Так, саме він, ЮРІЙ СКОРЕЙКО був для багатьох людей справжнім товаришем-другом. Адже його мила посмішка, його добрі очі, немовби говорили за нього. Юрій завжди вмів слухати інших, цим самим підкреслюючи свою високу культуру вихованості. Якщо було потрібно поступитись у деяких питаннях, то він так робив. Водночас він мав чітку позицію щодо певних питань. Це стосувалось всього українського. Як історик, він був глибоко обізнаним з історією України. А тому його патріотизм був на видноті. Юра — це голос Майдану, це голова Майдану і цим все сказано. Він був прикладом для всіх нас. І сьогодні всі ми, дорогий наш, заявляємо, що нам тебе так буде невистачати. Нам дуже важко змиритись з тим, що тебе вже немає з нами.
Прости нам, Юро, що ми тебе не зуміли вберегти.
Ми співчуваємо його родині.
Всі ці 40 днів — ранком і ввечері ми не забували молити Бога, аби він взяв твою світлу душечку в Царство своє. Туди, де праведні спочивають.
Ми тебе, наш дорогий друже Юрію, ніколи не забудемо !
Вічна тобі пам”ять ! Царстово тобі небесне !
Від імені багатьох-багатьох відданих тобі друзів. М. Кисильова.