не роблячи при цьому жодних висновків з допущених помилок такими ж самими «ентузіастами» як самі.

Хто порахує збитки та відповість по закону? Природа мовчить, бо вже не взмозі заліковувати рани. Навіть в далеких Карпатах, де в їх глухих закутках водяться струги, як форель називали за часів Юрія Федьковича і ще раніше. Це тоді, коли ті струги були великі з лікоть, що в піч заледве влазилися. Ото було!

Іван АГАТІЙ

 

peredplata